За інформацією Закарпаття онлайн, ініціативу очільника Демократичної партії угорців України, чинного мера Берегова (виграв і ці вибори) Іштвана Гайдоша підтримали 4 688 берегівців, тоді як проти висловилася практично така ж кількість -т 4 358. Ще 332 бюлетені визнані недійсними.
Є й інший важливий нюанс - низька явка: участь у референдумі взяли 47,76 % виборців.
Як уже повідомляло Закарпаття онлайн, разом з виборами міського голови Берегова та депутатів у Берегівську міську й Закарпатську обласну ради у цьому райцентрі Закарпатської області 31 жовтня було проведено місцевий референдум про перейменування його в Берегсас.
За це проголосували 27 депутатів (один утримався), присутні на сесії Берегівської міської ради 3 вересня цього року.
Ініціатором цього рішення називається нинішній міський голова Берегова, очільник Демократичної партії угорців України і колишній функціонер СДПУ(о) на Закарпатті Іштван Гайдош. Вважається, що в такий спосіб він намагався здобути для себе та своєї політичної сили додаткові симпатії в Берегові та Берегівському районі, заселених переважно угорцями, на місцевих виборах 31 жовтня.
Не важко спрогнозувати, що перейменування Берегова в Берегсас могло б викликати несприйняття в політичних партій та громадських організацій, що представляють інтереси української громади Закарпаття.
Назву Берегсас нинішнє Берегово мало в часи, коли місто входило до складу Угорської держави (Австрійської та Австро-Угорської імперії). Береговом воно стало називатися ще у 1920 році, коли за рішенням Тріанонського договору місто увійшло до складу новоствореної Чехословацької держави. Але через неповні два десятиліття, коли за рішенням Віденського арбітражного суду 2 листопада 1938 року місто знову відійшло до Угорщини, угорська влада повернула йому назву Берегсас. Щоправда, вона протрималася недовго, адже в 1945 році місто разом із усім краєм стає частиною Української РСР у складі Радянського Союзу і місту знову повернули назву Берегово.