Українська Вікіпедія стрімко розвивається, але чекає допомоги

Від елітних енциклопедистів – до демократичних вікіпедистів

Українська Вікіпедія стрімко розвивається, але чекає допомоги
15 січня в світі широко святкувалося десятиріччя найвідомішої енциклопедії – Вікіпедії. Нині, аби вважати себе допущенним до скарбниці світових знань, не треба тримати на полицях "Британіку", "БСЭ" чи "Словарь Брокгауза и Евфрона". Тим більше, що ці поважні видання все одно застаріли, містять неточності та невірні факти (особливо, коли йдеться про цензурування, яке було характерне для радянської енциклопедистики). Сьогодні, аби дізнатись про те, що цікавить, достатньо вийти в інтернет та "погуглити" (тобто, закласти потрібне слово в пошуковик), і комп'ютер видасть сотні, якщо не тисячі посилань. А це вже додає клопоту, тому насамперед все більше користувачів глобальної мережі звертаються до Вікіпедії - унікального проекту, про який, напевно, знає більшість читачів Закарпаття онлайн, а хто не знає, тому спробую трохи розповісти з того, що сам в цій Вікіпедії накопав.
 
15 січня 2001 року в інтернеті було запущено енциклопедію, яких досі світ не знав.  За задумом авторів (Джиммі Вейлз, виконавчий директор фірми Bomis, яка фінансувала проект на його старті, та Ларрі Сенгер, дипломований студент філософії), в інтернеті з'явилася віртуальна енциклопедія, яку міг би поповнювати та редагувати кожен охочий. Спочатку справа велася англійською мовою, але невдовзі стали з'являтися й версії іншими мовами світу. Так виникла американська компанія Wikimedia Foundation Inc. з амбіційною метою створити повну, нейтральну та відкриту енциклопедію всіма мовами Землі. Ключове правило – всі статті є безкоштовними, їх можна скачувати без боязні претензій з боку захисників авторських прав. І це в той час, коли в Європі та США йдуть справжні війни між власниками прав на літературні твори, музику, кінофільми тощо, і тими, хто звик все це добувати в інтернеті "на халяву"! З іншого боку, статті до Вікіпедії також пишуться без жодної винагороди, та ще й, по суті, анонімно – пересічний читач навіть не знає, кому бути вдячним за отриману інформацію чи кого критикувати за помилки. Зате він може вносити свої власні правки, додавати нову інформацію. Щоправда, контроль все ж існує, і численні адміністратори проекту видаляють вочевидь невірні дані, висловлювання образливого характеру, записи, зроблені інтернетними хуліганами тощо. Тобто, невірно вважати, що Вікіпедія – це такий собі нічим не обмежений віртуальний паркан, де кожен може написати, що йому заманеться. Принцип "Вікіпедії" виявився напрочуд вдалим: за перший місяць з появи сайту на ньому було створено 1000 статей, за 5 років за кількістю статей він наздогнав славетну енциклопедію "Британіка", а нині кількість статей на найрізноманітніші теми – від опису міст та сіл до рецензій на фільми, від біографій поп-зірок до інформації про далекі зірки та планети – обліковується десятками мільйонів та 270 мовами. Так Вікіпедія повністю виправдала свою назву, яка складається з двох слів. "Вікі" - з гавайської мови – дуже швидкий. На мові програмістів термін означає, що зміст якогось сайту можна змінювати його користувачам. "Педія" - частина слова "енциклопедія", систематизованого збірника різноманітної інформації. У 18-му столітті найосвіченіші філософи того часу стали називатись енциклопедистами – вони несли суспільству розкладені по полицях, перевірені знання про оточуючий світ. На почату 21-го століття новим енциклопедистом – "вікіпедистом" – може стати кожен, зробивши свій внесок у тій галузі, де він почувається фахівцем. Щоправда, аби працю чергового вікіпедиста не видалили, він мусить дотримуватись кількох обов'язкових правил. Насамперед, забороняється публікувати тексти та зображення, захищені авторськими правами (тобто, чужі матеріали без згоди їхнього власника). Важливо також дотримуватися неупередженого ставлення до матеріалу, надавати об'єктивну інформацію, уникаючи оціночних суджень та неперевірених даних. Існує також ряд технічних нюансів, із якими охочі зробити свій внесок можуть ознайомитися безпосередньо на сайті Вікіпедія.
 
Українці – в першій 20-ці!
 
У справі розвитку українського сегменту Вікіпедії українці досягли непоганих успіхів. Вважається, що перша стаття в українській частині всесвітньої енциклопедії з'явилася 30 січня 2004 року і була досить символічною – "Атом". У квітні того ж року статей стало рівно одна тисяча. Подальші кроки були стрімкими –17 лютого 2008 був зареєстрований 10.000-ий український вікіпедист (тобто доброволець, який робить внесок в загальну справу), 28-го березня того ж року вийшла 100-тисячна стаття українською мовою. За два наступні роки кількість статей подвоїлася і 7 квітня 2010 було офіційно оголошено про 200-тисячну статтю. Таким чином, українські вікіпедисти (наразі їх зареєстровано понад 11 тисяч, із них активних, тобто таких, що не лише правлять статті, а й пишуть численні нові, біля п'яти сотень) вивели Україну в двадцятку найбільш розвинутих "Вікіпедій" як за кількістю статей та ілюстрації, так і за статистикою відвідувань і редагувань. Станом на середину минулого року Вікіпедія українською мовою посідала шістнадцяте місце за кількістю статей з-поміж 270 вікіпедій різними мовами, і  третє місце серед слов'янських Вікіпедій, поступаючись польській (685 тисяч статей) та російській (510 тисяч). Першість тримає англомовна версія з понад 3 мільйонами інформаційних матеріалів на найрізноманітніші теми, далі йде німецька (понад 1 млн.) та французька (трохи менше мільйона). Польська Вікіпедія опинилася на четвертому місті за кількістю статей – тобто, нам є до чого прагнути і на кого рівнятись у цій галузі.
 
Не можна обійти стороною й проблеми вільної всесвітньої енциклопедії. Передусім, її доступність є слабким місцем – розміщувати власні статті тут прагнуть далеко не одні науковці, фахівці чи просто фанати своєї справи. Чимало клопотів адміністраторам додають ті, хто бажає прославити власне ім'я – вивісити, наприклад, свою нічим не примітну біографію. Таким бавляться зазвичай молоді люди, проте такі статті швидко видаляються. Складніше з так званими "війнами правок" - адже слово тут не написане пером, відтак, аби його "вирубати", сокира не потрібна. Таким чином, кожна стаття може бути виправлена будь-яким охочим, якому не сподобалась версія, наприклад, історичної події чи біографії. Як і за межами інтернету, в українському "вікі-просторі" гострими стали питання висвітлення факту Голодомору та історії УПА. Втім, обійшлося без великих так званих редакційних війн, які точаться і в російському сегменті, і в "західних" частинах Вікіпедії. Зазвичай, спірні питання виноситься на обговорення та голосування в режимі "онлайн" серед учасників, які пишуть на відповідні теми та відповідають певним умовам, наприклад, зробили достатню кількість правок. Варто зазначити, що українські вікіпедисти мають не лише українське громадянство – до нашої віртуальної енциклопедії пишуть також з Канади, США та Росії.
 
Закарпатським вікіпедистам роботи є чимало
 
Можливо, хтось із читачів Закарпаття онлайн запитає: а яке відношення все це має до Закарпаття? Відповім: "Найпряміше!" Звісно, ще далеко не кожен українець має доступ до інтернету і, відповідно, відчуває його роль та вплив на життя. Однак кількість таких людей стабільно зростає.
 
З української ж Вікіпедії можна дізнатись, що станом на жовтень 2010 року в Україні налічувалось  12.9 мільйонів користувачів інтернету, з них майже 9 мільйонів використовують цю мережу щодня. За статистикою, це здебільшого молодь та люди віку від 30 до 40 років. Тобто – активні та небідні. Саме ці люди й становлять левову частку туристів, на яких так сподівається і вже має зиск наш край. Сьогодні людина не поїде кудись, не дізнавшись про місце заздалегідь – і насамперед, з інтернету. Існує чимало ресурсів рекламно-туристичного характеру, але багато людей не довіряють їм, і прагнуть організовувати мандрівки самостійно, вивчивши маршрут та визначивши найцікавіші для себе місця. Цілком можливо, що потенційний гість почне заочне знайомство із Закарпаттям зі сторінок Вікіпедії, яка входить в десятку найпопулярніший веб-сайтів України. Обере він при цьому російську чи українську версію – залежить від його знання мови та уподобань. Припустимо, що обрана таки українська Вікіпедія. Про Закарпаття в ній буде чимало цікавих статей (задля справедливості зазначу – в російській версії наш край також представлений досить непогано). Одне дивує – по ключових словах Закарпаття та Закарпатська область побачимо дві окремі статті (російська версія виводить на одну й ту саму статтю). Причому статті доволі різні. Обидві дають широкий екскурс в історію краю (щодо її об'єктивності судити не берусь), приводять чимало статистики, вказують шлях ("лінки") до дотичних статей по темі. Хоча деяка інформація може, м'яко кажучи, здивувати. Так, стаття, що зветься "Закарпатська область", описує сучасний гімн області такими словами: "Гімн Закарпатської області — писаний язичієм музичний твір в обробці М. Керецмана на вірш, що деякими дослідниками приписується Олександру Духновичу, на музику лідера карпаторуських фашистів Степана Фенцика (за іншими даними автор слів сам Степан Фенцик). Закарпатська обласна рада затвердила Гімн Закарпатської області 22 грудня 2009". Втім, на те вона й Вікіпедія – вільна! Якщо хтось має щось заперечити, нехай вносить відповідні правки.
 
Гідно представлені окремими статтями замки Закарпаття, є цікава доповідь про стародавній Соляний шлях, можна чимало прочитати про історію унікальної міні-держави Гуцульської Республіки тощо. Однак, погулявши лінками, бачиш – роботи вікіпедистам тут є ще дуже багато. Радує, що з містами справа непогана – вони добре описані та проілюстровані світлинами та зображеннями. Однак із селами – біда. Сотні закарпатських сіл в енциклопедії представлені хіба кількома рядками – назва, координати та місцезнаходження на карті. Ніби й нема в них історії, визначних пам'яток, цікавих місць, вихідців, якими пишається не лише село! Кілька винятків (про ряд сіл написані якісні, з душею, статті) погоди не роблять.
 
У березні минулого року тодішній міністр освіти і науки Іван Вакарчук закликав кожного українського науковця написати щонайменше 2-3 статті для українського розділу Вікіпедії та залучати до цієї роботи студентів, справедливо назвавши формування української Вікіпедії завданням національного значення. Нехай нині міністр у нас зовсім інший і його ставлення до національної ідеї відоме – це не має ставати на заваді поповнення вільної енциклопедії. В кожному селі є грамотний вчитель, який може розповісти світу про свою малу батьківщину. Зовсім не зайвим буде зробити переклади основними мовами – із таким завданням впораються й учителі, й учні. Тай й іншим закарпатцям та шанувальникам нашого краю з-за його меж є ще багато роботи. Кожен може знайти для себе цікавий напрямок і поповнити його – було б бажання зробити щось на загальну користь. Зрештою, так чи інакше, такі справи повертаються й особистою вигодою...
 
Вперше матеріал надруковано у газеті "Новини Закарпаття"
01 лютого 2011р.

Теги: Вікіпедія, енциклопедія, знання

Коментарі

Павло 2011-02-05 / 12:45:00

Вважаєш себе патріотом? Тоді тобі на **********



Зв'яжіться з редакцією Закарпаття онлайн і обговоріть умови розміщення ваших публікацій на сайті легально. Адмін

автор 2011-02-02 / 23:13:00
Вчителю та Сорри:

"Ннее соорьтесь, гоорячие ээстоонские паарнии" (с)
В Вікіпедії є версія навіть на кримськотатарській мові:
http://crh.wikipedia.org/wiki/Zakarpatt%C3%A2_vil%C3%A2yeti

тож наявність версії на якійсь з мов не означає наявності відповідної держави.
Пане вчителю, маєте дяку наповнити русинську Вікіпедію - то будь ласка, лиш краще буде!

сорри 2011-02-02 / 21:39:00
Учитель, 02.02.2011 21:24
...Сорі. ци я добрі порозумів логіку вашого мысленя: дві окремі вікіпедії – українська і русинська, два окремі етноси – український і русинський, дві окремі адміністративно-територіальні одиниці... дві окремі держави? (с)

Так, ги і все, не правильно. З логіков ви не цімборуєте. Завто вам токмачу: "русинська" Вікіпедія - се резерват для ваших глупостей. Жеби'сьте не мириґували ними порядних чиляднику... :)

Учитель 2011-02-02 / 21:24:00
сорри, 02.02.2011 00:20
Ви вже й в українську Вікіпедію хочете влізти? Щоб на українському горбі в свій "русинський" рай в'їхати? Творіть свою "русинську"

Сорі. ци я добрі порозумів логіку вашого мысленя: дві окремі вікіпедії – українська і русинська, два окремі етноси – український і русинський, дві окремі адміністративно-територіальні одиниці... дві окремі держави?

местный 2011-02-02 / 18:26:00
"Чи я можу розміщати тут свої приватні оголошення?" - мне б тоже надо было. ну на халяву, разумеется :)

что касается украинской википедии, то мне больше всего не нравится крайне не-е-е-е-е-торопливое, к сожалению, обновление заглавной страницы. по сравнению, с английской или русской версиями.

сам принимал участие в написании ряда страниц википедии - да, на самом деле даже с цитатами приходилось быть очень корректным, чтоб не обидеть уважемых правообладателей...

сорри 2011-02-02 / 13:30:00
Знову Паляк свою фірму піарить, що робить гроші на фінансованому з-за кордоні сепаратизмі. Адміне, здається правилами поведінки реклама заборонена? Чи я можу розміщати тут свої приватні оголошення?

Юрій Пероганич 2011-02-02 / 08:36:00
Звісно "Енциклопедія історії та культури карпатських русинів" надалася би до Вікіпедії, однак у Вікіпедію не можна вносити те, що порушує авторські права. Тому якби хто взявся і домовився з видавництвом про передачу текстів у публічне надбання, то тоді сміливо цю енциклопедію можна було би залити до Вікіпедії.

сорри 2011-02-02 / 00:59:00

автор, 02.02.2011 00:30


...днями була запущена русинська версія Вікіпедії. Тож активістам русинського руху - роботи непочатий край. ...


Це буде значно корисніше, аніж зараз розпочинати "русиносрач" (с)





Так власне ж про це і мова...

автор 2011-02-02 / 00:44:00
http://rue.wikipedia.org/wiki/
- русинська частина Вікіпедії.

KK 2011-02-02 / 00:42:00
Цікаво чи справжний 'Русинський Кобзар' Павло Чучка спроможиться написати 'передслово' до цієї
'енциклопедії'??...:-)

автор 2011-02-02 / 00:30:00
До речі, пане Соррі, як раз днями була запущена русинська версія Вікіпедії. Тож активістам русинського руху - роботи непочатий край. Нехай заповнять свою енциклопедію по максимуму, і складуть конкуренцію українським та російським версіям.

Це буде значно корисніше, аніж зараз розпочинати "русиносрач"

сорри 2011-02-02 / 00:20:00
Ви вже й в українську Вікіпедію хочете влізти? Щоб на українському горбі в свій "русинський" рай в'їхати? Творіть свою "русинську" - побачимо ваш рівень і кількість бажаючих і здатних працювати головою, а не лише язиком і кишенею...

Учитель 2011-02-01 / 22:15:00
Можливо, вікіпедія буде формуватись на основі щойно виданої в Ужгороді "Енциклопедії історії та культури карпатських русинів" (2010) . 900 сторінок науково вивіреного тексту, 1119 гасел, 13 кольорових карт – достатня основа, щоб гідно представити у світі наш регіон.

НОВИНИ: Соціо

23:19
Словаччина хоче відновити пасажирське залізничне сполучення із Ужгородом, яке припинилося 80 років тому
18:22
"Укрзалізниця" ще цьогоріч планує запустити потяг "Київ – Кошиці"
15:29
/ 3
Як "танець з бубном" за вітряки на Руні гудуть сільрада, лісівники та закарпатська влада
14:15
/ 1
Приватний поїзд "Прага – Чоп" сьогодні здійснив свій перший рейс
11:22
/ 3
Запис мого діда і сепаратне святкування Паски
11:11
/ 1
У Ракоші Вишківської громади попрощалися з полеглим Героєм Святославом Корнійчуком
20:19
/ 4
В Ужгороді на об'їзній депутати-"слуги" планують "роздерибанити" понад 1 га землі із заниженням вартості в 10 разів
21:59
/ 20
На Закарпатті було зроблено спробу дестабілізації шляхом перекриття доріг "через мобілізацію". Поліція звільнила проїзд
18:44
/ 36
Головою Ужгородського міськрайонного суду переобрано Віктора Данка
18:38
На війні поліг Віталій Петах зі Страбичова Мукачівської громади
02:00
/ 29
Комбат Руслан Каганець: "Без людей виграти цю війну неможливо. Ми не зробимо мільйон роботів із штучним інтелектом, які за нас воюватимуть"
00:32
/ 1
Відсьогодні на Закарпатті розпочалася нерестова заборона
21:48
Біля Солотвинського солерудника виявлено смітники, пластикові пляшки в карстових проваллях і забруднення потоку Глод
16:44
/ 3
В Ужгороді пойдуть чемпіонат України з велоспорту-МТБ та чемпіонат області
11:26
/ 4
На війні з росією поліг Ігор Сакало з Горінчова Хустського району
10:53
У лютому споживчі ціни на Закарпатті в цілому не зросли – статистика
11:15
"Щасливі діти" запускають новий цикл відновлювальних ретритів для мам із дітьми "Сила Карпат"
10:56
/ 6
В Усть-Чорній на Тячівщині попрощалися з полеглим Героєм Октавіаном Коненком
22:53
/ 3
У понеділок в Сваляві проведуть в останню дорогу полеглого 21-річного Героя Василя Томащука
22:20
/ 2
У Великій Копані попрощалися з Віталієм Чонкою, що загинув на Запоріжжі ще торік у червні
15:31
У лютому в порівнянні з торішнім груднем ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%
14:57
Торік на Закарпатті прийняли в експлуатацію житла на 17,8% більше, ніж у 2022-му
14:10
/ 1
Кабмін перерозподілив освітню субвенцію на 2024 рік: місцеві бюджети Закарпаття втратили 2,4 млн грн
23:00
/ 3
На війні поліг ровесник Конституції України Василь Цьока з Крайникова Хустської громади
18:40
/ 1
Загинув Герой з Вишківської громади Святослав Корнійчук
» Всі новини