Закарпатців намагалися переконати, що новий пункт утримання нелегалів - це добре

Коментуючи мітинги у Чопі проти Пункту утримання мігрантів, начальник управління міграційної служби у Закарпатській області Микола Товт зауважив: "Усі розмови про те, що туристичний статус краю несумісний з пунктами для мігрантів – це непрофесійність і дилетантизм. Як і тези про те, що такі пункти відлякають інвесторів. Якщо європейський бізнесмен пройде містом і побачить його "расово чистим", то оце його насторожить, а не наявність людей різного кольору шкіри".

Менеджер сектору Представництва ЄС в Україні Марія Стогова додала, що інвесторів відлякує корупція, а не біженці.

Заступник міського голови Чопа Лариса Ступак повідомила, що до мерії надійшли півтори тисячі заяв від місцевих мешканців, які виступають проти розміщення Пункту у центрі міста, неподалік школи та житлових будинків.

Регіональний радник з питань громадської інформації УВКБ ООН Максим Буткевич озвучив застереження від проявів ксенофобії та расизму, які присутні, зокрема, у журналістських матеріалах, що висвітлювали мітинг у Чопі. Оскільки мешканців, як правило, лякає "інакшість" тимчасових мешканців Пункту, відмінність кольору шкіри мігрантів. "Санепідеміологи свідчать, що немає жодного зв'язку між хворобами та наявністю мігрантів", – каже М. Буткевич.

Цього року виповнюється 60 років Конвенції ООН про статус біженців, прийнятій 1951 року. УВКБ ООН відзначає цю річницю, поміж іншим, широкою програмою спілкування із журналістами,-- повідмоив Регіональний радник з питань громадської інформації УВКБ ООН Максим Буткевич. Він пояснив, хто може вважатися біженцем і за якими критеріям людям надають такий статус. За його словами, в Україні наразі розглядається нова редакція закону про біженців, оскільки, на відміну від сусідніх держав, у країні не діють механізми захисту біженців.

"За кожною людиною, яку визнано біженцем, стоїть важка людська історія. Біженці не обтяжують країну, а навіть можуть бути їй подарунком, як свого часу А. Ейнштейн, М. Олбрайт і М. Дітріх", -- наголосив М. Буткевич.

Він також пояснив, що одними й тими ж шляхами пересування користуються люди з різних причин і різною метою. Але є визначальна відмінність між групами мігрантів – економічний мігрант може повернутися до рідної країни, тоді як біженцеві це загрожуватиме переслідуванням, можливо, ув'язненням, тортурами або й смертю. Тому саме біженці з усіх груп мігрантів найбільше потребують захисту тієї держави, яка надала їм такий статус.

Найгірше, що може статися з біженцем – його примусове повернення до рідної країни. В Україні такі спроби реєструються щороку, що порушує міжнародні зобов'язання України, яка ратифікувала Конвенцію ООН про статус біженців ще 2002 року.

В Україні наразі мешкають 2844 шукачів притулку, 3022 визнаних біженців та 40353 осіб без громадянства, а також 250 тисяч раніше депортованих кримських татар, близько 5 тисяч "біженців війни". "Це значно менше, ніж у західноєвропейських державах. Можна почути, що з бюджету України виділяється велика сума грошей на біженців, але, на жаль, це не правда. Одноразова допомога після надання людині статусу біженця складає 17 грн", -- зазначив М. Буткевич.

УВКБ проводить для біженців курси української мови в Києві, Харкові, Одесі, а також курси професійно-технічної освіти.

Максим Буткевич попросив журналістів не плутати терміни: "Нелегал і біженець -- це не синоніми. Біженці справді часто потрапляють до держави нелегальним шляхом, але, звернувшись до міграційної служби, вони отримують статус не злочинця, порушника закону, а особи, яка потребує допомоги, оскільки належить до дуже вразливої групи людей. Нерозуміння термінів створює інформацію, через що у масовій свідомості порушники закону і люди, життю яких загрожує небезпека, прирівнюють одне до одного. У результаті, група людей, яка дуже потребує захисту і допомоги, прирівнюється до тих, від кого суспільство хоче позбутися. Найчастіше журналісти подають інформацію про мігрантів як кримінальну хроніку, не заглиблюючись у корінь проблеми".
Також було представлено перше в Україні дослідження умов життя біженців, шукачів притулку та осіб без громадянства у Києві, Харкові та Криму. Звіт УВКБ ООН представляє під гаслом "Почути голоси тих, хто позбавлений змоги говори".

Журналісти також взяли участь у "круглому столі" зі участі представників ЄС в Україні, на якому йшлося про Пункт тимчасового тривання на території Чопського прикордонного загону. Представники ЄС та ООН, зокрема, озвучили застереження проти ксенофобії та расизму, які проглядають у ситуації довкола пунктів для біженців.

Довідка: УВКБ ООН (Агентство ООН у справах біженців), відповідно до свого мандату, координує міжнародні дії на захист біженців та пошук рішень тих проблем, з якими вони стикаються. 2002 року Україна приєдналася до Конвенції ООН про статус біженців 1951 р., взявши на себе зобов'язання захищати біженців. Однак відтоді біженці на території України і надалі стикаються з низкою складних проблем – як юридичних, так і соціальних. Одним із інструментів обговорення таких проблем є Міжвідомча робоча зустріч, яка проводиться цього року вже увосьме та в якій беруть участь інституції, що впливають на життя і добробут біженців.

Теги: мігрант, нелегал. турист, Чоп

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати