В Ужгороді відбувся круглий стіл на тему «Проблеми трудової міграції в Україні»

Такі цифри озвучив Юрій Фущич, директор Закарпатського обласного центру зайнятості, в ході круглого столу на тему "Проблеми трудової міграції в Україні", який відбувся в середу, 30 березня  за ініціативи та організації Закарпатського обласного осередку партії "Сильна Україна".

За словами консула України в Угорщині, дипломата Алена Панова, основна причина, через яку закарпатці шукають роботу за кордоном, лежить на поверхні: це не зовсім сприятлива економічна ситуація в країні, в зв'язку з чим люди, якщо хочуть матеріально забезпечити свої родини, змушені шукати роботу далеко від дому. Ален Володимирович назвав кілька шляхів перетину кордону з тим, щоб лишитися там на тривалий період часу незаконно. Найпопулярнішим є в'їзд до країни Євросоюзу по коростроковій (1-3 місяці) туристичній візі. По завершенні терміну дії візи людина не повертається додому та автоматично стає нелегалом. Дипломат згадав випадок з людиною, яка по триденній візі жила в Європі 5 років. Багато людей мають право перебувати за кордоном, проте не мають дозволу там працювати, тож порушують законодавство країни.

Не можна не згадати й велику кількість "помічників", які за оплату обіцяють зробити офіційні документи на виїзд та роботу за кордоном. Часто вони просто підробляють візу. Бували випадки, коли закарпатці виїжджали за кордон по цій фальшивці, працювали там, зрештою отримували нові, вже справжні візи і легалізовувалися. Проте в одне з повернень додому перевірка на кордоні виявляла стару фальшивку і людей депортували із забороною в'їжджати в цю країну.

Головний ризик нелегальної міграції, вважає Ален Панов, – правова незахищеність. Людина постійно перебуває в стані дискомфорту, вона боїться зустрітися з правоохоронними органами країни, в якій проживає, весь час змушена переховуватися і, як підсумок, опиняється в повній залежності від свого роботодавця. І ще нормальний варіант, якщо мова йде про жінку середнього віку, яка заробляє тим, що доглядає за старими людьми в Італії. Як правило, до них ставляться нормально. Зовсім інша справа – сексуальне рабство. Жінки потрапляють в повну залежність від "своїх роботодавців" і не мають жодної можливості свій статус змінити.

Крім того, вони абсолютно соціально незахищені ані в країні, де працюють, ні на Батьківщині. Причиною того, що заробітчани все ж таки масово погоджуються на такий безправний статус, Ален Володимирович вважає їхню правову необізнаність. Крім того, більшість заробітчан мали б мізерні шанси потрапити на роботу за кордон легальним шляхом, а бажання за будь-яку ціну потрапити в ЄС переважає всі страхи та ризики.

Як розповів Юрій Фущич, найгіршим в ситуації, що склалася, є те, що левова частка людей, що виїжджають з країни – найпродуктивнішого віку (25-50 років), до того ж це розумні, талановиті й працьовиті громадяни. Цікаво, що офіційно на Закарпатті працює більше іноземців, ніж, власне, закарпатців за кордоном. Так, за даними Центру зайнятості в нашій області знайшли собі роботу понад півтисячі громадян інших країн. В основному вони задіяні на підприємствах з іноземними чи змішаними інвестиціями. Наших же земляків офіційно працює за кордоном всього 100-130 чоловік. В області діють 8 фірм, які мають право офіційно працевлаштовувати українців в інших країнах. За минулий рік вони знайшли роботу "аж" восьми десяткам наших земляків.

Звісно, ніхто з мігрантів не горить бажанням декларувати свої доходи та сплачувати за них податки в Україні. Податкова цю ситуацію намагається змінити. Як розказав начальник відділу адміністрування податків з фізичних осіб та майнових податків управління оподаткування фізичних осіб ДПА у Закарпатській області Ігор Кобозєв, знаючи, що заробітчани в основному з'їжджаються додому напередодні Різдва та великодня, податківці намагаються їх у цей період знайти та "переконати", що податки таки потрібно сплачувати. Та судячи з того, що за рік лише близько сотні закарпатців задекларували свої доходи, зароблені за кордоном, робота ця в податківців просувається поки що не надто успішно.

Поряд з нелегальної міграцією обов'язково крокує злочинність. Насамперед мова про торгівлю людьми. Як повідомила майор міліції, старший інспектор відділу боротьби зі злочинами , пов'язаними з торгівлею людьми УМВС України в Закарпатській області Олена Замлинська, минулого року були порушені 52 кримінальні справи, пов'язані з торгівлею людьми. Крім того правоохоронці області виявили одне злочинне угрупування, яке складалося з австрійців та німців, яке організовувало виїзд за кордон закарпатським жінкам, а згодом "працевлаштовували" їх у борделях Європи.

В боротьбі з торгівлею людьми існує один пікантний нюанс. Як правило суб'єкти торгівлі абсолютно не проти, щоб ними "торгували". Тобто вони навіть не здогадуються, до чиїх рук потрапили і наївно вважають, що "добрі люди" їм просто допомагають знайти роботу за межами Батьківщини. Тому марно сподіватися, що вони чинитимуть опір злочинцям. Підтверджує це й підполковник Едуард Дудкевич, начальник відділу по роботі з іноземцями та адміністративного впровадження штабу Чопського прикордонного загону. На його пам'яті чимало людей, яких прикордонники намагалися врятувати від злочинців, ставали на їхній бік, а в правоохоронцях вбачали ледь не ворогів, які заважають їм найти собі пристойну роботу.

Як же боротися з беззаконням, що супроводжує трудову міграцію? Керівник закарпатської "Сильної України" Михайло Попович вважає, що насамперед  потрібно проводити активну агітаційну роботу з тим, щоб пояснити людям їхні права, навчити їх, як діяти в законній площині та думати не лише про нинішній день, але й про майбутню старість, яку також треба собі забезпечити.

Теги: міграція, торгівля людьми,

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати