Кибляри на Ужгородщині відзначили День села (ФОТО)

І ось разом із учасницями знаного  в районі ансамблю народної пісні "Цинторія", милими та талановитими дівчатами з народного інструментального ансамблю "Рапсодія" Ужгородського РБК, юними та безпосередніми танцюристами новоствореного ансамблю "Смерічка" вирушаємо в дорогу.

На  в'їзді в село спостерігаємо з вікон автобусу, як всі жителі, як кажуть, від старого до малого, йдуть до центру. З обох боків дороги маса припаркованих автівок, біля будинку культури – атракціони для дітлахів, компанії самих киблярців та їх гостей. Зовні будівля осередку культури чимось нагадувала весільний шатор: усюди тендітні берези прикрашені різнокольоровими стрічками та кульками. У середині місцеві газдині накривають столи. Найбільше людей біля столу, на якому виставлений диво-торт. Вісімнадцятикілограмовий шедевр кондитерської майстерності від Оксани Касинець одразу привертає увагу. Чотири марципанові будиночки на тлі гори, стежка, що веде до хатинок, квіти, дерева і, звичайно ж, напис – "З днем села!". Усе викладено з такою майстерністю, що хочеться зробити фото. Мені довелося навіть невелику чергу вистояти, щоб за-фіксувати всю цю красу.

Рівно о четвертій завклубом села, невгамовна Яна Текелій запрошує всіх займати  глядацькі лавиці. Охочих зібралося  в клубі стільки, що маковому зернятку не знайшлося б місця.

Але спочатку були вітання від гостей. Довго аплодували жителі села односельцю, нині депутату райради Миколі Андрусю, заступнику гендиректора ВАТ ЕК "Закарпаттяобленерго" теж депутату райради, Надії Стегнач, представнику райорганізації партії "Сильна Україна" Михайлові Крисі. Вітаючи жителів села зі святом, кожен бажав здоров'я, мудрості, терпіння та кращого життя, поваги і шани від влади. Відтак, дійшла черга до подарунків. Микола Іванович до всього зробленого для малої батьківщини пообіцяв односельчанам навесні наступного року, після капітального ремонту клубу, провести тут таке свято, щоб люди надовго запам'ятали. Надія Василівна від імені обласного депутата, гендиректора ВАТ ЕК "Закарпаттяобленерго" Василя Ковача передала тенісні столи для школи, а Михайло Іванович від свого патрона Сергія Ковача – потужний комп'ютер останньої моделі для сільради.

Після цього слово надали артистам. Концерт  розпочали найменші жителі: 15 вихованців дитсадочка, мов курятка, висипали на сцену. Дівчатка в українських строях, хлопчики у вишиванках і шароварах. За справді шаленої підтримки залу малеча представила дві пісні і танець. Згодом на сцену ведучі запросили гостю – лауреата перших премій всеукраїнських конкурсів та фестивалів мистецтв Інну Балан. І знову черга за місцевими аматорами сцени – киблярівськими дівчатами. Жартівливий танець та інсценівку за творами корифея української літератури Івана Нечуя-Левицького "Баба Параска та баба Палажка" у їх виконанні зал сприйняв на "ура".

Вокальний ансамбль "Цинторія" районного будинку  культури (художній керівник Єлизавета Сі-вак) виконав улюблені з дитинства народні пісні. А насамкінець свого виступу учасниці разом із всіма  присутніми величаво затягнули "Многая літ", за що і були винагороджені щирими вигуками та гарячими оплесками. За ними на сцені – хореографічний ансамбль РБК із  закарпатським народним танцем "Карічка".

І знову Яна Петрівна запрошує до мікрофону  гостей: голову Ужгородської районної ради Михайла Фединця, районного  депутата Ілону Пчолар та сільського газду Олександра Пецу. Ілона Василівна, як представник фракції "Народної партії", подарувала місцевій школі факс. Михайло Ілліч побажав, окрім усіляких гараздів, аби удача пос-тійно була з жителями села. А Олександр Вікентійович зізнався присутнім, що не очікував такої кількості глядачів у залі й нагородив най-активніших сельчан Грамотами від сільради. Удостоївся останньої й Микола Андрусь – за постійну підтримку та допомогу. Микола Іванович, подякувавши за нагороду, одразу ж зізнався, що місяць тому отримав Подяку від Прем'єр-міністра України Миколи Азарова, має й відзнаки від Президента. Але, за його словами, саме ця Грамота особисто для нього – найдорожча, адже вона від односельчан.

І знову увагу присутніх захопила сцена. Свою майстерність демонстрували  учні Киблярівської та Лінцівської шкіл, киблярівські кумочки тощо. А от учасниці "Рапсодії" (керівник Леся Дубенко) у декольтованих платтях, на високих підборах віртуозним виконанням класичних творів настільки запалили зал, що вмить жар від долонь, які ніхто з присутніх не шкодував, плескаючи артистам, рознісся поміж людьми. Гучні "браво" та "біс" на адресу колективу додали останнім наснаги для позапланованого номеру. У запалі та за щирої підтримки залу "Рапсодія" виклалася на всі 200 відсотків, навіть смичок у руках керівника гурту не витримав. Під занавіс на сцену вийшли Оксана Ленарт та Мирослава Швах-Пекар. Відомий дует "Камелія" зачарував лірично-романтичним виконанням пісень й підняв градус чудового настрою до найвищої позначки.

...Вже  сутеніло, але жителі Кибляр додому  не поспішали, усі чекали салютів. І дочекалися. Небо яскраво запалало тисячами різнобарвних вогнів. Спонсором цього захопливого дійства виступив місцевий житель, який не схотів, аби ми називали його. Окремо Яна Степанівна від імені усіх жителів просила подякувати голові райради Михайлу Фединцю, Миколі Андрусю, представникам політсили "Єдиний Центр",   і, звичайно ж, сільському голові Олександру Пеці.  Адже завдяки їх підтримці і стало можливим проведення Дня села.

Після десятої була дискотека, молодь веселилася допізна. Свято вдалося на славу. Принаймні, про це казали мені більшість киблярців, а у їх щирості  я переконана.

Теги: Кибляри, Ужгородщина, День села

3 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати