В Ужгороді молодий дизайнер робить святкові настрій та вбрання фактично з нічого

– Якщо річ затягана до дір, її ще можна повернути до життя?

– Аякже. Купили ви дорогущу футболку, поносили кілька років, а викинути – шкода. Щоб затертості приховати, можна нашити аплікації. Але це – нудно. Обробляю річ швами – ручними й машинними, заклепками металевими прикрашаю... Мені до вподоби стиль хаос, коли багато чого намішано.

– Робите тюнинг дешевого одягу?

– А який сенс ремонтувати джинси за 55 гривень? Якщо річ після другого прання втрачає товарний вигляд, її місце – на смітнику. Є елітний, "пещений" одяг, який не тягають кожен день, а вбирають "під настрій". Таке вбрання може жити у шафі багато років. Приносили мені сукню від Вів'єн Вествуд – не першої, звісно, а другої лінії, футболку від Армані... Коли бачиш "лейбу", з'являється бажання вдосконалити річ, "причесати" її, доштукувати нову яскраву деталь. Над таким вбранням працюєш, як над іконою.

– А коли немає натхнення?

– Тоді наїдаюсь від пуза – багато хліба, багато масла... Цілий день біля холодильника топчуся. Натхнення з'являється тоді, коли притискають терміни. Завтра клієнтка прийде за сукнею, значить, сидіти за швейною машинкою доведеться до пізньої ночі.

– Зізнайтеся, бувало таке, що клієнт приносив вирізку з модного журналу і просив скопіювати новинку від іменитого дизайнера?

– Пошила на замовлення в'язану сукню "від Kenzo". Як казав мій друг: "Штампують підробки китайці, але в українців потенціал більший".

– Щоб стара річ зажила новим життям, треба довго чекати?

– Одна робота у мене ще з літа "висить"... Клієнтка позичила вечірню сукню подрузі, а та пропалила оксамитову тканину сигаретою. Можна "заліпити" дірку намистинкою, наліпкою "облагородити", але це так банально!

– Які кольори найактуальніші цієї зими?

– Ті, що вам подобаються. Знайомий, коли повернувся днями зі сходу, дивувся: "Як це так, усі – в чорному!". У Запоріжжі, Дніпропетровську, Донецьку носять вбрання похмурих кольорів: коричневе, чорне, сіре. І не тільки взимку... Обожнюю насичений сірий, але обов'язково пом'якшую його яскравими деталями.

– Захід України також впадає в сплячку...

– Коли їду в громадському транспорті, "домальовую" в уяві деталі: он цій тітоньці бракує капелюха на голові...

– Запропонуйте кілька ідей для Новорічної ночі.

– Вечірка "Секонд-хенд": просто, дешево, доступно. Дрес-код – речі "з чужого плеча". Була на одній такій, в Ужгороді. То була акція протесту проти закриття магазинів з ношеним одягом. Один пан з'явився у сорочці від Ферре, яку купив... за 70 гривень. Ще 130 гривень довелось заплатити, щоб підігнати її по розміру. Якби не "секонд", наші люди ходили б голими.

– А переодягтися у Діда Мороза чи Снігурку?

– Скажіть ще у Сніжинку! Це ж не радянський час, коли, крім дощику, нічого було на себе вчепити.

– Мені, наприклад, нічого...

– Маєте рацію. То у мене – ціла шафа мотлоху: і стрічки, і нитки. Друзі мене просять: "Повикидай то все до бісової матері!". А я не можу! Раптом воно мені знадобиться? Банківській працівник не може зробити карнавальний костюм з підручних матеріалів. З чого, з піджака і лакованих мештів?

– Можна влаштувати ретро-вечірку...

– У гангстерському стилі. Чоловіків треба вбрати у костюми, але обов'язково мусите капелюхи дістати і сигари. Жінки можуть обмежитись червоною помадою, сукенками з торочками та капелюшками, прикрашеними пір'ям. Ретро-вечірки зараз дуже модні. Один мій знайомий святкував день народження у стилі бароко. Цікаво то виглядало – жінок, вбраних у пачки і велетенські капелюхи, не могли по машинах порозпихати.

– А вечірка у стилі диско?

– Простіше не буває: купуєте в магазині плечики, пришиваєте їх до блискучої, обшитої пазлітками сорочки, навішуєте на них намистинки, "посаджені" на шнурки – Майкл Джексон готовий! Пропоную влаштувати вечірку "хабарників": вбрати суддівські мантії, роздрукувати на принтері "долари"... Можна організувати "Зустріч американських випускників": усі приходять в традиційних чорних плащах і головних уборах з китичкою, а у розпал гулянки скидають їх з себе. Що б ми робили, якби не Америка!

– Чому б не провести вечір "під акомпанемент" "Лісової пісні"? Перевтілитись у мавок...

– І всі начіплять на себе простирадла, обшиті листям, – як передбачувано! Я би лінзи кольорові вбрала. Червоні, налиті кров'ю очі, – набагато цікавіше трактування образу.

– Як радите вбрати ялинку?

– Благаю: не рубайте дерев! Це – те саме, що носити хутра. Від шуб така негативна енергетика йде – як люди того не відчувають?! Зробіть ялинку... із зелених подушок різних розмірів. Викладіть їх пірамідкою, зверху прикрасьте бантиком. Поєднайте приємне з корисним: коли втомитесь після гулянки, конструкцію можна буде розібрати.

Теги: дизайнер, одяг, сукня, клієнт

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати