Ужгородська загальноосвітня школа–інтернат із поглибленим вивченням окремих предметів відзначила 50-річчя

Ужгородська школа-інтернат, як називали цей навчальний заклад раніше, мала особливий статус - свого часу вона була, так би мовити, експериментальною. Її відкрили з початку другої чверті 1960 року, учнів, як і нині, було понад 400.

У 1963-му обласний відділ народної освіти, УжДУ та обласний інститут удосконалення вчителів організували там перший набір у фізико-математичні класи. Причому приймали виключно дітей із сільських шкіл. Бо здебільшого такі учні не могли конкурувати з міськими, тож йшлося про вирівнювання шансів обдарованих дітей із глибинки. Представники усіх згаданих структур, у тому числі й методист, їздили по районах та проводили відбір.

У школі-інтернаті для вихованців справді створили всі умови для поглибленого вивчення фізики й математики: один день на тиждень навчання проводилося на базі обчислювального центру УжДУ, кількість уроків із фізики й математики була збільшена, працював лекторій для учнів, викладачі університету водили їх на станцію спостереження за супутниками землі. І вже перший випуск у 1965-му показав, що ідея виявилася хорошою, юнаки й дівчата успішно конкурували при вступі з іншими абітурієнтами.

Так писалась історія цієї поважної школи. Писалась дякуючи працьовитим, талановитим педагогам, кожен із яких був неповторною особистістю. Як не згадати чудового математика Олену Михайлівну Кішко, філологів Терезію Василівну Сідей, Галину Степанівну Стенчук, Ольгу Степанівну Мондич, Терезію Фернегу. Остання, до речі, як розповідали закарпатські поети, дозволяла на своїх уроках математики писати їм вірші, бо вважала: поет має творити тоді, коли приходить натхнення?! Ось такі педагоги творять не тільки освіту в Україні, а й особистості. До речі, генерал Михайло Куцин також навчався у ваших стінах.

Узагалі, талановитих педагогів різних спеціальностей- працювало дуже багато, і досвідчених, і молодих. Ужгородці досі згадують такий факт. Один рік на базі школи проводився загальноукраїнський експеримент - результат випускного іспиту зараховувався як вступний до вузу. Тоді через телебачення спочатку зачитали завдання з математики для звичайних шкіл, а потім - із поглибленим вивченням математики. На екзамені в комісії були, зокрема й викладачі матфаку УжДУ. Так от, із 12 медалістів 9 зразу підтвердили свій статус і стали студентами, а інші троє ще раз вступали на загальних підставах і без проблем вступили. Зрештою в Києві вирішили, що продовжувати такі експерименти недоцільно. А жаль, бо то було того варто.

У 2005 році школа дістала назву - спеціалізована школа-інтернат з поглибленим вивченням окремих предметів. Свого часу її директором випало бути депутату Закарпатської облради V скликання Омеляну Мателешку, який також навчався тут і звідки почалась його життєва дорога. Він щиро любив її, віддавши їй сповна тепло душі, щедрість свого серця, талант педагога. За ці роки школа стала однією з кращих в області. Як відомо, Омелян Мателешка очолив Закарпатський осередок асоціації директорів шкіл України і робив усе для того, аби школа могла брати участь у міжнародних грантах.

Сьогодні тут діє євроклуб "Інтеграція", налагоджена співпраці з євроклубами інших міст, з спеціалістами міжнародних відносин, з УжНУ. Випускники не перестають радувати своїми успіхами. Вони посідають призові місця на олімпіадах всеукраїнського масштабу, і це по доброму тішить. Отже, труди педагогів плодоносять рясно. А значить, вони виконують найповажнішу, найблагороднішу місію в суспільстві – виховують державі молоде гідне покоління, якому будувати її майбутнє.

Теги: школа-інтернат, поглиблене вивчення, Омелян Мателешка

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати