Однак, є ще в Україні чиновники, що здатні подивувати. Очевидно, внутрішній потяг до самоутвердження у декого з українських держслужбовців не вписується в сіру, безлику систему чиновницьких координат, і їм хочеться слави – не меншої, ніж, наприклад, у акторів розмовного жанру, співаків-попсовиків і інших естрадних діячів. Інша річ, що талантами наші чиновники наділені не так багато, і асортимент засобів самовираження у них, відповідно, обмежений. Хоча це, виявляється, не перепона. Принаймні, для чиновництва закарпатського райцентру Перечин.
Якщо б середньостатистичного закарпатця запитати, яка символіка мала би бути присутньою на офіційній веб-сторінці міської влади Перечина, відповідь була б прогнозованою: державна українська, регіональна закарпатська і, безумовно, місцева, перечинська. Такою є логіка державного мислення і просто логіка здорового глузду. Та у міського керівництва Перечина, в особі, мабуть, конкретно мера Перечина пані Мирослави Гуранич, логіка своя, власна. А тому на офіційному сайті міста, яке вона в силу певних обставин спромоглася очолити на повторний строк, немає українського державного прапора. Немає навіть не так давно затвердженого обласного. Натомість є, справді, регіональний перечинський і, що найцікавіше – ніде не визнаний і спущений на місцевий рівень з Кремля щойно напочатку 90-х років минулого століття синхронно з аналогічним кримським так званий "русинський" триколор.
У мера Перечина, слід так розуміти, свій власний погляд на державну приналежність міста, яке вона очолює. Принаймні, чітко зрозуміло, що вона бачить її поза українською системою державних координат – відповідно, мабуть, до рівня власних "ошколованості" і політичної залежності. Однак, віртуалії – віртуаліями, але в в реальній Українській державі мають ще працювати органи, обов'язком котрихї є спустити заблукану перечинську чиновницю з віртуальних "русинських" небес на грішну українську землю. І нагадати їй, що прапор, котрий дублює кольори російського триколору, не тільки не узаконений державною владою, але й відкинутий як варіант регіональної символіки комісією фахівців і голосуванням на сесії Закарпатської облради. А тому вона могла би вивішувати його на власному приватному обійсті, але на офіційному сайті міської влади українського райцентру, та ще й при демонстративному ігноруванні державної і регіональної символіки, робити цього, м'яко кажучи, не варто. Бо 99 відсотків перечинців, які не бажають бути насильно записаними у віртуальні "русини", як і 99 відсотків закарпатців, що не бажають записуватися в маріонетково-кремлівський "народєц", можуть цього не оцінити. І винести пані Гуранич, якщо вона й надалі ігноруватиме українські закони і українські реалії, із коридорів міської влади. Разом з прапором і мерським кріслом...
P.S. Можна, звичайно, допустити, що зазначений триколор на офіційній сторінці Перечинської міськради з'явився без відома пані Гуранич. Але в такому випадку напрошується висновок, що містом насправді керує не вона, а якийсь заблуканий у політиці комп'ютерний клерк. Що однаково не робить пані Гуранич честі. І, зрозуміло, не знімає з неї відповідальності...
