Керівник дослідження, молодший професор Наталі Маховальд застосувала наявні дані та метод комп'ютерного моделювання, аби вирахувати обсяг в атмосфері пустельного пилу або часток ґрунту, пише Science Daily .
Вченим вдалося відтворити в динаміці вплив пилу на температуру, опади, океанські відкладення заліза та поглинання вуглецю земною корою.
Результати дослідження були представлені в грудні на зустрічі Американського геофізичного союзу в Сан-Франциско.
Зокрема, науковці виявили, що протягом ХХ-го сторіччя зміни температури й опадів призвели до глобального зменшення поглинання вуглецю на 6 частин на мільйон. Водночас пил, що осів у океані, за той самий період викликав збільшення поглинання вуглецю з атмосфери на 6%, або на 4 частини на мільйон.
Для того, аби виміряти коливання обсягу пилу за сторіччя, науковці зібрали показники, одержані з льодових кернів (проб циліндричної форми, одержаних за допомогою спеціального методу буріння), зразків озерного осаду та коралів. Адже саме вони несуть в собі інформацію про концентрацію пилу в цьому регіоні в минулому.
Пустельний пил та клімат мають прямий та непрямий вплив взаємний вплив. Наприклад, пил обмежує кількість сонячної радіації, що потрапляє на Землю. Також він має вплив на хмари та опади, призводячи до посухи й, звідси, до подальшого збільшення кількості пилу.
Важливу роль пил відіграє й відносно хімії океану. Він є найбільшим джерелом заліза, якого потребує планктон та інші організми, що витягають вуглець із атмосфери.
Наразі більшість досліджень, пов'язаних із впливом аерозолів на клімат, зосереджуються на антропогенних аерозолях, зауважила Маховальд. Натомість це дослідження привертає увагу до не менш важливої ролі природних аерозолів.
"Зараз ми нарешті маємо деяку інформацію щодо змін (кількості) пустельного пилу. Це має дуже велике значення для розуміння чутливості клімату", - зазначила дослідниця.