Про це сьогодні, 28 березня, повідомили у прес-службі Львівської обласної ради.
Представники Львівської обласної ради, громадськості поклали квіти до Хреста на місці майбутнього меморіалу Карпатським січовикам, взяли участь у панахиді.
Під час свого виступу депутат Львівської обласної ради Андрій Холявка зазначив: "У березні 1939 року на цій землі був здійснений військовий злочин. Окупаційні (польські, угорські) війська розстріляли бійців Карпатської Січі, які у важкій боротьбі потрапили у полон. Усі міжнародні конвенції засуджують такі речі, але тут, на українській землі, полонених українців тортурували і врешті розстріляли. Сьогодні ми згадуємо цей подвиг, їхню жертву. Карпатська Січ підняла українську зброю на українській землі, щоб захистити український народ і заплатила за це найвищу ціну.
Сьогодні у незалежній Україні поряд з тим місцем, де розстрілювали українців, дозволили поставити пам'ятний знак угорському імперіалізму. Це є страшна ганьба, а найбільша ганьба, що це зроблено на місці військового злочину розстрілу українських героїв".
(1).jpg)
Депутат Львівської обласної ради, в.о. директора Комунального підприємства Львівської обласної ради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортацій і політичних репресій "Доля" Святослав Шеремета повідомив, що працівники підприємства віднайшли останки січовиків Карпатської України і влітку відбудеться церемонія їх перепоховання. Також Святослав Шеремета зазначив, що про злочини Катині знає весь світ, а про злочини проти українців знають небагато. "Тому наше з нами завдання зробити все, щоб про наших героїв знав увесь світ", – підкреслив він.
Довідка.
У жовтні-листопаді 2008 р. Комунальне підприємство Львівської обласної ради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортацій і політичних репресій "Доля" за дорученням Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій провело пошук місць поховань вояків Карпатської Січі на Верецькому перевалі. Дослідження проводилися в околиці сіл Жупани Сколівського р-ну Львівської області та Верб'яж Воловецького р-ну Закарпатської області. Як свідчать знайдені під час розкопок матеріали, це були вояки Карпатської Січі – галичани, розстріляні на Верецькому перевалі у березні 1939 р.
Військовим органом Карпатської України була мілітарна організація "Карпатська Січ", початки якої сягають листопада 1938 року. Своїм основним завданням організація вважала захист Закарпаття від нападів угорських і польських диверсійних загонів. Найбільша битва розгорнулась 15 березня на Красному полі – рівнині, що лежала на правому березі Тиси поблизу Хуста. В цьому бою загинуло близько 230 січовиків, чеських воїнів і добровольців. На центральному напрямі бої відбулися на околиці міст Сваляви та Іршави. Січовики втратили близько 200 убитими і понад 400 пораненими; в полон було взято біля 300 осіб. У боях по лінії фронту від Королева до Хуста угорці полонили багато чехів і 450 січовиків, серед яких було чимало галичан. 18 березня 1939 р. останні захисники Карпатської України припинили опір.
Убитих січовиків поховали на Верецькому перевалі, за кілька метрів від лінії тодішнього кордону. На братській могилі поставили дерев'яний хрест.
Інші групи січовиків було розстріляно праворуч від перевалу з боку Глухівського верху та поблизу глибокої долини. Тут було вбито 230 вояків Карпатської Січі. Загальна кількість січовиків, розстріляних на Верецькому перевалі, становила близько 600 осіб