Імплантанти зазвичай сприймаємо за аналогією з силіконом у грудях або ж з пересадженням донорської печінки. Проте у стоматології, – пояснює керівник клініки імплантології, доцент кафедри хірургічної стоматології стоматфакультету УжНУ Євген Костенко, – йдеться про титановий або ж цирконієвий, образно кажучи, шуруп, який вставляють у щелепу як штучне продовження зубного кореня, аби згодом закріпити на ньому те, що звикли називати коронкою. А різниця – коронку не треба чіпляти на сусідні здорові зуби, відповідно їх для цього обпилюючи й травмуючи.
Перед операцією, хоча стоматологи кажуть, що це надто гучна назва, йдеться, за часом виконання радше про маніпуляцію, пацієнту роблять томограму. Відтак усі нюанси вставлення імплантантів попередньо моделюються у 3D форматі на комп'ютері. Застосовується тільки місцева анестезія, майже як при "звичайному" відвіданні стоматолога. Тому після процедури не потрібне ніяке відлежування й оговтування. Приблизно за три місяці, коли шов на яснах заживе, можна ставити власне зуби.
Яків, кому вперше на Закарпатті в клініці на стоматологічному факультеті УжНУ вставили імплантанти, каже, що втратив зуби у студентські роки через власне недбале ставлення: до лікарів ішов, коли вже дуже боліло та й потрапив не до надто сумлінних фахівців. Тепер же хочеться мати й чим жувати, і гарно виглядати. Адже, як відомо, крім суто практичної потреби, естетика в стоматології має дуже велике значення. І саме імплантанти можуть її забезпечити.
Як утілити мрію, аби імплантологія – тренд №1 у стоматології – стала реальністю для закарпатців, декан стоматфакультету УжНУ Юрій Переста задумав у травні цього року. 26 жовтня уже відкрили клініку імплантології на першому поверсі факультету. Провідні стоматологічні фірми і фахівці Словаччини допомогли обладнанням і досвідом. А 20 грудня пройшла й перша операція, після якої цю маніпуляцію "поставлять на потік". Тут буде "три в одному": студенти зможуть навчатися передових технологій, лікарі-практики – здобувати новий досвід, а пацієнти набувати, без перебільшення, нову якість життя. У що обходитиметься останнє, лікарі не оголошують: кажуть, треба визначатися в кожному конкретному випадку після огляду пацієнта, але переконують, що це абсолютно доступно.
ЗІА "Простір"