"Одностороння прозорість кордону"
"Словацькі візи для українців будуть безкоштовними", "Словаччина скасувала консульський збір" - приблизно такі заголовки заповнили пресу Закарпаття – області, яка межує із Словаччиною.
Закарпатці раділи цим новинам особливо. Адже саме тут мешкає найбільша кількість громадян, які є етнічними словаками, мають родичів за кордоном або ж часто їздять до цієї країни.
На початку 90-х закарпатці їздили до Словаччини просто відпочити у вихідні, перетинали кордон на авто, велосипеді чи й навіть пішки. Однак поступово Словаччина, намагаючись припинити нелегальну трудову міграцією, запроваджувала все більш жорсткі вимоги для права в'їзду на свою територію.
Із приєднанням Словаччини до Шенгенської зони завіса стала майже непроникною. Для того, щоб отримати словацьку національну візу чи Шенгенську візу через консульство Словаччини, потрібно було зібрати чимало документів, включаючи медичну довідку та виписку із банківського рахунку. Тож ті, хто раптово опинився по цей бік завіси і залишив у Словаччині бізнес чи частину родини, переживали чималі труднощі. Не кажучи вже про людей, які звикли відвідувати сусідню Словаччину задля відпочинку чи шопінгу.
"Якщо я йду туди – мені потрібно показувати повний набір документів: договір купівлі-продажу, з ким я працюю... Їм треба довідку із банку, що у тебе є готівка, їм треба довідку про доходи із податкової інспекції. Не поважають нас як людей!" – обурюється закарпатський підприємець пан Горват біля консульства Словаччини в Ужгороді.
Українців особливо засмучує те, що поруч із такими суворими вимогами для них, словакам для в'їзду в Україну не потрібно жодних документів, окрім закордонного паспорта.
Ця "одностороння прозорість кордону" муляє закарпатцям і зараз, адже сусіди із закордону приїздять на закарпатські ринки та у супермаркети цілими автобусами, організовуючи шопінг-тури і скуповуючи дешевші товари.
Сумнівна вигода
Однак перша радість від повідомлення про "безкоштовні візи" швидко минула після того, як Словаччина уточнила, що скасування консульського збору стосується тільки національних віз типу "Д". Частка громадян, які звертаються саме за такими візами, становить всього 2% від загальної кількості прохачів.
"Якщо це є у інтересах Словацької республіки, або якщо ця поїздка є такою, що передбачає підготовку до оформлення намірів отримати посвідку на прожиття у Словаччині. Досі ця плата складала 33 євро. Тож у підсумку маємо: тільки віза типу "Д", яка стосується двох випадків. І йдеться тільки про національну візу, про Шенгенську візу не йдеться", - пояснює консул Словаччини в Ужгороді Маріанна Чічманцова.
Втім, частина українців все ж зраділа нововведенням. Як от жителька Ужгорода Людмила Сорока.
"Оскільки у мене чоловік має "приходний побут" на Словаччині, ми – я і син – отримали візу взагалі без жодних проблем. Ми зібрали всі необхідні документи, подали – рівно за тиждень ми отримали візу. Одноразову спочатку. І потім знову ж таки подали документи і отримали за тиждень візу вже у Шенген. Швидко все було й оперативно, ми задоволені, і все нормально", - розповіла жінка Бі-Бі-Сі.
Словаччина стала четвертою державою-членом Євросоюзу після Литви, Латвії та Естонії, котра підтримала ініціативу України щодо скасування консульських зборів за оформлення національних віз.
У МЗС України вважають, що спрощення порядку поїздок українських громадян до Словаччини є важливим кроком держави на шляху до подальшої лібералізації режиму з Євросоюзом. Однак поки що, принаймні на Закарпатті, більше незадоволених від того, як ці угоди працюють у випадку зі Словаччиною.