Виноградівці здобули "золото" закарпатської освітянської спартакіади

А втім, усе по порядку. Перше, що найбільш порадувало – це стовідсоткова явка всіх 18 команд. До учасників спортивного свята зі щирими словами-побажаннями гарних стартів й успішних фінішів, здоров'я й благополуччя звернулися заступник голови облдержадміністрації Іван Качур, начальник управління освіти та науки ОДА Михайло Мотильчак, голова обласної ради професійних спілок Іван Король, головний суддя змагань, представник управління у справах молоді й спорту ОДА, мс СРСР Анатолій Плеханов, спеціаліст обласного управління фізичного виховання і спорту Комітету МОН України Василь Гаджега.

"Королева спорту" розпочала змагання

Пальма першості з легкоатлетичного кросу дісталася господарям. Учителі з Ужгорода з колегами з Тячівщини розділили між собою перше місце, а жінки з міста над Ужем із виноградівками – друге. Другими на фініші були чоловіки з Берегівського та Воловецького районів. На третю сходинку п'єдесталу піднялися учасники спартакіади з міста Берегова та Берегівського району (жінки), а також міста Мукачева та Міжгірського району (чоловіки).

Перше місце серед слабкої половини людства вибороли чудові й гарні вчительки зі Свалявщини та Хустщини. Із "королевою спорту" також добре дружать і спортсмени-чоловіки з Великоберезнянського району, які зайняли почесне четверте місце, правда, чомусь забули вони про своїх колегинь-землячок (Великоберезнянський район єдиний, котрий не виставив команду жінок із легкоатлетичного кросу).

В індивідуальному заліку у жінок кращими були Яніна Янцо та Ольга Ловза відповідно зі Свалявського та Хустського районів. У чоловіків перемогу святкували Віктор Гусар із Тячівського району й Олександр Тодоров із обласного центру.
М'яч над столом

Змагання з настільного тенісу пройшли в спорткомплексі "Юність". Тут вирували справжні пристрасті. Дійшов висновку, що в настільний теніс не тільки гарно грають китайці та японці, але й учителі з Перечинщини, Тячівщини та Іршавщини, які зайняли відповідно 1-3 місця. А кращими з кращих були Інга Єрохова з Перечинщини та Олександр Пацюк із прикордонного Берегівського району.

Чомусь взагалі не хочуть дружити з малою ракеткою "сіячі розумного і вічного" Рахівського та Великоберезнянського районів.

Волейбольні баталії розгорталися на стадіоні "Авангард" (жінки) та спорткомплексі "Юність" (чоловіки).

У чоловіків уже протягом кількох років не має собі рівних волейбольна команда Свалявщини. У першій грі з колегами з Іршавщини їм довелося докласти максимум зусиль, щоб вирвати бажану перемогу. Зате сил не вистачило ще на одного фаворита – освітянську команду з Ужгородщини. У підсумку: І-е місце в учителів Ужгородського, ІІ-е – Свалявського й ІІІ-є – Іршавського районів. Непогану гру продемонстрували також волейболісти з гірського району – Міжгірського. Цей вид спорту у районі вельми в пошані. У жінок трійку призерів склали команди м.Ужгорода, Хустського району та м. Мукачева відповідно.

Древня гра мудрих

Перед тим, як проаналізувати змагання з шахів, хотів би трохи вдатися до історії. Річ у тім, що однією з найяскравіших фігур шахового життя на Закарпатті був талановитий ужгородець, колишній викладач фізики та математики у ЗОШ №2 обласного центру Степан Володимирович Ткаченко. Цікаво, що вже у 1945 році в Ужгороді було організовано перший радянський шаховий клуб імені М. Ботвинника і проведений перший чемпіонат міста над Ужем, переможцем якого став Степан Володимирович. Серед учасників був і відомий голкіпер СК "Русь" Ужгород, хронікер закарпатського спорту Василь Федак, котрий посів почесне п'яте місце. На цей раз Ужгород не виставив ні чоловічу, ні жіночу команди.

А втім, "гімнастика розуму" найбільш розвинена в жінок-учительок із Хустщини, міста над Латорицею та Мукачівщини, які й посіли відповідно 1-3 місця. У чоловіків ця древня гра найбільш у пошані в представників Виноградівського, Рахівського та Мукачівського районів. А найкраще нею опанували Віталій Голубка з Хустщини та Володимир Кобаль із Виноградівщини.
Якщо в змаганнях із шахів не було вісім команд, то в шашках були представлені всі освітянські команди краю. Тому й боротьба була завзятою. Фаворитами стали вчителі обласного центру, яким і дісталися "золоті" нагороди. Із "срібними" медалями повернулися в рідний район освітяни Виноградівщини, а з "бронзовими" – представники двох команд: Воловеччини та Ужгородщини.

У справжнього снайпера око завжди "набите"

Справжніми снайперами зарекомендували себе спортсмени-вчителі, котрі змагалися з кульової стрільби. Тут найкращі показники в учасників спартакіади з міста над Латорицею, друге місце в їх колег і земляків із Мукачівщини, третє – у затятих вчителів-мисливців із гірського Великоберезнянського району. А в Міжгірському та Воловецькому районах, мабуть, учителям не до вадаски, бо вони відстрілялися найгірше (17 і 18 місця), зате вони найчастіше попадали, як кажуть стрільці, "в молоко". А ось в індивідуальному заліку найкраще й найвлучніше "відстрілявся" мукачівець Василь Папіш, котрий і піднявся на найвищу сходинку п'єдесталу.

Нащадки Кротона

Вони змагалися в спортзалі УжНУ. Просто здорово провів цей турнір Ласло Галас із Берегівщини, котрий у своїй ваговій категорії посів перше місце. Уже давненько з гирями полюбляє "бавитися" й Іван Мікла з Ужгородщини. Він серед "своїх" теж показав найкращий результат. Гирьовий спорт у місті Хусті взагалі в пошані. Тут добре знають майстрів спорту СРСР та України з гирьового спорту Михайла Шперика, Івана Палчея, Василя Бокоча. А тепер будуть знати й про Миколу Величка, котрий у своїй ваговій категорії зайняв перше місце.

У загальнокомандному заліку перше місце вибороли гирьовики з міста над Рікою та Ужгородщини, друге – м. Берегова, Міжгірського району та нащадки Кротона з Іршавщини, третє – представники Мукачівського та Хустського районів.
 

"Гра мільйонів" у пошані в берегівчан

У міні-футболі не було рівних команді з Берегівського району, де головним бомбардиром став дитячий тренер, колишній гравець ужгородського "Закарпаття", рідний брат автора першого гола за Збірну України в матчі з угорцями Івана Гецка (товариський поєдинок відбувся у 1992 році на ужгородському стадіоні "Авангард" – Авт.) Сергій, котрий жодного разу не покидав поля без забитих м'ячів.

Як не дивно, але хорошу гру продемонструвала й команда освітян Тячівського району, котрі здобули срібні нагороди. А ось законодавці футбольної моди на Закарпатті, представники Мукачівщини, задовільнилися лише скромними "бронзовими" нагородами. Як і щороку непоганий футбол демонструють освітяни одного з найменших районів області, земляки першого на Західній Україні ЗМС СРСР із Футболу Михайла Михалини (уродженець с. Порошково – Авт.) із Перечинщини. У них почесне четверте місце.

"Тато, мама і я – спортивна сім'я"

Чи не найбільш цікаво й весело пройшли сімейні старти, де переможницею стала дружна родина Олександра Окіпнюка з Берегова. Друге місце за сім'єю з команди Хустського й третє – Міжгірського районів.

Нагородження переможців та призерів проводив голова обкому працівників освіти й науки Василь Балаж.

Замість висновку

І в той же час розчарували окремі команди. Скажімо, не зрозуміло, чому команди господарів (м. Ужгород), міста Чопа та Свалявського району взагалі не виставили шахістів. Великоберезнянського та Перечинського – лише чоловіків.

Невже у Великоберезнянському та одному з найбільших районів краю – Рахівському перевелись учителі, котрі вміють грати у настільний теніс? Не віриться, що у містах Хуст та Чоп нема сім'ї вчителів, котра могла виступити у таких гарних і веселих стартах, як "Тато, мама і я...". Хто, хто, а гірські райони області славляться нащадками всесвітньовідомого силача Кротона, А ось на цей раз ми не побачили в спортзалі УжНУ гирьовиків-учителів із Великоберезнянського, Свалявського та найбільшого району в Україні, як за територією, так і за населенням – Тячівського.

Не знати, яке місце могла посісти збірна команда з прикордонного міста залізничників Чоп (посіла останнє місце), якби вчителі взяли участь у всіх 9 видах спорту. А так у шістьох видах змагання проходили без них. Передостаннє місце у вчителів Великоберезнянщини – не було "закрито" 5 видів спорту спартакіади, на 15-й сходинці в підсумковій турнірній таблиці опинилися вчителі Свалявщини (три "мінуси").

Невже раз у році міськрайвідділи освіти, молоді та спорту не можуть повністю укомплектувати свої збірні команди? Напрошується неприємний висновок: або вони халатно до цього віднеслися, або там справді такий плачевний стан справ (до того ж взагалі не проводилися міськрайонні спартакіади). Із таким критичним висновком сам автор не згідний, бо не віриться, що в обласному центрі, де є федерація шахів Закарпаття й Ужгорода, бракує вчителів, котрі би достойно виступили в одному з найдревніших видів спорту – шахах. До речі, ужгородці здобули найбільше перших та других місць серед збірних команд – відповідно три та два, а переможцем спартакіади стала команда освітян Виноградівщини.

Чемпіонське звання виборола збірна команда Виноградівського району – 64 очки, срібло – у збірної Мукачівського району – 70 очок, бронза – у Хустського району – 71 очко. ІУ-У місця розділили команди Ужгорода та Ужгородського району, які набрали по 74 очки. Замкнули першу шістку педагоги Іршавщини – 75 очок.

Теги: Освітяни, спартакіада, змагання

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати