Головний архітектор Закарпаття Андрій Жига: "Ми зобов’язнані вберегти обличчя краю..."

"За сприяння теперішнього керівництва області та координаційній участі управління регіонального розвитку архітектури та містобудування край нарешті отримає основний містобудівний документ "Схему планування території" Закарпатської області. Саме цим документом буде визначено стратегію розвитку області з врахуванням всіх основних соціальних та економічних особливостей, в тому числі і використання природного потенціалу та культурної спадщини, зокрема пам'ятників архітектури та садово-паркового мистецтва і їх збереження." - заявив пан Жига.

Головний архітектор Закарпаття розповів, що за останні десять років в області не приділялося достатньої уваги комплексному та концептуальному підходу до вирішення нагальних проблем зі збереження пам'ятників архітектури. У попередні роки частіше йшлося тільки про конкретні локальні об'єкти. Згадували то про ужгородський, то про мукачівський замки, але загалом ґрунтовно питаннями реставрації та реституції (абсолютного відновлення – ред.) області ніхто особливо не переймався.

"Закарпаття почало стрімко втрачати свою туристичну привабливість. У нашому краї є дев'ятнадцять населених пунктів, які мають історичну цінність, 150 об'єктів, які є пам'ятками національного та місцевого значення, два національні парки садово-паркового мистецтва, та досі немає жодного державного та історико-архітектурного заповідника. Також нам необхідно створити стратегічний план дій щодо рекреаційного комплексу, туризму та зимових видів спорту. Не можна говорити про соціально-економічний розвиток Закарпаття, не маючи цих документів. Економіку нашого краю формує не промисловість, а природній та історичний потенціал Закарпаття. Ми зобов'язані вберегти та покращити обличчя краю, який знаходиться в самому центрі Європи".

Обговорюючи архітектурні проблеми Ужгорода, відомий мистецтвознавець, член обласної архітектурно-художньої ради Михайло Сирохман сказав: "Для того аби припинити хаотичну варварську забудову, яка зменшує туристичну привабливість міста, необхідно зробити його історичний центр святим, недоторканим та непідвладним жодним втручанням". У свою чергу, Андрій Жига констатував, що невідповідні кольори історичних фасадів, кахлі на них чи захаращення Ужгорода пластиковими вивісками – далеко не найстрашніша біда обласного центру. Незворотнім є те, що нині порушена історична планувальна структура міста.

"Єдине, що може спрацювати для зрушення багаторічної проблеми з мертвої точки – це зміна ставлення до власного культурного простору. Причому, не лише з боку влади, а й громадян, експлуатуючих організацій та релігійних громад, які теж є суб'єктами господарювання". Пан Жига наголосив, що брати на себе відповідальність за перетворення міст мають фахівці з містобудування, архітектори, урбаністи, краєзнавці та громадські організації.   

Досліджуючи архітектурну та історичну спадщину Закарпаття, яку ми отримали від наших попередників, ми маємо можливість насолоджуватися різними стилями, ансамблями та архітектурними образами різних епох. Та хіба ми можемо допустити, щоб наші нащадки, вивчаючи теперішній період, зіткнулися з прикрим фактом: "Кінець ХХ – початок ХХІ століть - тут закінчилася історія нашої спадщини".

Теги: архітектор, Жига, турист, замок

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати