Влада привітала делегатів Першого з’їзду Народних Комітетів Закарпатської України

сорри 2010-11-27 / 00:48:00
Ну звичайно, Mackali to ne robyly! ще ні один лакей свого пана не образив...

RUSYN 2010-11-26 / 23:49:00
Nash rodicth i z Imstycthyva sydiv u Vorkutiv, kazav zhe maj sa iz nashych rusynoch znuscthalky ,,chocly,
Roskazuvav jak pyv vodu iz jamy jeden nash krajan , a chochol do njoho z avtomata ho tam rozstriljav. Mackali to ne robyly! Dozhyv svojo roky u Chechoslovakiji de i pomer.
Victhna pamjatj nashym krajanam jaki pomerely za nash kraj.
A ti komisary s´ho topanky zadar rozdavaly u Mukacthevi to zaprodanci nashoho kraju !!!!!

Вуйко 2010-11-26 / 19:04:00
Ви хоч нормально матеріал подайте.
В умовах військових дій (1944рік) збори і маніфести все до лампочки. 663 делегати назбирали, малувато. Було би значно більше делегатів зїзду, якби не близько 4000 втікачів до Країни Рад (1939-1942) в ГУЛАЗІ оприходували, або з корпусу Свободи на Дуклі і в інших місцях поклали, щоб правду непоширювали.
Знайшли що відмічати і чому радуватися.
Ви хоч одного освіченого, адекватного "делегата" (лікаря, вчителя, інженера), по-життю зустрічали, все "люмпенерія". Насправді після "визволення" справжня інтеліганція почала не по-волі у східному напрямку їхати. У нас в селі священник уніат Ляхович кожної неділі на службі просив: "люди добрі, не тікайте до Радянського Союзу, бо не знаємо, що то за країна, з Австралії, Америки, Європи ідуть до нас письма, можна позвонити туди, поїхати, і лише із східного боку стіна, глухо, мовчок, і не знаємо, що там".
А мої сусіди, брати Бабичі вийшли демонстативно з служби із словами "брешеш попе, неправда то все". І з часом зібралися втікати, а десятирічний Віктор, сховався під стіл, підслухав усе і пригрозив, якщо мене не візьмете, то все батькам розкажу", прийшлося брати і його. В результаті Віктора залишили в Івано-Франківському інтернаті для дітей, а дорослих в Караганду. І коли через півроку Іван -старший брат (важив лише 48 кг.) зламав ручку на кайлі (кирка) у карєрі, то охоронець вистрілив у нього впритул (куля пройшла по вухові і побачивши, що промахнувся вибив прикладом усі передні зуби). Із 7-ми братів вижило 5-ро і усі виїхалидо Чехословаччини, намагаючись після того навіть на Закарпаття не приїжджати без лишньої нужди.
Така-то історія друзі, але її як правило, пишуть переможці.