Представник обласного агентства залучення інвестицій Юрій Маркович під час сесії розповів депутатам, що замовником будівництва ГЕС у перспективі буде приватне підприємство "Гідроресурс 2010".
Наразі вивчатимуть можливість впровадження такого проекту. ГЕС планують розмістити нижче боздоського мосту і вище залізничного мосту. Таким чином, рівень річки Уж у межах міста підніметься, але затоплень землі не передбачається. Проект передбачає облаштування гідропарку та рекреаційних зон.
ЗІК
Знахарь 2011-04-13 / 00:43:00
Ця "фірмочка" нічого будувати не буде ні за 2 млн. дол.(як вказано в пояснювальній записці до рішення міськради), ні за 15 млн. дол.(по світовому досвіду). Певні представники влади через такі фірмочки прагнуть "застовбити" всі місця на річках нащої області, придатні під розміщення ГЕС, а потім ці фірмочки продати з потрохами, дозволами, закріпленою землею іноземцям. Збагачення з повітря, точніше з води.
Крім того, будівництво і експлуатація ГЕС на наших закарпатських, гірських річках порушить екосистему, вимруть певні види риб, неочищені стоки Ужгорода будуть осідати в водосховищах. Каскад водосховищ на Дніпрі призвів до масового вимирання цілих видів риб, замулення, осідання важких металів, "цвітіння" води, масове розможення водоростей. Те саме чекає і Закарпаття в разі будівництва на наших річках ГЕС.
Василь Сайко 2011-04-13 / 00:43:00
“За останні 20 років суттєво змінилася інфраструктура області, її забудова та розміщення продуктивних сил на прилеглих до водних об”єктів територіях, які в разі будівництва міні ГЕС будуть затоплені водами водосховищ. Саме тому будівництво водосховищ комплексного призначення з міні ГЕС сьогодні не вбачається можливим. Більше того, воно не може вирішити повністю питання протипаводковог о захисту територій та населених пунктів області”, – розповідає Василь Михайлович.
Регулювання паводкового стоку 1% забезпеченості р.Тиси здійснює позитивний вплив як на водозахісні споруди України, так і напротипаводков і системи прилеглих держав (Угорщини, Словаччини, Румунії), знижуючи гідравлічне навантаження на них. І навіть у цьому варіанті використання цих ємностей для потреб гідроенергетики неможливо. Тому що в умовах швидкого формування паводків на гірських річках (а вони майже не прогнозуються) передбачити їх миттєве спрацювання не буде часу. Вони спорожнюються поступово, одразу після пропуску паводку протягом 6-12 днів. Крім того, утримання цих ємностей з водою призведе до роботи їх гребель у підпертому режимі. А це в свою чергу може призвести до активізації зсувних і селевих процесів у зоні впливу протипаводкової ємності. За геологічних умов Карпатського регіону це цілком вірогідно.
“Поряд з цим, враховуючи дуже потужний гідроенергетичн ий потенціал річок Закарпаття і не заперечуючи доцільність будівництва на них міні ГЕС, слід відзначити, що вирішення одним і тим же засобом обох проблем – забезпечення надійного протипаводковог о захисту і розвитку гідроенергетики області – майже неможливо. Ці питання між собою не пов”язані і несумісні, а за напрямками їх вирішення – різні. Якщо в першому випадку потрібно, щоб ємність в режимі протипаводковог о очікування була порожня (суха), то в режимі роботи міні ГЕС вона повинна бути хоча б частково заповнена. Досягти такого ефекту можна тільки за рахунок втрат значних об”ємів протипаводкової ємності. А також влаштувати на пригребельних водоскидних спорудах затворів, створити досконалу службу довгострокового моніторингу за технічним станом всієї споруди та інших запобіжних заходів.
При цьому негативним наслідком перших двох умов буде зменшення ефективності споруд, різке збільшення його будівельної вартості та зменшення надійності безпеки для нижче розташованих населених пунктів." Коментар Василя Сайка, начальника обласного управління по меліорації та водного господарства, 2004 рік
2011-04-09 / 21:26:00
Антон, а ви знаєте, як розраховується потужність ГЕС?
Антон 2011-04-08 / 16:50:00
Ну хто у ХХІ ст. будує в місті ГЕС? Почистіть канал і збільшіть потужності існуючих, якщо так вже треба.