На закарпатській Берегівщині відкрили музей вина

"Давайте створимо щось на кшталт такого, що поверне Яноші, Берегівщині унікальність і привабливість!" - подав ідею сельчанам Андраш Бігарі, затятий винороб. І в селі згадали про історичного персонажа – князя Імре, улюбленого сина короля Угорщини Іштвана Першого Святого.

Ковток – за князя Імре!

Уся Берегівщина в середньовіччі була вкрита густими дубовими гаями. А звіра скільки водилось! Тут були великі мисливські угіддя угорських королів. Саме сюди, де нині Яноші, стверджує легенда, на полювання полюбляв приїздити князь Імре – син угорського короля Іштвана Святого. До речі, батько вже готувався передати йому корону. Аж коли раптом у лісах Берегівщини сталась трагедія - на хороброго витязя князя Імре напав розлючений кабан, якого щойно поранили мисливці! Сутичка скінчилась смертю претендента на корону. По смерті королевича йому присвоїли титул "правителя руських земель".

Будинок-музей, створений у колишньому магазині сільгосптоварів на центральній автотрасі, розташований саме неподалік місця цієї трагедії. Хоча поруч - два пивбари, проте музей притягує клієнтів , як магнітом. На відміну від пивбара, як сказав кореспондентові "Закарпатської країни" Андраш Варга, завідувач будинку-музею вина, тут можна не тільки перехилити келих вишуканого вина, але й ознайомитися з унікальними експонатами. Князя Імре чисельні відвідувачі згадують, і залюбки, на знак його пам'яті, осушать келих-другий вина.

Заходжу в залу музею. Посередині, у вигляді підкови, - дегустаційний стіл. Поруч – офіціант, дегустатор. Але нині дегустація вин не проводилась. Отож виконувати роль дегустатора довелось завідувачу та його дружині Ангеліні. На стінах, у кутках – безліч експонатів. "Світле ж хай буде вино – хмільне, вишукане, дозріле, змішане в міру з водою! І будуть тобі ліки цілющі", - читаю Саленський кодекс здоров'я, датований ХІІІ століттям, автором якого - Арнольд Звілланові. Нам подають "Гамбурзький Мускат трояндовий". Залу раптом заполонив аромат справжньої троянди. Це дамський напій. Особливо модний "Гамбурзький Мускат" є серед молоді Італії та Франції.

"Я бував у французькій провінції Шампань. Зрозуміло, смакував там і французькі вина. Проте якість закарпатських вин нас приємно вразила. Спасибі", - читаю в книзі відгуків музею запис гостя з Великобританії Грегора Девідсона. Втім, "Мускат Гамбурзький трояндовий" сподобався не тільки англійцям. Зі слів Андраша Варги, місцевий будинок-музей вина взяв участь у міжнародному винному фестивалі, що відбувся в угорському місті Кечкемет. На адресу закарпатських виноробів сусіди наговорили багато компліментів. Але найвищу оцінку все ж отримали закарпатські марки "Гамбурзький Мускат трояндовий" і "Голубок". До речі, схвально про закарпатські вина відгукувались не хто-небудь, а токайські винороби!

Увагу привертає картина місцевого митця, на якій зображений бог виноробства Бахус. Він сидить на бочці вина, смакуючи напій. За легендою, бога виноробства за гультяйство вигнав з Олімпу Зевс. Подорожуючи з виноградною лозою світом, Бахус вибрав собі Закарпаття. Посадив лозу, а через деякий час вона рясно вродила. Між іншим, уперше промислові насадження виноградної лози на Закарпатті, як доносить до нас історія, з'явились іще у ІІІ столітті нашої ери. Започаткували культивування винограду на Закарпатті ченці єзуїтського ордену тамплієрів у ХІІ столітті. Місіонери таким чином намагались покатоличити місцевих русинів. Головну місію їм так і не вдалось виконати, а ось науку виноградарства та виноробства закарпатці засвоїли на всі віки.

У залі залунала запальна мелодія чардашу. Господар подав оригінальні дволітрові пляшки. Вони – з-під португальського вина "Ареал", виробленого 1756 року. Певно, місцеві жителі в минулому полюбляли не тільки свої, але й заморські напої. Андраш Варга підводить мене до виноробної карти краю, датованої 1884 роком. Згідно з нею, на Берегівщині тоді вирощували виноградну лозу на площі 2,7 тисяч га. Тільки того року було вироблено 19,9 тисяч гектолітрів вина. З них білих марок – 19,3 тисячі, червоних – 519 гектолітрів. Ось цеберка 1861 року – такий собі своєрідний дерев'яний рюкзак із лямками, вагою 20 кг. Він слугував місцевим виноробам тарою як для збирання винограду, так і для носіння органічних добрив або води на виноградники.

Чардаш босоніж – у винограді

Оприскувач 20-х років минулого століття відомої французької фірми "Вермонер", виготовлений із чистої міді, що стоїть у протилежному кутку музею, ще в робочому стані. Також бачу чимало дубових бочок для бродіння вина. А невдовзі, каже Андраш Варга, у музеї з'явиться цікава колекція мініатюрних бочок, підготовлена місцевими істориками. Нині ж у приватних виноробів аж цілі бетонні басейни для бродіння вина.

Раніше в місцевих угорців побутував такий ритуал. Виноград у величезних дубових діжках топтали босоніж. І обов'язково – молоді незаймані дівчата. Дійство відбувалось майже, як у грецьких міфах про Одіссея, коли той зі своїм загоном місив виноград для циклопа. В нашому ж випадку, дівчата під запальні угорські мелодії піднімали спідниці вище колін і, танцюючи чардаш, місили-місили... Ну, а хлопці, смакуючи вином, споглядали, й невдовзі одружувались. Але, каже Андраш Варга, цей звичай на Берегівщині модний і нині.

До музею завітала група туристів. "Про музей вина дізнався від друзів, які відпочивали на Солених озерах, - сказав нашому кореспондентові киянин Дмитро Бочков. - Заклад вразив як оригінальністю експонатів, так і якістю вин. Усе майже, як у Будапешті чи Токаї, де я бував. Наша сім'я й не здогадувалась, що в Закарпатті такі славні традиції виноробства. Кілька літрів закарпатського марочного вина обов'язково прихопимо додому - хай продегустують і друзі".

Добре враження музей справив і на сім'ю Терещенків із Луганщини. "Щоб таке організувати, треба мати неабияку фантазію!" - каже глава сім'ї. Між тим усі музейні експонати – а їх понад сотні – з особистих колекцій берегівців. Надали посильну допомогу в створенні музею місцевій сільській раді й відомі на всю Україну та СНД берегівські виноробні фірми "Котнар", "Вініа", "Айсберг". Поповнили колекцію експонатів новоствореного музею й вина відомих на весь СНД фахівців із Закарпатського НДІ агропромислового виробництва.

Головна ж мета створення музею, за словами Андраша Варги, - відтворення колишньої слави закарпатського вина. Крім дегустаційної зали, тут працює й оригінальна угорська кухня. "Насолоджуючись вином, - читаю десять заповідей любителя вина, що золотими літерами виблискують над входом у музей, - хоча б на хвилинку згадай про те, скільки людського поту та напруженої праці – в кожному келиху напою!"

Теги: вино, музей, Яноші

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати