Куди поділися дешеві закарпатські яблука?

Нині ж картина докорінно змінилась. Як і колись, торгових рядів з яблуками не бракує й тепер. Тільки наших червонобоких на прилавках не побачиш. Немає і бабусь із кошиками. Натомість повно заморських: великих, красивих, смачних. Щоправда, ціна, як мовиться, кусається - від 4 до 7 гривень за кілограм. Не поступаються в ціні й магазинні яблука (до слова, в Ужгороді в супермаркетах вона тягне до позначки від 9 до 11 гривень за кілограм).Чому так сталося, що наші яблучка витіснили угорські, польські та голландські? З цим питанням найперше я звернувся до заступника начальника управління агропромислового розвитку Мукачівської РДА Михайла МАЦОЛИ.

— Найперше — не вродили торік яблука, — почув від співрозмовника. — Мало їх зібрали на Мукачівщині. Саме тому й ціна на них піднялася. Восени навіть за падалиці заготівельники платили по 50 і більше копійок за кілограм. А рік перед тим їх ніхто не брав і за 10 копійок. Тепер вартість кілограма наших джонатанок сягає 4 гривень. Не дивина, що привізні коштують ще дорожче. По-друге, виродилися наші сади. Ті, що були посаджені за радянських часів, здичавіли. їх ніхто не обрізує, не обприскує, бо хімікати зараз коштують великих грошей. Тому й належної віддачі немає. Щоби Мукачівщина зовсім не перетворилася на споживача імпортних яблук, райдержадмі-ністрацією та районною радою прийнята спеціальна програма по відродженню садівництва, адже наш район має сприятливі умови, щоб займатися цим промислом і забезпечувати фруктами не тільки Мукачівщину, а й гірські райони області.

Разом з тим садівництво потребує кардинальних змін. Однією з умов стабілізації галузі є відновлення площ і поліпшення сортового складу насаджень. Із цією метою в районі проводиться відповідна робота. Так, у 2006 році у СТОВ "Завидівське" заклали 10 гектарів садів на слаборослих прищепах, встановили їх на шпалери і крапельне зрощування. Ця європейська інтенсивна технологія дозволить отримувати високі врожаї незалежно від погодних умов. Щоправда, це задоволення не з дешевих. Вартість закладки одного гектара інтенсивного саду становить 55 тисяч гривень. Якщо до цього доплюсувати вартість догляду за багаторічними насадженнями та мінеральних добрив, то сума буде значно більшою. Звісно, що і товарні яблука з такого саду не будуть дешевими. У 2005 році це ж СТОВ "Завидівське" заклало 36 га садів на серед-ньорослих прищепах, а цьогоріч уже підготовлено грунт під сади на 28 га. Зокрема, піднято плантаж, внесено вапняк, мінеральні й органічні добрива, й уже невзабарі тут буде посаджено саджанці яблунь європейських сортів. Минулоріч СТОВ "Клячанівське" заклало 10 га інтенсивного саду. Тепер саме проводяться роботи по встановленню системи для його крапельного зрощування. Згідно з прийнятою в районі "Програмою розвитку садівництва до 2015 року" щорічно на Мукачівщині потрібно закладати по 50 га нових садів. Це можна здійснювати, якщо держава відшкодовуватиме до 70 відсотків вартості цих робіт із однопроцентного збору від реалізації алкогольних напоїв. Однак те ж "Клячанівське" досі не отримало жодної копійки компенсації за закладку молодого саду. І якщо справи так йтимуть далі, то прийнята Програма залишиться, мовити б, на папері, а закарпатці ще довго купуватимуть заморські яблука.

Аграріїв Мукачівщини дещо випередили колеги Ужгородщини. Так, фермерське господарство (ФГ) "Коник", що в селі Сторожниця, закладку подібних інтенсивних садів розпочало п'ять років тому. За словами керівника цього ФГ Василя Меле-ша, такі насадження починають плодоносити уже на другий рік. Отож фермер через два роки після посадки зібрав 8 тонн яблук з гектара, на третьому році - 20 тонн, а минулоріч, на четвертому році, — уже більше 50 тонн. Свою продукцію "Коник" реалізовує здебільшого у східних регіонах України -Донецьку, Харкові та південних - Одесі, Миколаєві, АР Крим і, звичайно, в Києві. Зараз Василь Мелеш має 25 гекратів садів на карликових прищепах, а цієї весни посаджено ще 5 гектарів.

Посадковий матеріал виростили в господарстві самі. На запитання, чи вигідно займатися садівництвом, фермер відповів, що не дуже. Бо угорці чи поляки одержують на садівництво від держави солідні дотації, а тут годі дочекатися і часткової компенсації затрат. Василь Васильович також зазначив, що догляд за садом, вирощеним за англійськими технологіями, доволі копіткий і недешевий. Тому і яблука з нього дорогі. Однак плоди мають привабливий зовнішній вигляд, вони великі й надзвичайно смачні. Щоб вони тривалий час зберігалися, фермерське господарство має спеціальні приміщення. На Закарпатті яблука, вирощені "Коником", реалізуються тільки в обласному центрі.

Садівництвом за новітніми технологіями займається і новостворене спільне українсько-угорське підприємство Толланд-Плант Україна", яке діє також на Ужгородщині. Названі сільгосппідприємства, що розпочали культивування яблук за європейськими стандартами, звісно, повністю вирішити проблему постачання якісних плодів на місцевий ринок ще не в змозі. Для цього необхідний час і різке збільшення площ таких інтенсивних садів. Може тоді й консервні заводи, два з них, приміром, у місті над Ла-торицею, відновлять перероб ку яблук на соки та джеми, як було колись. А поки що обидва провідні підприємства переробної промисловості не мають навіть таких ліній і не планують найближчим часом їх закуповувати, їм зручніше займатися консервуванням овочів.

Наразі, як мовиться, маємо те, що маємо.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати