На Закарпатті міліція за матюки не штрафує

Раніше штрафували тільки на футболі, а зараз...

Сьогодні матюки, міцні слівця, нецензурна лайка – швидше норма, ніж виняток. Їх можна прочитати не лише на парканах, а й в Інтернеті, книжках, почути від будь-кого, незалежно від віку чи суспільного становища. Соціологічні дослідження на цю тему суперечливі. З одного боку, кожного другого українця така ситуація влаштовує, і лише 20% з нас відмовляються від передач, книжок, газет, що рясніють нецензурною лексикою. З іншого – більше половини наших співгромадян не сприймають матюки, але все ж таки використовують їх.

Сьогоднішня влада вирішила змінити ситуацію. Верховна Рада прийняла за основу проект закону, що пропонує за нецензурну лайку в громадських місцях крім штрафів і виправних робіт, карати громадськими роботами. За проект змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення проголосували 262 депутати. Зокрема, за нецензурну лайку в громадських місцях порушника пропонується карати, як і раніше, штрафом від трьох до семи неоподатковуваних податком мінімумів громадян, виправними роботами на термін від одного до двох місяців з відрахуванням 20% заробітку або громадськими роботами на термін від 40 до 60 годин.

Як пояснив юрист Остап Рекуненко: "Право громадянина на повагу до його честі та гідності закріплене 28 статтею Конституції України. А багатьох все ж таки ображає, коли їх посилають по відомому всім "маршруту". Адже ще є Кодекс про Адміністративні правопорушення. Він передбачає, що нецензурна лайка в громадських місцях порушує спокій громадян, тому є дрібним хуліганством. Ось тільки не поспішають українці писати заяви в міліцію".

Зокрема так роблять в Ужгороді. Це підтвердила і помічник начальника Ужгородського відділку УМВС України в Закарпатській області Катерина КИЙОВИЧ. За її словами, за останні 3 роки вона не пригадує, аби затримували ужгородців за лайку. Каже, що люди просто не пишуть заяви в міліцію з цього приводу. "У нас доволі часто реєструються заяви від громадян щодо погроз фізичної розправи над ними, – пояснює вона. – Зрозуміло, що коли тобі погрожують, то це супроводжується відбірною лайкою. Це вказується в заяві. Але ж тут засуджується не факт лихослів'я, а саме можливість скоєння фізичного злочину". А ось у Дніпропетровську, за повідомленнями місцевих міліціонерів, тільки в першому півріччі 2009 року в області склали 4274 протоколи з приводу нецензурних виразів.

Щоправда, деякі випадки штрафування за лайку закарпатців були – а саме – на футбольних матчах. Так, під час гри ФК "Закарпаття" на місцевому "Авангарді" ще в березні цього року за образливі вигуки на адресу гравців та арбітрів, клуб поштрафували на 3 тисячі гривень. Проте  зробив це Дисциплінарний комітет Прем'єр-ліги, але аж ніяк не правоохоронні органи.

Мат як культура

Але те, що міліція за лайку не затримує і жодного краянина за це не оштрафували, не свідчить про те, що закарпатці не матюкаються. Вони це роблять навіть тоді, коли не сваряться.

Люди сприймають брутальні вирази як належне. Як мовиться, якщо матюки існують, значить, це комусь потрібно. Українська нецензурна лексика стала навіть предметом дослідження – професор Леся Ставицька видала словник ненормативної лексики "Українська мова без табу". Авторка ставиться до матюків як до природної частини нашого життя. Це, мовляв, звичайна емоційна реакція, нарівні з "кулаком по столу", сльозами або тупанням ногами.
Леся Ставицька переконана, що нецензурщина не завжди пов'язана з агресією. Наприклад, іноді люди саме так висловлюють свій захват. Очевидно, в тому випадку, якщо звичайних слів уже бракує. Та і предки наші від "грайливих" слівець не відмовлялися, он скільки до нас дійшло характерних висловів і навіть "сороміцьких" пісень.

За словами психолога Олени Стасової, лаятися іноді корисно для здоров'я: "Люди, які контролюють свої емоції в будь-яких обставинах, стримані, менше живуть, – говорить вона. – А буває, нас переповнюють злість, лють, інші не дуже приємні відчуття. Їх варто виплеснути. Хтось у таких випадках б'є посуд, хтось – займається спортом, а інших заспокоює можливість вилаятися спересердя. Це, повірте, краще, ніж зривати злість на комусь із близьких. Ось тільки варто все ж таки сваритися безадресно і наодинці з собою".

"Тату, іди ти на..."

Проте найбільш гострою проблемою в цьому плані є мат серед дітей. Тим більше, за прикладами далеко ходити не треба – досить всього-на-всього пройтися біля школи під час перерви. Що це – безкультурність, данина моді чи потяг до забороненого? Психологи переконують, що діти беруть приклад з батьків або з тих, хто є для них авторитетом. Крім того, підлітки відчувають себе дорослішими, лаючись, стають, таким чином, навіть упевненішими в собі. "Я почав вживати брудні слова, коли мені було 13 років, – зізнається 24-річний мукачівець Олександр. – Вдома матюкалися батьки, хоч і виховували мене досить правильно, в школі – мої друзі. Тому мимоволі починав сам матюкатися. До того ж, серед нас побутувала думка, що це модно, що я вже доволі дорослий. Тільки тепер зі сторони помічаю як це було нерозумно". А у випадку з 30-річним ужгородцем Сергієм все набагато складніше. Його 2-річна донька Юлія починає матюкатися вже. "Одного дня почув від неї слово "бл...", – розповідає він, –  і був просто шокований. Начебто і я, і жінка цілком інтелігентні люди. З часом просто почав помічати, що дозволяємо собі матюкатися біля неї, а вона ж не усвідомлює, що це погано..."

Рішення Верховної Ради щодо більш жорсткого покарання за ненормативну лексику може значно покращити ситуацію з культурою спілкування. Принаймні заборона вживати пиво в громадських місцях вже подіяла – на вулиці і не зустрінеш людину з пляшкою. Сподіваємося, що нові правила, якщо їх звісно приймуть, змусять перестати матюкатися. Адже мало кому хочеться втрачати 20% чесного заробітку або 40 годин підмітати вулиці. І все через короткочасний відчай, який виражають нецензурною лексикою. У принципі, в українця поки грім не гряне, доти він не перехреститься. Зараз грім грянув. Тепер головне не матюкнутися...

Теги: мат, матюк, лайка, ненормативна лексика

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати