Відбулася підсумкова прес-конференція голови Ужгородської РДА Степана Бордаша

– Які найбільш наболілі проблеми турбують сьогодні голову райдержадміністрації і Ваше бачення їхнього вирішення? (Микола Горват, "Вісті Ужгородщини")

– Переважна більшість наших населених пунктів – дотаційні.  Вони самі просто не в змозі вирішувати наявні проблемні питання, зокрема, стосовно забезпечення населення якісною питною водою, каналізаційною мережею, сучасними водогонами. Без допомоги держави, області та району сільські ради не збудують нові школи, не здійснять реконструкцію старих, не відкриють додаткові дитсадки тощо. Повинен відверто сказати, що в районі сьогодні є навіть такі навчальні заклади, що знаходяться в ...колишніх конюшнях часів Австро-Угорщини (Червоне).  Тому нагальним завданням на перспективу є будівництво 5 нових шкіл. Не менш важливо відкрити ряд дитячих садочків, щоб охопити дошкільним навчанням усіх діточок віком до 6 років.
 
Докорінної перебудови вимагає система охорони здоров'я, котра нині знаходиться майже на "нульовому" рівні. У ці дні триває процес оптимізації медичних закладів. Бо до нього на Ужгородщині працювало аж 4 лікарні. Район просто не в силах утримувати їх. Та й потреби в такій кількості установ немає. Наводимо лад з медичним персоналом, який приймали на роботу в профільному відділі РДА, а зарплатню виплачували органи місцевого самоврядування, що суперечить чинному законодавству.

Чимало "вузьких" місць маємо і в агропромисловому секторі. Зокрема, район тягнуть назад 4 колишні державні підприємства. Три з них – повністю банкрути, а колись знана "Леанка" ледь зводить кінці з кінцями. Без серйозного управлінського втручання тут не обійтися. Загалом на Ужгородщині зареєстровано 298 фермерських господарств, але більшість з них не виробляє жодної продукції, землі пустують, заростають бур'янами. Нам вкрай потрібне пільгове кредитування сільгоспвиробника,  без цього ой як важко зрушити АПКівського воза з мертвої точки. Проб-лемні питання можна успішно вирішувати тільки тоді, коли запрацює економіка.

– Одним із стимуляторів цього процесу є залучення інвестицій. Чим можна, на Вашу думку, привабити інвестора в Ужгородський район? (Людмила Олійник, "Новини Закарпаття")

– Безумовно, криза негативно вплинула на залучення іноземних і вітчизняних капіталів у економіку району, проте останнім часом спостерігається певне пожвавлення в цій справі. Так, у нас побували представники ділових кіл з Іспанії, інших країн, які вивчали на місцях можливості співпраці в таких сферах, як туристична, АПК, будівництво, надання послуг тощо. Приваблює район також своїми природними багатствами, зокрема, покладами глини, придатної для виробництва цегли, наявними джерелами термальних і мінеральних вод з неабиякими  цілющими  властивостями. Між іншим, іспанці  висловили готовність до спорудження на території Ужгородщини сучасного аквапарку. Ми, зі свого боку, за-пропонували їм відразу кілька ділянок на вибір під цей проект.

– А чи є вже конкретні угоди? (Людмила Олійник, "Новини Закарпаття")

– На хід перемовин, безумовно, вплинув ряд цілком об'єктивних факторів. Це, зокрема, невизначеність перед виборами до місцевих рад, прийняття Податкового кодексу, розгляд Пенсійної, інших соціальних реформ.  Адже західні бізнесмени  ретельно вивчають найменші аспекти та нюанси, які можуть так чи інакше вплинути на їхню діяльність. Тому перемовини тривають.

– Свого часу підняти на вищий щабель увесь еконо-мічно-соціальний комплекс Ужгородщини допомогла вільна економічна зона, що діяла на території району. Як Ви ставитеся до її відновлення? (Віктор Товт, "Карпаті Ігоз со")

– Дуже позитивно. Її відновлення сприяло б вирішенню цілого ряду проблемних питань. Це – створення нових робочих місць, серйозні надходження до місцевого бюджету, а отже, сільські громади отримують реальні шанси  на реалізацію різних соціальних проектів. Приміром, згадувана ВЕЗ до 2005 року діяла на території прикордонного Соломонова. І в село одразу надійшли мільйонні надходження. Тепер із відновленням ВЕЗ тут теж відкриваються гарні перспективи для створення, скажімо, потужного індустріального парку тощо.

До речі, саме із запровадження ВЕЗ на Ужгородщині почали ефективно працювати такі потужні промислові підприємства, як "Ядзакі", "Джейбіл", "Єврокар", завдяки яким район знаходиться на провідних позиціях в області з багатьох показників. Із настанням економічної кризи згадувані колективи дещо знизили оберти, але тепер знову їх набирають.

– Одна з найболючіших  проблем у всьому світі, в т.ч. на Україні та Закарпатті – утилізація сміття. Катастрофічною є вона і на Ужгородщині, де сміттєзвалище  в Барвінку вже не витримує жодної критики. Чи плануються якісь реальні кроки для вирішення даної проблеми? (Аліса Квич, "ФЕСТ")

– Справді, сміттєзвалище в Барвінку – основний головний біль району. Але закрити його, не запропонувавши альтернативу, – утопія. Тому цілеспрямовано працюємо над тим, щоб найближчим часом відкрити на території однієї з сільських рад сучасний сміттєпереробний завод. Причому, не зі спалювальною, а зовсім іншою, більш новітньою технологією. Згідно з нею, 90 відсотків твердих відходів  сортуватиметься і перероблятиметься для вторинного використання. Все інше, переважно органіка, компостуватиметься і застосовуватиметься для удобрення місцевих земель сільськогосподарського призначення.

– Скільки коштує реалізація такого проекту? (Людмила Олійник, "Новини Закарпаття")

– Сума немала – 4-6 мільйонів євро. Зрозуміло, що такий фінансовий тягар район сам не потягне. Тому ведемо перемовини з відомою австрійською фірмою, що спеціалізується на утилізації сміття. Вивчаємо й інші варіанти. Група жителів Ужгородщини нещодавно їздила в Угорщину, щоб ознайомитись з подібним виробництвом, як кажуть, безпосередньо. Сподіваюсь, що вони переконають громаду в доцільності відкриття такого підприємства.

– І наостанок, щоб дещо розрядити серйозність нашого діалогу, дозвольте спитати: де зустрічатиме Новий рік голова РДА, чи будете прислухатись до астрологів, а саме – що поставити на стіл, у що вбратися, як прикрасити оселю, аби гіднозустріти рік кроля за східним календарем? (Микола Горват, "Вісті Ужгородщини")

– Однозначно, що Новий рік зустрічатиму вдома з дружиною та донькою. Бо нова робота відбирає досить багато часу, з сім'єю бачусь менше, ніж хотілося б. Щодо другої частини запитання, то я – людина досить прагматична. За порадою до астрологів ще не звертався (сміється). Але ж диму без вогню, як кажуть, не буває. Тому до певних гороскопічних побажань придивлюся ближче.
 
На завершення дозвольте побажати вам, а у вашій особі – всім працівникам ЗМІ вагомих досягнень у непростій, але такій необхідній професії, міцного здоров'я, високих зарплат, удачі та людського щастя.

 З Новим роком, з Різдвом Христовим!

– А собі особисто що б побажали? (Аліса Квич, "ФЕСТ")

– Того самого, що й іншим. Насамперед, здоров'я, толерантності, вміння виділяти головне і приймати правильні рішення, почуття відповідальності за доручену справу. Але найголовніше – щоб здійснилися усі ваші задуми та мрії, щоб ви дарували навколишнім тільки добро та любов, а ті сторицею повертались до вас.

Теги: Бордаш, прес-конференція, інвестиції, сміттєзвалище

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати