Цього тижня Вищий адміністративний суд України розглядав позов донецького адвоката Володимира Оленцевича щодо скасування президентського указу про присвоєння звання Героя України Роману Шухевичу. За нашим законодавством, рішення цього суду остаточне і не підлягає оскарженню. Наразі він вирішив нічого не вирішувати, а саме відкласти розгляд справи по суті до 29 березня, коли розглядатиметься аналогічний позов Анатолія Соловйова по Степану Бандері. Найімовірніше, і рішення березневого суду буде з серії "ні вашим, ні нашим". Адже зараз суди приймають у резонансних справах не так правові, як політично доцільні рішення. І найчастіше ці рішення диктуються безпосередньо з Адміністрації Президента. Конституційний суд вже цілком перетворився де-факто на її структурний підрозділ. Інші суди опираються, особливо Верховний, через що останніми місяцями чинився безпрецедентний тиск на його голову В. Онопенка.
Скасування нагород викликало би активізацію право-радикальних сил і зростання їхнього рейтингу за півтора року до чергових парламентських виборів. Нинішній владі це зовсім не вигідно. Цього тижня прозвучала заява івано-франківського губернатора Вишиванюка, буцім на наступних президентських виборах 70% в його області проголосують за В. Януковича. Уявити це неможливо – хіба що основним конкурентом чинного гаранта буде хтось на кшталт Ю. Лужкова чи К. Затуліна. Хоча не виключено, що і такий екзотичний варіант розглядається десь у мозковому центрі владної команди. Але і в такому випадку ревізія указів по Бандері і Шухевичу призведе до того, що В. Янукович зможе забути про західні області. Чи ризикне він пожертвувати десь мільйоном голосів – велике питання. На Сході же скасування указів суттєво не змінить рейтинг влади – там зараз наростають протести на соціально-економічному ґрунті, тому оцінка владних дій ведеться перш за все у цьому розрізі. Самій владі об'єктивно вигідне затягування справи і відсутність якогось конкретного рішення. Хоча ситуацію, коли наріжні для національної ідентичності речі стають предметом політичного торгу, звичайно, нормальною не назвеш. Тим більше, що справа далеко не тільки у двох указах. Торги нині ведуться по всьому комплексу національно-культурних питань без винятку, найсуттєвішим з яких є сфера фактичного функціонування української мови. Усе є кільцями одного ланцюга, і де би він не порвався, результат буде однаковий.
Тому у понеділок 21 лютого відома поетеса і видавець Мар'яна Савка організовує у Львові письменницьку акцію-марафон на захист 10-ї статті Конституції, зокрема статусу української як єдиної державної мови. Десятки поетів з цілої України висловлюватимуть своє ставлення до намірів ревізувати мовне законодавство, а також читатимуть власні вірші. В ряді областей люди, які не мають змоги поїхати до Львова, влаштовують подібну акцію у себе вдома. Відбудеться вона і в Ужгороді за участі мінімум шести авторів.