Вони захоплено працювали під опікою наукового керівника гуртка юних геологів , відмінника освіти України Валентини Стрюкової (на фото третя зліва направо).
Кілька слів про тему роботи, тобто про термічні води Закарпаття. Берегівська геотермічна аномалія пов'язана з родовищем внутрішнього тепла Землі, яке обумовлене інтенсивною вулканічною діяльністю неогенового віку . У нашому горбогір'ї породи мають високу температуру і віддають тепло підземним водам. До слова, в сусідній Угорщині на внутрішньому теплі працюють турецькі бані, купальні, басейни, квітники, парники з великою комерційною програмою.
Закарпатська геологорозвідувальна експедиція провела детальну розвідку термальних вод місцевого родовища для плавального басейну. У межі цього об'єкту входить територія в центральній частині нашого міста на лівому березі каналу Верке – це НСБ "Закарпаття". Зараз діють дві свердловини, пробурені до глибини 1500 м., з яких одна використовується з 1973 р., а друга – із 1978 р. Геологи вивчали гідрогеологічні, гідрохімічні і геотермічні умови Берегівського родовища термальних вод, з'ясувавши, що вони є лікувальними. Вода плавального басейну "Закарпаття" повністю постачається з родовища (добова подача дорівнює 589 м. куб.). Температура на вході становить 54 градуси, а на виході – 27.
Одеський НДІ курортології довів, що ця гаряча вода за своїм хімічним складом є борною, високомінералізована, має вуглекислий газований склад і придатна для зовнішнього застосування, лікує хвороби серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату, центральної та периферичної невралгії, ліквідовує наслідки травматичних пошкоджень кісток, м'язів, сухожиль. Використана вода повинна подаватися в загальноміські очисні споруди, а потім зливатися у Верке, проте, на жаль, вона одразу, без попереднього очищення, за словами пані Стрюкової, ллється через три бетонні труби прямо в канал.
Такі термальні джерела знаходяться в Новій Зеландії, Ісландії, Сахаліні, на Камчатці та в нашому місті. Також розробляється проект (див. на світлині) аквакомплексу "Максімус" з термальною водою на території площею 2000 м. кв., де гаряча мінералка б'є ключем з глибини 1000 метрів. Фрагменти проекту зроблені в стилі римських купалень. А за буріння глибокої свердловини взявся попередній начальник ЗГРЕ Михайло Гавриш. Також у Берегівському районі існує потужне Косинське родовище термальних вод з дебітом свердловини понад 1000 куб. м. на добу (температура – 50-52 градуси). Перспективною для курортного освоєння є мінеральна вода із Косинської та Гараздівської свердловин. Величезний дебіт дозволяє розвинути тут в майбутньому великий санаторно-оздоровчий комплекс, де можна розвинути бальнеологічне лікування, надавши території Берегівщини курортного статусу. Таким чином, раціональне використання великого потенціалу родовища внутрішнього тепла Землі у народному господарстві є національним багатством нашої держави.
Відрадно, що проблема раціонального використання природних скарбів Берегівщини хвилює і юне покоління. Маємо надію, що сьогоднішні "малі академіки" в майбутньому знайдуть доцільне вирішення цього нелегкого питання.
ТЕТЯНА СОЙМА, Берегово