Павло Яцко: "Горе тому народові, якого зрадлива доля позбавила історичного коріння" (ФОТО)

ВАСЯ 2012-04-10 / 11:55:25
Сорри -неук

вуйко 2011-04-13 / 05:50:00

"Обвинувачую Мадярщину"

"УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДЕ!

Я, син Твій, подаю скаргу перед Тобою на народ мадярів, -
який від віків веде боротьбу проти Твоєї свободи й самостійности, -
який віками нас душить. Мадяри протягом століть тримали над нами свої залізні руки, жили з нашого поту, це народ, якого кожна сторінка в історії Закарпаття, наші предки - діди і батьки, матері й діти, називають вбивцями духа і тіла тисячів і тисячів синів Закар­паття. Я один з тисячів тих, що в новій неволі після тюрми, кон­центраційного табору і поліцейського нагляду, стаю до нової бо­ротьби проти Мадярщини, в надії здобуття волі, і в ім'я замучених кладу скаргу на народ мадярів за всі побої, за рани і за кров, у вірі, що український народ заступиться за своїх синів.

Перед тобою. Український Народе, обвинувачую Мадярщину:
- за розбиття руського князівства наших предків Закарпаття і вбиття князя Лаборця,
- за поневолення українського народу Закарпаття,
- за закріпачення українського народу Закарпаття,
- за мучення українського народу Закарпаття на будовах замків, фортець, каштелів і латинських костелів,
- за продавання закарпатських кріпаків у неволю,
- за вигнання з міст Закарпаття українського населення,
- за ліквідацію руських церков у містах, за заборону руси­нам оселюватись у містах Закарпаття,
- за нищення й фальшування документів про Закарпаття,
- на насильне переводжування русинів на протестантизм і проголошення русинів протестантами,
- за ув'язнення єпископа Василя Тарасовича і вигнання його з його монастиря та за знущання над іншими мукачівськи­ми Єпископами,
- за недотримання пунктів договору про заключення Унії,
- за погірдливе відношення до мукачівських руських єпископів, за покладання їх суфраганами латинського єпископа,
- за заборону руським єпископам Закарпаття висвячувати руських священиків і будувати нові руські церкви,
- за побори десятини від русинів латинськими плебанами і протестантськими пасторами,
- за примушування русинів святкувати латинські свята,
- за забрання чудотворних руських ікон з Клокочова, Вовчі, Миколи і Павлова,
- за забрання Спішських руських парафій та парафій Липтова і їх златинизовання,
- за вигнання з руських сіл руських священиків і посадження туди латинських,
- за виготовлення плану цілковитої ліквідації руської Церк­ви на Закарпатті,
- за неохоту випустити з кріпацтва руських священиків навіть за викупне,
- за намагання зліквідувати руську богословську школу в Мукачеві,
- за погорджування руським священством і народом,
- за наганяння русинів у руські свята на роботу,
- за насилля над з'єдининими Мукачівськими єпископами зі сторони латинських ягерських єпископів,
- за висміювання руських богословів і їх віри і за перевод­жування їх на латинство,
- за роблення перешкод, щоби Апостольський Престол не канонізував Мукачівську єпархію, заборону засновувати руські школи по селах,
- за змадяризовання Потисся й Залісся,
- за матеріальне нищення русинів визискуванням магната­ми, латинянами, протестантами, війнами, розбоями,
- за ставлення перешкод у засновуванні Кошицького, а потім Пряшівського вікаріяту й єпископства,
- за поступову ліквідацію руських шкіл, за мадяризацію русь­ких шкіл,
- за закриття Літературної Спілки Пряшівської й заборону видавати руські книжки для народу,
- за арештування й биття Олександра Духновича та пере­слідування інших священиків,
- за поставлення Олександра Духновича під поліцейсь­кий нагляд,
- за атентат на життя Олександра Духновича, за стріляння на Адольфа Добрянського в мадярському пар­ламенті,
- за стріляння на Адольфа Добрянського на вулиці Пешту, за атентат на Адольфа Добрянського в Ужгороді,
- за відмовлення допомоги руському населенню в роках го­лоднеч,
- за перекладування руської інтелігенції з Закарпаття в гли­бину Мадярщини,
- за назначування єпископами Закарпаття мадярофілів і ма­дярів,
- за насильне впровадження в богослуження руської греко-католицької Церкви мадярської мови, за видання мадяризаційних законів,
- за нелегальну мадяризацію,
- за витворення групи ренегатів з метою ведення пропаган­ди мадяризації,
- за настрашування свідомих русинів жандармами, робленням обшуків, переслідуванням за передплату чи читання руських газет,
- за будовання на руських селах мадярських латинських і ре­форматських костелів з метою мадяризації русинів,
- за нагінку на Володимира Гнатюка й запричинення йому важкої хвороби,
- за ожебрачення Закарпаття так, що стотисячі русинів За­карпаття були примушені іти в еміграцію в чужину,
- за святкування мадярами Міленніума - тисячоліття ювілею поневолення закарпатських українців,
- за ліквідацію всіх проявів руського культурного життя,
- за посилання між русинів до США мадярофільських агентів для пропагації між русинами - переселенцями в США мадярофільства,
- за планову мадяризацію греко-католицької Церкви Закар­паття, за введення мадярської мови до руських церков Потисся проти волі вірників,
- за забрання з руських церков і парафій в Потиссі руських і церковнослов'янських книг,
- за фальшування виборів до парламенту і за побої та вбиття багатьох русинів під час виборів,
- за насилля над Товариством св. Василія Великого в Ужго­роді, за поставлення його під поліцейський нагляд і за по­стійну присутність поліцайта на засіданнях Товариства,
- за переслідування, мучення і ув'язнення мужчин і жінок, які під титулом повороту до православ'я поставились проти мадяризації церкви й школи на Закарпатті, і за їх несоромне відсудження на роки в'язниці,
- за заборону азбуки і введення мадярських букв до богослу­жебних книг руської Церкви,
- за мадяризацію назв сіл, гір, рік, хотарів, щоби так закрити первісні руські назви,
- за введення в першій світовій війні латинського календаря з метою мадяризації,
- за поставлення проти автономії греко-католицької Церкви Закарпаття,
- за повішення й розстріли соток закарпатських українців під час першої Світової війни,
- за вічну боротьбу проти української самостійности й вічне прагнення уярмити закарпатських українців,
- за фальшування історії,
- за вічне спільництво з ворогами українського народу в бо­ротьбі проти українського руху боротьби за самостійність,
- за витиснення українського народу з низин, із споконвіч­ної його землі в гори,
- за кроваве здавлення кожноразової спроби нашого народу визволитися з мадярського ярма,
- за постійне фальшування статистики про число українців на Закарпатських землях,
- за колонізацію Закарпаття німцями й мадярами,
- за планове тримання народу Закарпаття в неграмот­ності,
- за насильну мадяризацію прізвищ,
- за ліквідацію всіх культурних українських організацій і ус­танов,
- за економічне нищення українського народу,
- за віддання нашого народу на сваволю й повне визискуван­ня жидам, які зробили його вічним довжником і підданим,
- за повсякчасне неузнавання природних прав нашого народу,
- за утримування постійної нужди на Закарпатті,
- за неузнавання української національности й надання на­родові поневолюючої назви: "мадярський рутен, мадярсь­кий русин, мадярський греко-католик, мадяр греко-католицького обряду тощо",
- за вічне прагнення до мадярсько-польської спільної границі коштом поневолення українського народу Закарпаття,
- за персекуцію українського духа й національности в інте­лігенції й народі Закарпаття,
- за Лекс Аппоніяна, яким заперто всі українські школи За­карпаття, навіть і релігію заборонено вчити по-українськи й примушувано дітей молитись по-мадярськи,
- за закривання пропагандою перед світом своїх злочинів на українському народі Закарпаття,
- за спробу знову обманути закарпатських українців після програної першої Світової війни різними обіцянками, вирахованими на обман,
- за утримування на Закарпатті в роках 1919-39 плачених агентів Бродія, Фенцика і інших з завданням туманити на­род, розбити його на москвофілів і "тутешняків" та ніяк не допустити до українського національного освідомлення закарпатців,
- за фальшиву пропаганду, поширювану в світі про Карпатсь­ку Україну,
- за висилання в роках 1938-39 на Карпатську Україну теро­ристів,
- за насильне відобрання у 1938 році південних частин За­карпаття з Ужгородом, Мукачевим і Береговим,
- за окупацію Карпатської України, розбиття самостійної, не­залежної держави закарпатських українців у 1939 році й нове поневолення народу,
- за розстріли полонених оборонців волі Карпатської Украї­ни, ограбування трупів полеглих, за вбивання свідомих ук­раїнських інтелігентів і селян, за ув'язнення тисячів,
- за переміни шкіл на тюрми, за побої, за відвезення ув'язне­них в концентраційний табір,
- за насильну експортацію з Хуста єпископа Діонизія Нярадія, та насильне вивезення з Закарпаття оо. Василіян,
- за закриття українських гімназій, горожанських шкіл, тор­говельної академії й народних шкіл, за перемінення їх на мадярські,
- за палення українських книг з бібліотек Закарпаття,
- за матеріальну експлуатацію Закарпаття протягом років оку­пації, за причинення шкоди Закарпаттю в висоті понад три і півміліарда долярів,
- за персекуцію населення в роках окупації перекладуванням інтелігенції в глибину Мадярщини, за ув'язнення, му­чення у в'язницях, розстріли й вішання,
- за знищення пам'ятників карпатоукраїнських будителів Митрака і Добрянського в Мукачеві і Ужгороді,
- за план виселити закарпатських українців із Закарпаття.

Народе мій!

Це уведені лише найголовніші точки обвинувачення. Мадярів обвинувачує кожна сторінка нашої історії, тому, -
суди їх у своїй справедливості,
суди їх у своїй величі, як вільний і самостійний народ, народ з великою історією боротьби за свободу й самостійність,
суди їх гідно великих вчинків твоїх великих синів,
суди їх твердо й по-лицарськи, -
й відплати їм за все, що настраждали Твої сини й дочки, за час довгих
віків поневолення, - відплати їм і за побої, і за рани, і за кров!"

Magyar Ember 2011-04-07 / 18:05:00

Дженкує бардзо.

Адмін 2011-04-07 / 17:56:00

Дій і висловлювань, спрамованих на "поляризацію та конфронтацію міжетнічних та міжконфесійних відносин", є більш аніж достатньо у ваших власних коментарях. Це вже само по собі є достатнім приводом для бану. При цьому ви ще й намагаєтеся конфліктувати з Адміном. Будете продовжувати в тому ж дусі, то замість м'якого варіанту бану змушений буду застосувати жорсткіший. Адмін

Magyar Ember 2011-04-07 / 17:53:00

2 Орися, 07.04.2011 16:49

Дякую за відповідь. Я за мій майже 40-річний трудовий вік проектував мости і через великі, судоплавні ріки. Спрєктувати пішохідний міст завдовжки якихось 80 - 100 m для мене не складає ніяких труднощів.
Знаю що міська влада в Ужгороді обявить тендер. Думаю що мої ідеї обогатили б композицію проєкту у різних напрямках.

Але справа не в тому. Мер міста, пан Погорєлов, знайде і так правильне рішення. А я не безробітний.

Я вас в ніякий "шлюб" не агітував, і вже зовсім не намагався вас висміяти. З мого боку була серьозна пропозиція конкретного змісту. Моє досьє я міг би у мерії, наприклад, у пані Хаятової залишити.

Шкода, що ви до моєї інтенсії ніякого інтересу не проявили , а то можно було б зміст публікацій на цьому сайті перевести в здорове русло.

Magyar Ember 2011-04-07 / 17:27:00

анонім, 07.04.2011 11:39
Коментар видалено через порушення "Правил коментування". русинська тема є в рубриці "Культура" на форумі. Адмін

Чим мотивована така позиція сегригації? Лише тим темам на цьому сайті знайдеться місце, які розраховані на поляризацію та конфронтацію міжетнічних та міжконфесіональних відносин у Краї? Оце є вашим кредо?

Орися 2011-04-07 / 16:49:00
Отакої. Мені еже три дні роблять"Серйозні пропозиції, я "агресивно відповідаю" і нічого про це не знаю. Просто полтергейст якийсь. Пане Ембер, віносно "серйозної пропозиції" зробленої у коменті. Оригінально. Майже як шлюб через інтернет з анонімом.Ніколи не проектувала мости, не люблю "бутіки", а особливо на мостах, не маю ніяких ілюзій відносно того хто і як виігрує тендери на будівництво і проектуання мостів. Вже бачила вчора в Ужгороді як хтось за погодження старої влади і німою згодою нової влади "прикрасив" своїи шедевром Театральну площу. Бабло зново перемогло здоровий глузд.

Микола Староста (Жалива) 2011-04-07 / 13:24:00
Добре, я поставлю на форум, а на головну слабо:) то наша історія, в якій були різні сторінки, не треба боятися правди, вона як джерело і так знайде свій шлях.

2011-04-07 / 12:20:00
"Урядовий аппарат воздержує сю читальню дочасно, доки партійна политика жадає то".
Якщо за часів Чехословаччини у представників нашої інтелігенції (обєднаних в різні товариства та партії) справді була зацікавленість в розвитку і народу, і державності, то зараз - виключно "партійна политика".

2011-04-07 / 11:39:00

Коментар видалено через порушення "Правил коментування". русинська тема є в рубриці "Культура" на форумі. Адмін


 

Микола Староста (Жалива) 2011-04-07 / 11:32:00

Адмін, прошу опублікувати фотодокумент , та мій коментар до нього. Часів правління А.Волошина (ним підписаний), про створення концентраційного табору в Хусті.


Публікуйте на форумі в темі про Волошина. Хто не дає? Адмін

Микола Староста (Жалива 2011-04-07 / 11:27:00
Іншої реакції чекати було важко, все добре і хороше, робимо ми (Просвіта) гарні та красиві:)) це називається параноя пане ссорри.

сорри 2011-04-07 / 10:10:00
Проблема саме в тому, що про москвофільське Общество Духновича нема що писати доброго. Читайте, Жаливо, комент Кришеника нижче...

Микола Староста (Жалива) 2011-04-07 / 10:04:00
Павло Яцко, був українофілом. Як бачите Михайло Чухран, заступник голови Виноградівської районної організації обласного науково-культурологічного товариства ім. О. Духновича. Хочу побачити члена "Просвіти", який напише щось доброго, про діяльність общества "Духновича".

Кришеник 2011-04-06 / 17:54:00
У психології це називається регресією. Бо те, що в 20-30-их роках минулого століття добре розуміли наші з вами земляки, окремим моїм сучасникам сьогодні дається важко осилити. Хоч може й придурюються.
Відомий факт - товариство “Просвіта” та общество А. Духновича з часу їх створення увійшли одразу в жорстке протиборство і далі вели між собою запеклу боротьбу, означивши себе виразниками відповідно українського і русофільського напрямків (від весни 1923р. про це можливо казати напевно).
Тільки історичні факти. Крайове товариство “Просвіта” офіційно створене в Ужгороді 9 травня 1920 р. (двома тижнями раніше перша організаційна спроба виявилася невдалою, бо зібранню засновників брутально силовим методом завадила групка русофілів).
Батьки-засновники “Просвіти” – Ю. Бращайко, А. Волошин, В. Желтвай, П. Яцко, М. Стрипський. В. Пачовський, О. Штефан, Ю. Гаджега, І. Панькевич, М. Творидло, С. Клочурак. Досить скоро товариство “Просвіта” визначило своїм найпершим завданням “запровадження в усі сфери життя української (руської) літературної мови”. З цим тоді не погодилися окремі члени товариства (як, наприклад, Ю. Гаджега), тож вони разом з емігрантами російськими та галицькими русофілами заснували в березні 1923 р. “русское культурно-просветительное общество имени Александра Духновича”. Головна мета новоствореного товариства – “воспитание народа в русском духе”, а також їх віра в те, що “русский народ – это народ, который живет от Попраду до Камчатки”. До речі, Павло Яцко ні тоді, ні пізніше нікуди не перебігав та власних поглядів не змінював, тож до кінця життя тримався народовецького (українського) напряму.
Спершу общество А.Духновича подекуди мало навіть певну перевагу, бо його сильно підтримував (добрими грошима та всілякою організаційною підмогою) настановлений русофільськи чеський уряд. Трохи згодом наш народ ліпше з цим розібрався, розгледівши поміж вождів та активістів духновичівців переважно політиканів і агентів чужих держав. Від 1932 року народовецький напрям, який представляла“Просвіта”, став у всьому домінуючим, а общество А.Духновича почало швидко занепадати і за рік-два повсюдно втратило увесь колишній вплив на місцеве населення.
Щоб не здатися голослівним, спеціально для шановного Михайла Чухрана процитую Хроніку Білецької горожанської школи, що її у 1929-30 н. р. вів шкільний директор Василь Довгун:

“До сего рока були в селі дві читальні, лише на папери. В місяці октобру зорґанизовав селянин Іван Ігнатко читальню “Просвіты”. Читальня почала так красно працювати, що вже в Роздві дала два представлення. Окрем того сходилися щовечера в арендованом домі, де самі читали лекціі и новины. З учительства не помагав им ніхто.
Наперекор зорґанизовалася за допомогою учительства руськоі народноі школы в місяцю фебруарі и читальня имени А. Духновича. Вже и сама орґанизаційна сходка була подержана под охороною жандармов. Окрем ночных потаємных сходин в льокалю не показує жадної праці. Учительство робить без народа, и так жадноґо успіху не може достигнути и не достигне. Урядовий аппарат воздержує сю читальню дочасно, доки партійна политика жадає то. И контраст: В “Просвіті” народ без панов, а в Духновичовців паны без народа. В первой успіх, життя, праця, а в другой мертва тишина, глубоке мовчання и глубока ненависть”.

P.S. Як бачимо, В. Довгун напевно давав всьому оцінку як сторонній спостерігач та нейтральна особа, хоча б і тому, що тоді ще частково дотримувався в своєму письмі милого колишнім та теперішнім духновичівцям “язичія”- так краще порівняйте це з доброю українською мовою відтвореного в блозі тексту, що писаний рукою Павла Яцка).

п. Тамара 2011-04-06 / 02:19:00
п. Орисю, кого Ви важаєте нікчемами і піявками? І хто повинен очищати інформаційне поле? Раджу Вам вже перейти на асертивний тон .

п. Тамара 2011-04-06 / 02:06:00
Madyar Emder, да и сейчас, люди не очень забивают свои головы, думая какой национальности их друзья. Это нормально и цивилизовано. Страшно. когда национальную нетерпимость начинают проявлять даже женщины.
Мост в Ужгороде нужен-это факт. Давно знаю /с этого сайта/ Вашу готовность помочь. Советую обратится к Яношу Вигу или к Асталош-там Вы наверняка найдете понимание и поддержку. Тем более они занимались этим вопросом.

Magyar Ember 2011-04-05 / 23:26:00

2 анонім, 05.04.2011 21:35

Я зробив Вам серьозну пропозицію повернути розмову на сайті з ірраціонального в конструктивне русло так, як технікам подобається.
А Ви пані? Ви шановна пані нерви свої стали показувати, як абітурієнт при вступі у вуз. Так успішної кар"єри архітектора пані гарантовано не зробите. Подумайте.

2011-04-05 / 21:35:00

Коментар видалено через порушення "Правил коментування". Коментуйте суть публікації, а не особи коментаторів. Адмін

Magyar Ember 2011-04-05 / 18:22:00

Автору публікаціїї комплімент. Дуже розумний внесок про минуле нашого краю.

У 50-х роках у Мукачеві був хор вчителів у якому постійно виступала і моя мама (хоч і не була вчителькою!). Репертуар пісень цього хору був дуже різноманітний та обширний, бо в нього входили пісні народного фольклору на угорській, русинській, ромській, російській та українських мовах. Добре памятаю русинські пісні "Червена ружа трояка" та "Коли тоту команицю сіяли". Із українських "Їхав козак за Дунай", російських "Вечерній дзвон". Ну, а угорські всі добре знаю, але не буду перечислювати. Цей колектив був, так би мовити, інтернаціональним. Добре пам"ятаю Еrszé- néni, ромка, мимина подруга, яка була актрискою театру оперети у Будапешті ще до війни, інтелігентні жінки інших національностей, наприклад: Медсестра, русинка пані Мар"яна. Цей хор був заснований ще до війни. Нажаль на старих фотографіях я майже нікого не впізнаю. Це є для мене прикладом міжнаціональних відносин, поваги до інших культур, прикладом толерантності. .... У цих пані голови не були контаміновані пестицидами націоналізму, бо були добре виховані і культкрні.

P.S. Пані Орися, дозвольте мені звернутися до Вас з слідуючою конкретною пропозицією: Ви архітектор. В Ужгороді будуть будувати міст через річку Уж. Зробіть відповідний ескіз, а я зроблю до нього відповідні статичні та динамічні розрахунки і конструктивну деталіровку. Будемо учаснаками тендеру. Невеличка підсказка : За приклад візьміть міст через річку Арно у Флоренції, де на дорожньому полотні розміщені бутіки, кафетерії, желатерії, треторії. ...

Знаєте, вже надоїло то читати, що пише на цьому сайті начальник просвіти, скільки наших вирізали. ...

Виграємо тендер і будемо писати про щось для всіх приємне. Даєте згоду?