Кожна сільська школа повинна починатися … з біотуалету

Про важливість проекту для села, особливо для освітнього закладу (встановлення біотуалету) розповіли директор школи Олександр Липчей, представник ГО “Закарпатська Асоціація Місцевого Розвитку” ЗАМР Орест Дель Соль та віце-президент Мережі Швейцарія – Закарпаття/Україна „NeSTU“, представник Європейського Кооперативу Лонго Май Юрген Крефтнер, голова ГО «Екосфера» Оксана Станкевич. Йшлося також про інші важливі справи, започатковані громадою у Нижньому селищі.
Як відомо, для закарпатського села досить гостро стоїть проблема питної води. Щодо каналізації, то її будівництво є непосильним за ціною для селян, та й води надто мало, аби використовувати її ще й для технічних потреб каналізації. Одним з можливих варіантів вирішення проблеми ініціативні мешканці Нижнього Селища вважають саме встановлення т.зв. біотуалету. Щодо школи, то вона не підключена до очисних споруд, розповів О. Липчей. Відходи впадали в річку, а також забруднювали ґрунтові води. Натомість біотуалет — один з ефективних варіантів економного використання води та вирішення проблеми водоочищення. Громадська організація “Закарпатська Асоціація Місцевого Розвитку” спільно з дирекцією школи при підтримці відділу освіти РДА та Фонду Розвитку міста Базель (Швейцарія) зібрали кошти на будівництво біотуалету — загалом 345 тис. грн. Проект став можливим завдяки фінансовій підтримці Європейського Громадянського Форуму, відділу освіти Хустської РДА та Фонду муніципальних ініціатив м.Київ.

Тим самим вирішили санітарно-гігієнічну проблему школи і врахували виховний момент. Педагоги сподіваються, що юне покоління школярів свого часу при будівництві власних осель скористається досвідом школи. За словами Юргена Крефтнера, розташування біотуалету в школі дасть можливість змалку привчати дітей до гігієни, акуратності та розуміння важливості турботи про навколишнє середовище.

Біотуалет сумістив у собі функції збору фекальних мас та їх утилізації за допомогою природних біологічних процесів. Унікальний туалет вимагає до себе й особливого ставлення. Наприклад, після кожного його використання, калові маси слід посипати тирсою зі спеціальних баків, щоби потім міг утворитися необхідний компост. Цю суміш треба раз на рік вивозити на місце подальшого компостування, де вона буде «дозрівати» ще приблизно 2 роки. Під час компостування гине більшість патогенних бактерій. Готовий компост, що нагадує собою торф, є якісним органічним добривом для полів.

У ході засідання прес-клубу відбувся огляд інших проектів ЗАМРу в Нижньому Селищі. Це і відома Селиська сироварня, і взятий організацією під опіку сільський клуб, і концерт місцевого гурту «Селиські гудаки». Як повідомив Юрген Крефтнер, 12 липня цього року відбудеться традиційний фестиваль «Селиська Співанка».
Нижньоселищенська ЗОШ І-ІІІст.- середня школа в якій навчається 440 учнів. Результатом співпраці школи та ГО “Закарпатська асоціація місцевого розвитку» є організація роботи комп’ютерного класу підключеного до Інтернету, покращення питного режиму школи шляхом проведення водопроводу, організація позакласної роботи школярів у центрі дозвілля Долина Хустець, організація та проведення шкільного фестивалю та фестивалю “Селиська Співанка”. Ініціаторами проекту біотуалету були адміністрація школи, представники європейського кооперативу Лонго Май, відділ освіти Хустської РДА.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати