Яке майбутнє в історичного "Старого" центру Ужгорода?

У кiлькох останнiх номерах ужгородської газети "Ужгород" вміщено рiзнi точки зору мешканців обласного центру Закарпаття — фахiвцiв i просто небайдужих громадян — щодо майбутнього iсторичної частини мiста, шляхiв вирiшення її основних проблем. Зараз своїм баченням перспектив цiєї територiї ділиться начальник управлiння архiтектури та мiстобудування Ужгородської мiськради Олену Стричик.

Яке майбутнє в історичного "Старого" центру Ужгорода?Олена Георгiївна вiдразу обумовила, що в нас є правобережна i лiвобережна iсторичнi частини, але зараз iдеться про проблеми першої, обмеженої вулицями Корзо, Собранецькою, Корятовича, Пiдградською та унiверситетськими корпусами. Найбiльше нарiкань тут викликає завантаженiсть транспортом i, вiдповiдно, пробки. Чому так сталося? По-перше, нi ширину, нi конфiгурацiю iсторично сформованих вузеньких вулиць ми змiнити не можемо, а тим часом кiлькiсть автiвок у мiстi зросла в кiлька разiв, i всiм хочеться пiд’їхати якомога ближче до потрiбного мiсця. По-друге, обсяг реконструкцiй i перепланувань житлових примiщень за останнi роки збiльшився, що автоматично тягне за собою iнтенсивний автомобiльний та пiшохiдний рух. Ця частина Ужгорода стала центром дiлової активностi з багатьма банками, торговими закладами, кафе, i при тому тут зберiгається щiльна 2—3-поверхова житлова забудова.

— Я вважаю, — каже Олена Стричик, — якщо у нас затвердженим у 2004 роцi Генеральним планом передбачено одностороннiй рух починаючи з вул. Довженка, на Корятовича, з виходом на Пiдградську i Собранецьку (двостороннiй рух планувався тiльки на Митнiй), то це треба реалiзовувати. Щоправда, на жаль, детального плану нi реконструкцiї, нi реформування транспортної мережi розроблено свого часу не було, отож маємо те, що маємо. Я читала в пресi пропозицiї щодо обмеження доступу транспорту в центральну частину i вважаю їх слушними. Про повну заборону в’їзду, звiсно, не йдеться, але можна визначити якiсь певнi оптимальнi години для вантажного транспорту, що обслуговує магазини та iншi заклади. Найближчим часом спiльно з ДАI ми розглядатимемо це питання (державтоiнспекцiя своє бачення вже виклала).

Взагалi, за словами Олени Георгiївни, є два шляхи розвитку центральної частини мiста: або ми робимо кардинальну реконструкцiю i розробляємо схему освоєння пiдземного простору для транспорту, або пристосовуємо центр до нинiшнiх потреб, максимально розвантаживши його. Перший шлях, безперечно, дуже цiкавий i перспективний, але вiн потребує ретельного вивчення. Скажiмо, облаштування пiдземних паркiнгiв є дуже складним через геологiчнi особливостi тiєї територiї — це зi старими рукавами рiчки Уж. Однi з них — по Фединця й Уральськiй — каналiзованi, там є колектор, iншi ж струмочки точно не вiдомо, де йдуть. Там необхiдна серйозна геологiчна i геодезична розвiдка. Але, крiм технологiчного обґрунтування, потрiбне й економiчне. Зрозумiло, що мiський бюджет такi масштабнi проекти нiяк не потягне, значить, мусимо залучати iнвесторiв. А вони не прийдуть до нас без вигоди для себе, тобто, вкладаючи значнi кошти в iнтересах мiста, мають взамiн отримати вiдповiднi дiлянки в центрi для бiзнесової забудови. Перед нами ж стоїть завдання максимально зберегти стару архiтектуру, для нових споруд залишаються хiба маленькi клаптики на мiсцi якихось сарайчикiв, а цього потенцiйним iнвесторам недостатньо.

— Думаю, — пiдсумовує Олена Георгiївна, — поки що треба спробувати розвантажити iсторичну частину мiста шляхом упровадження одностороннього руху по “малому кiльцю”, а мiсяцiв через 3 проаналiзувати результати. Слiд максимально вiдкрити всi вулицi для проїзду, щоб не було купи машин, котрi стоять на тротуарах (тут варто попросити водiїв бути законослухняними, бо частенько вони не звертають уваги на встановленi знаки — авт.). Цiлком можливо, що ще в 1-му пiврiччi, коли звiльниться вiд ринку вулиця Фединця, ми зможемо хоча б частково вирiшити цю проблему.

До речi, у березнi сесiя обласної ради мала б затвердити регiональнi правила забудови, i на цiй нормативнiй базi можна буде розробляти вiдповiднi мiськi, в т. ч. щодо забудови центральної частини. Бо зараз головному архiтектору Ужгорода доводиться вислуховувати чимало нарiкань про спотворення iсторичного образу будiвель сучасними, не характерними для цiєї частини матерiалами. Тенденцiя викуповування житлових споруд пiд бiзнес зберiгається, але далеко не всi новi власники дослухаються до рекомендацiй управлiння архiтектури щодо “обличчя” реконструйованих будiвель.

Якби фасади реставрувалися за державнi кошти, все було б набагато простiше. А поки що нагадаємо: найменшi змiни фасадiв в iсторичнiй частинi — у тому числi й замiну вiкон та дверей — слiд узгоджувати з управлiнням архiтектури (це правило введено в практику з 2006 року).

I останнiм штрихом до наведення порядку в центрi Ужгорода мало б стати його озеленення. Але й iз цим, виявляється, не все так просто: на перешкодi стають численнi пiдземнi комунiкацiї, котрi проходять тут, i щiльна забудова.. Отож затiнок створюватимуть хiба дерева заввишки до 5—6 м.
"Ужгород"
27 березня 2007р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Соціо

15:29
Як "танець з бубном" за вітряки на Руні гудуть сільрада, лісівники та закарпатська влада
14:15
Приватний поїзд "Прага — Чоп" сьогодні здійснив свій перший рейс
11:22
Запис мого діда і сепаратне святкування Паски
11:11
/ 1
У Ракоші Вишківської громади попрощалися з полеглим Героєм Святославом Корнійчуком
20:19
/ 4
В Ужгороді на об'їзній депутати-"слуги" планують "роздерибанити" понад 1 га землі із заниженням вартості в 10 разів
21:59
/ 20
На Закарпатті було зроблено спробу дестабілізації шляхом перекриття доріг "через мобілізацію". Поліція звільнила проїзд
18:44
/ 36
Головою Ужгородського міськрайонного суду переобрано Віктора Данка
18:38
На війні поліг Віталій Петах зі Страбичова Мукачівської громади
02:00
/ 29
Комбат Руслан Каганець: "Без людей виграти цю війну неможливо. Ми не зробимо мільйон роботів із штучним інтелектом, які за нас воюватимуть"
00:32
/ 1
Відсьогодні на Закарпатті розпочалася нерестова заборона
21:48
Біля Солотвинського солерудника виявлено смітники, пластикові пляшки в карстових проваллях і забруднення потоку Глод
16:44
/ 3
В Ужгороді пойдуть чемпіонат України з велоспорту-МТБ та чемпіонат області
11:26
/ 4
На війні з росією поліг Ігор Сакало з Горінчова Хустського району
10:53
У лютому споживчі ціни на Закарпатті в цілому не зросли – статистика
11:15
"Щасливі діти" запускають новий цикл відновлювальних ретритів для мам із дітьми "Сила Карпат"
10:56
/ 6
В Усть-Чорній на Тячівщині попрощалися з полеглим Героєм Октавіаном Коненком
22:53
/ 3
У понеділок в Сваляві проведуть в останню дорогу полеглого 21-річного Героя Василя Томащука
22:20
/ 2
У Великій Копані попрощалися з Віталієм Чонкою, що загинув на Запоріжжі ще торік у червні
15:31
У лютому в порівнянні з торішнім груднем ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%
14:57
Торік на Закарпатті прийняли в експлуатацію житла на 17,8% більше, ніж у 2022-му
14:10
/ 1
Кабмін перерозподілив освітню субвенцію на 2024 рік: місцеві бюджети Закарпаття втратили 2,4 млн грн
23:00
/ 3
На війні поліг ровесник Конституції України Василь Цьока з Крайникова Хустської громади
18:40
/ 1
Загинув Герой з Вишківської громади Святослав Корнійчук
11:17
/ 1
У Берегові діти принесли додому з річки стару протитанкову міну
10:45
В Ужгороді попрощалися з полеглим Героєм Михайлом Козаком
» Всі новини