Зламана голка, або Як дбають про безпеку виробництва на ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика"

ВАЖКІ ПРОБЛЕМИ ЛЕГКОЇ ГАЛУЗІ

- ... Від реалій подітись нікуди, - визнає пані Мирослава, - тож мушу поскаржитись на наше життя. За часів СРСР легка промисловість була представлена в державному бюджеті 25%, нині ж, в державному бюджеті України, вона становить лише 0,4%. Це для порівняння, щоб зробити висновок про те, як змінилися ситуація й ставлення до підприємств нашої галузі. Майже не виробляються у нас тканини. Тому швейне виробництво “виживало” на давальницькій сировині. Але й ця невтішна ситуація погрожує вичерпати себе: вартість пошиття зростає, ми стаємо дорогими для чужих капіталістів, і вони шукають ринків дешевшої робочої сили. Веду до того, що ми не витримуємо конкуренції не тільки з Китаєм, де випускають вироби легкої промисловості за більш прийнятними наразі для нашого покупця цінами, а й, до прикладу, з Угорщиною, яка, намагаючись захистити свій ринок, виробила цікаву податкову та ціноутворюючу політику. Скажіть, чи цікавилася коли-небудь наша податкова адміністрація, як структура, що захищає інтереси держави, тим, звідки в наших магазинах таке одягове розмаїття? В Угорщині ж таке практикується. А щодо цін, то продаючи там, наприклад, виріб за ціною у 400 євро, її можуть скинути до 200, але не нижче, бо вартість марки не дозволяє. От і йдуть до нас “стоки” легкої промисловості з Європи фурами. І це ніякий не секонд-хенд, а лише те, що там не продалося. Це – з одного боку. З іншого - відчуваємо й “тиск” вітчизняної тіньової економіки. Якщо я з середньої зарплати швачки, що становить 1000 гривень, сплачу належний податок, то моя працівниця отримає, до прикладу, 830 гривень. А та, що працює на “підпільному” підприємстві, - 1100 чорним налом , й без будь-якого оподаткування. І охороною праці там особливо ніхто не переймається, тоді як я щомісяця “закладаю” на умови праці до 20 тисяч гривень. Можна припустити, що держава за рахунок несплати тіньовим сектором податків намагається “випестувати” середній клас, але чи справедливо це по відношенню до підприємств колективної власності, які працюють за правилами чинного законодавчого поля? Наскільки виправдана така різниця в підходах? Чи в змозі ми зі своєю продукцією з усім цим конкурувати? Звідси – й наші найважчі проблеми: згортання виробництва та відтік молодих кадрів, гостра потреба в залученні інвестиційного капіталу...

І "БАТОГОМ", І "ПРЯНИКОМ"

У Ольги Яцканич – начальника відділу з охорони праці ЗАТ “Ужгородська швейна фабрика”- поцікавилась:

- Підходи до виконання своєї роботи у працівників різні. Один пам’ятає про ст. 14 Закону України “Про охорону праці”, яка наголошує на його обов’язках, інший і знати про це не хоче. Як налагоджуєте виробничі стосунки, щоб убезпечитись від нещасних випадків?

- Особливу увагу, - розповідає Ольга Миколаївна, - зосереджуємо на тих 20% працівниць, котрі за природним законом на відміну від інших 80%, намагаються все робити з точністю до навпаки. Цій категорії постійно нагадується про необхідність профілактики машин, перевірки робочого місця, небезпеку, що таїть у собі зламана голка. Навіть спеціальні унаочнення - нагадування виготовили, щоб працівниці пам’ятали: необхідно відшукати і покласти у спеціальну банку всі уламки голки, не залишати їх у виготовлених виробах. Бо травмування споживача через це може призвести до найсуворішої санкції – закриття підприємства.

Проте, крім тривіальної голки, травмуються на робочому місці й з інших причини. Один з двох нещасних випадків, зареєстрованих в минулому році, стався з маляром підприємства. На кілька хвилин відключили електрику, коли ж знову включили – запрацював не вимкнений вчасно інструмент. Це й призвело до травмування руки. Проте довести факт короткотермінового відключення електроенергії, що призвів до НП, на підприємстві не змогли. До того ж, маляр і трудову дисципліну порушив, хильнувши спиртного... Взагалі, молоді кадри вимоги з охорони праці засвоюють краще, з людьми старшими – проблеми, вони частіше недбалі, мовляв, і не таке бачили, якось та обійдеться. Це стосується, в першу чергу, запобіжника від проколу пальця. Важко переконати досвідченого в тому, що цей засіб “ порятує”..:

- Чи караєте таких? Які штрафні санкції передбачає до них колективний договір?

- Найчастіше вживаний “батіг”, – зізнається Ольга Миколаївна, - депреміювання, правда, до робітників його застосовуємо рідко, більше – до інженерно-технічних працівників, і подеколи знімаємо аж 100% премії. На швачок же впливаємо “пряником”: подарунки, грамоти, грошові винагороди... На відміну від японських, до прикладу, виробництв, де за тиждень роботи без порушень стимулюють чашкою чаю або ж кави, і те й інше у нас працівницям пропонують просто так. Можливо, доцільно подумати над тим, щоб за недоліки позбавляти їх цих “привілеїв”? Або ж стимулювати за роботу без порушень з охорони праці, до прикладу, додатковим днем до відпустки за рахунок фірми? Ми відкриті для пропозицій, що йдуть на користь спільної справи...

ЖИТТЯ ДИКТУЄ ЄВРОПЕЙСЬКІСТЬ

На запитання - як реагує адміністрація на прохання працюючих вжити тих чи інших заходів для поліпшення умов праці ?- заступник голови профкому Людмила Дідик відповіла: у колективі нічого й ніколи не відкладається у довгий ящик, проблеми вирішуються на ходу, й директор дізнається про них набагато швидше, ніж профспілки. Відразу й вживає заходів. Якщо знаємо, що влітку, як минулого року, може різко підвищитися температура повітря, а відповідно і у виробничих приміщеннях , плануємо на червень-серпень колективні відпустки. Паралельно удосконалюємо вентиляційні системи. П’ять років тому облаштували санітарно-побутові приміщення. На цей рік плануємо черговий капітальний ремонт. Одне слово – підтримуємо життєдіяльність свого виробництва, як тільки можемо. Життя вимагає від нас відповідати сучасному європейському стандарту підприємства. Якщо ж не пройдемо двічі на рік міжнародний аудит – не отримаємо замовлень. А це вже серйозно...

- Але ж найсучаснішим обладнанням навряд чи можете похвалитись...

- А цього й не потрібно , - стає до розмови Мирослава Каламуняк. – До прикладу, працює в нас машина 18 років, і працюватиме ще стільки ж. Обслуговують її належним чином, і чогось кращого з новішого наразі немає. Інша справа – технологічні новинки. Їх ми змушені купувати. Імітацію модного нині ручного стібка хотіли б отримати, проте наразі не маємо такої змоги.

Здорова реакція керівника й на приписи працеохоронців. Їх роботу гідно поцінували на зустрічі з заступником начальника Державної інспекції охорони праці та промислової безпеки Анатолієм Шіттом в рамках проведених нещодавно громадських обговорень. На підприємстві звикли дякувати за “перевірки, що стимулюють самодисципліну”.

- Це, на погляд людини невтаємниченої у справу, здавалося б, зайвий клопіт, - наголошує Мирослава Каламуняк. – Але ми ж перші у цих перевірках зацікавлені! Адже йдеться про наш кадровий потенціал, його життя і здоров’я. Це - головне, за що ми несемо відповідальність, аж до кримінальної...

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати