Учасників семінару привітали Ужгородський міський голова Віктор Погорєлов та заступник голови обласної ради Андрій Сербайло (на фото). У своєму виступі Андрій Андрійович, зокрема, зазначив, що семінар проходить в час, коли наша область лише починає заліковувати рани, завданні черговою природною стихією. Тому тема семінару є для громадськості краю, як ніколи, актуальною.
Катастрофічні повені, які почастішали за останнє десятиліття, стали великим екологічним лихом не тільки для Карпат, а й усіх гірських регіонів Європи. Вони несуть з собою руйнування і людські жертви. Паводок 2008 року в Карпатах, який охопив 6 областей України, завдав збитків на півтора мільярда доларів США. Для ліквідації наслідків теперішньої повені потрібно більше 140 мільйонів гривень. Аналогічні тенденції, на жаль, мають місце і в інших гірських регіонах Європи. Того ж 2008 року паводок в Швейцарських Альпах наніс бід на 1 млрд.евро, а паводок 2010 року в Польщі, Чехії, Німеччині був ще масштабнішим.
Тому завданням влади, місцевого самоврядування та громадських організацій є максимально запобігти виникненню повеней та інших екологічних лих, звести до мінімуму матеріальні та моральні збитки. Отож , висновки і пропозиції учасників семінару будуть в цьому плані дуже доречними. Він також зазначив, що в цьому аспекті діяльність органів влади Закарпаття уже спрямовується на запровадження найменш шкідливих для навколишнього середовища методів господарювання у лісовому та сільському господарстві, екологічно безпечних транспортних і енергетичних систем, запобіганню промислових аварій. Обласною радою прийнято і реалізується ряд державних і регіональних програм щодо збереження навколишнього середовища, захисту населення від стихії. Зокрема, активно здійснюється державна та регіональна програми комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиси у Закарпатській області на 2006 -2015 роки, програма охорони та комплексного використання водних ресурсів річок області, і, що важливо, - програма зниження екологічної напруги шляхом створення системи збору , переробки та утилізації тари, упаковки, твердих побутових відходів як вторинної сировини. Ці програми тісно пов'язані між собою і їх реалізація дає позитивні результати. Там, де повністю реалізовано заходи цих програм, стихія завдає найменшої шкоди.
У розв'язанні проблем протипаводкового захисту на Закарпатті особливе значення має транскордонне співробітництво владних структур, господарських суб'єктів, територіальних громад. На цьому наголошується і в прийнятій недавно Конгресом місцевих і регіональних влад Ради Європи Резолюції та Рекомендації щодо сталого розвитку Карпат. Адже стихія не знає кордонів і свою руйнівну силу проявляє незалежно від державної приналежності територій. І саме завдяки такій співпраці з угорськими та словацькими колегами, останнім часом з румунськими партнерами вдалося виробити комплексну систему протипаводкового захисту. Проте роботи в цьому напрямку ще дуже багато, що ще раз підтвердив останній паводок.
Бо тільки об'єднавши зусилля всіх державних і громадських інституцій суспільства, можна вистояти в умовах глобалізації та індустріального наступу і зберегти цей регіон для прийдешніх поколінь, створюючи прийнятні умови існування та забезпечення прав і свобод людини.
Часто наслідки стихії усугубляє безвідповідальна побутова діяльність людей. Захаращеність берегів рік і потічків, розорювання прибережних смуг – все веде за собою негативні наслідки. Не тільки у містах, а й селах великою проблемою стало захоронення сміття. Внаслідок відсутності продуманої системи виховної роботи з населенням та неуваги з боку владних структур до цього питання виникають сотні стихійних сміттєзвалищ. Отож після проливних дощів цей бруд опиняється в річках, що стримує проходження води. Тому нам слід вести системну виховну роботу серед населення. Навчити людей любити, оберігати природу, часткою якої ми є самі, турбуватися про неї як про матір.
З проблематики семінару перед його учасниками виступили експерт Валентин Волошин, член Громадської організації "Люди і вода" Павол Варга зі Словаччини, еколог Штефан Вальо, заступник директора Українського НДІ гірського лісівництва Володимир Коржов, завідуючий Закарпатським опорним пунктом Інституту гідротехніки і меліораціїї Національної Академії аграрних наук України Олександр Матвієць та ряд інших, які презентували не лише причини виникнення повеней, а й шляхи та засоби їх запобігання. Головна причина повеней, як твердить еколог Штефан Вальо, це лісові шляхи, які під час злив збирають воду і стрімко спрямовують її вниз.
Учасникам семінару було продемонстровано публіцистичний фільм "Водні проблеми у Словаччині", який розкриває аналогічні до нашого краю проблеми виникнення паводків. Він є дуже повчальним для територіальних громад і його б доцільно показати населенню всіх гірських сіл Закарпаття.
Заслуговує на увагу та поширення також досвід вирішення цих проблем у Татрах, представлений керівником словацької фірми "Екостав" Паволом Шути – як можна затримувати воду там, де вона випадає – у горах, створюючи штучні озера, загати, невеликі польдери в лісах, регулюючи тим самим водний процес при екстремальних умовах, сприяючи відновленню рослинності тощо.
На семінарі було презентовано видання "Вода без кордонів" як складову проекту "Карпатські води для людей" у рамках якого і відбувся семінар.
Висновки та пропозиції учасників семінару буде направлено керівництву області для врахування при прийнятті рішень.
Іван Діус