Мер Ужгорода Погорєлов: «Я сам люблю солодке, тому пропоную солодощі тим, хто спілкується зі мною»

При цьому мер Погорєлов обіцяє привести до влади молодь, аби вчити в майбутньому господарювати в місті. Про все це, а також про те, чому міський голова Ужгорода всіх оточуючих пригощає солодощами – в інтерв'ю Радіо Свобода.

– Вікторе Володимировичу, Ви йшли на вибори від політичної сили "ЕКО+25", яка не була ні при владі, ні в опозиції... Тим не менше, ви здобули впевнену перемогу. Це завдяки політиці чи Вашому іміджу досвідченого комунальника?

– Я думаю, що за свою першу каденцію 2002-2005 років мешканці міст побачили, що може зробити людина, яка має досвід господарювання, і зробили свої висновки. А на виборах уже 2010 року завдяки цьому, в першу чергу, вдалося отримати перемогу. Я думаю, тут було ще чимало інших чинників.

– З Вашого досвіду, як поєднувати політику з необхідністю вирішувати комунальні проблеми?

– Так сталося, що я, росіянин, живу на самому Заході України і фактично був єдиним росіянином-мером західного міста під час помаранчевої революції. Але і в той час я підтримував Віктора Януковича. В партію не вступав, хоча підтримка моя була однозначною. Свою думку не міняв, сьогодні я активно спілкуюся з політичною силою ПР. Проте, вважаю, що міський голова повинен бути менеджером міського господарства в першу чергу, а питання політичне в таких невеликих населених пунктах повинні вирішуватися в іншій площині.

– Спілкування попередньої міської влади Ужгорода з обласною зводилося виключно до конфліктів та обливання брудом. У Вас є порозуміння з нинішньою обласною владою?

– Підтримка обласної влади? Я вже відчув її під час отримання субвенції. Я вважаю, що немає у нас жодних протиріч. Ми спілкуємося з головою обласної державної адміністрації, з головою обласної ради, хоча вони керівники різних політичних сил. Нам нема чого ділити. Ми всі живемо в одній державі, в одному Закарпатті. Виваженість, терпіння, мудрість – ось що завжди важливо для голови будь-якого міста.

– Вікторе Володимировичу, на початку 90-их Ужгород лихоманило через міжконфесійні суперечки. Нині якщо вони і є, то про них мало хто знає. Як це вдається у місті, де кілька десятків національностей та релігій?

– На щастя, мені як людині віруючій вдається питання міжконфесійні врегульовувати. Я з повагою ставлюся до всіх конфесій. Свого часу мені пощастило поспілкуватися з Іоанном Павлом ІІ, Папою Римським, я до нього прийшов і сказав: "Святий отче, я православний, але прийшов до вас із проханням почути пораду, як бути мудрим у спілкуванні з людьми"? Він мені сказав: "Бог для всіх один, сину, і тільки вірою в Бога та людей ти будеш мудрим і будеш вирішувати питання правильно". Це я взяв за основу спілкування з людьми.

– Ви завжди носите з собою цукерки та пропонуєте їх оточуючим. Так само у вас на столі завжди стоїть корзинка, повна цукерок. Усі вже знають, що це така родзинка мера Погорєлова. Чому ви це робите?

– Я сам люблю солодке, тому пропоную солодощі тим, хто спілкується зі мною. Солодощі завжди покращують настрій.

Теги: Погорєлов, мер,

5 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати