Буква закону для закарпатки. Чеський варіант

Олена Белей, Зденек Дулінек, Томаш Гайшман

Чи може громадянин України, що потрапив у складну ситуацію, розраховувати на порозуміння з боку чеської влади? Надання політичного притулку екс-міністрові економіки Богданові Данилишину наштовхує на відповідь — так. Однак інший приклад — молодої жінки з Закарпаття Олени Белей — свідчить, що таке порозуміння застосовується за вибірковим принципом.

Українській заробітчанці не допомогли ні великий резонанс, якого набула в Чехії її справа, ні принциповість, завдяки якій було викрито поліцейського-хабарника, ні навіть персональне заступництво президента країни Вацлава Клауса.

Головна героїня цієї невеселої історії — 28-річна Олена Белей із закарпатського райцентру Свалява. Дівчина здобула вищу економічну освіту, проте знайти роботу вдома не змогла, тому врешті-решт поїхала на заробітки в Чехію. Вона влаштувалася барменкою у м. Брно. Термін візи незабаром закінчився, а оскільки продовжити його виявилося надто складно, Олена, як і тисячі її земляків, залишилася працювати нелегально. У 2006 р. українку затримали і місцевий суд через прострочену візу взяв у неї зобов'язання виїхати з країни на три роки. Повертатися додому сенсу не було, тому Олена наважилася працювати нелегалкою далі. Через три роки її з фальшивим посвідченням особи затримала поліція у справах іноземців. Тепер проти Олени порушили кримінальну справу, за результатами якої МВС депортувало її вже на шість років. Для виїзду з Чехії українці дали певний строк і цим вирішив скористатися один зі співробітників поліції у справах іноземців Зденек Дулінек. Він запропонував Олені угоду — перебування в Чехії в обмін на гроші. За свої послуги Дулінек просив п'ятнадцять тисяч крон щомісяця (приблизно 615 євро), що становило левову частку заробітку українки. Не знаючи, що робити, Олена після довгих вагань вирішила звернутися по допомогу до тележурналістів передачі "Reporteri CT". Отримання першого "траншу" хабара Дулінеком було знято на приховану камеру, після чого О. Белей, маючи такий доказ, написала заяву в поліцейську інспекцію (аналог української внутрішньої безпеки в системі МВС). Наступний хабар, у жовтні 2009 р., знімали на камеру вже поліцейські. У відео­записі чітко видно, як Дулінек бере купюри (помічені перед тим спецрідиною), обіцяє Олені в подальшому знижку на три тисячі крон і зневажливо промовляє: "Все буде, як я сказав. Головне, курво, щоб ти мала гроші". Через кілька хвилин після отримання хабара Дулінека затримали співробітники поліцейської інспекції.

Українка опинилася в дуже непростій ситуації — маючи дві депортації, наважилася в чужій країні відкрито піти проти поліцейського. Її вчинок обговорювали чи не всі центральні ЗМІ країни. У департаменті поліцейської інспекції особливо відзначили мужність Олени, підкресливши, що людей, котрі йдуть на співпрацю з правоохоронцями, не боячись наслідків, дуже мало. Якби їх було більше, ефективність боротьби з корупцією в лавах поліції була би набагато вищою. А керівник поліції у справах іноземців у м. Брно Франтішек Штєпанек (безпосередній начальник Дулінека) запевнив, що докладе всіх зусиль, щоб українка залишилася в Чехії, адже її принциповий вчинок заслуговує на похвалу й заохочення. Однак ці обіцянки так і залишилися пустими словами. Через три місяці поліція у справах іноземців... підтвердила шестирічну депортацію Олени і на початку 2010 року змусила її покинути країну. Цей факт викликав загальне обурення в чеських ЗМІ. Уже після видворення українки Президент Чехії підписав указ про її помилування. Вацлав Клаус скасував перше, адміністративне рішення про депортацію Олени, оскільки її відсутність могла би завадити об'єктивному розслідуванню справи про хабарництво поліцейського. Проте скасувати другу, кримінальну депортацію виявилося поза компетенцією президента. Це могла зробити тільки поліція.

Цікаво, що справу Олени Белей на останньому етапі розглядав керівник департаменту міграції МВС Чехії Томаш Гайшман — той самий, що 13 січня надав політичний притулок Богданові Данилишину. У випадку з О. Белей його рішення було іншим: "На жаль, МВС не може надати пані Олені дозвіл на тривале перебування в Чехії, ми маємо дотримуватися букви закону..." При тому, що можливості залишити українку в Чехії в поліції були, і на це неодноразово вказував адвокат Олени. Чеське законодавство дозволяє не депортувати іноземця з поважних причин особистого характеру або у випадку зацікавленості держави у його перебуванні на своїй території. Ні першого, ні другого у справі О. Белей поліція, на відміну від президента, не побачила...

У травні минулого року по­лі­цей­ський-хабарник постав перед міським судом Брно. Дулінек затято заперечував вину, намагаючись переконати суд, начебто проводив власне розслідування й хотів через українку вийти на тих, хто виготовляв фальшиві посвідчення (хоча ніякої компетенції щодо таких розслідувань не мав). Вирок — два роки позбавлення волі й штраф 30 тисяч крон. Колишній поліцейський подав апеляцію, яку в грудні минулого року розглянув суд вищої інстанції. Цього разу Дулінек змінив показання — повністю визнав свою вину. "Мене залишила дружина з двома неповнолітніми доньками й великим іпотечним кредитом, — сказав він на засіданні. — Тому я й спробував вирішити фінансові проблеми таким хибним чином..." Суд врахував щире каяття Дулінека й пом'якшив попередній вирок, засудивши його до п'яти років позбавлення волі умовно й штрафу в 30 тисяч крон.

Для Олени цей судовий розгляд уже не мав жодного значення. Дипломована спеціалістка, що проявила принциповість і мужність у чужій країні, зараз безуспішно намагається знайти роботу в себе на батьківщині...

Після справи "Белей — Дулінек" поліцію в справах іноземців м. Брно суттєво "потрусило" вище начальство. Перевірки виявили й інших корупціонерів, що видавали іноземцям візи на власний розсуд (щоправда, несистематично). Не дивно, що видворення принципової українки чеські ЗМІ називають банальною помстою з боку поліції. Справа Олени є також чітким сигналом для інших українських заробітчан, які можуть потерпати від поборів поліції. Чи варто їм протистояти цьому і виявляти принциповість, сподіваючись на справедливість — питання риторичне...

Теги: Олена Белей, Чехія, поліцейський

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати