Кульки для дорослих, або Ужгород — місто петанкістів (ФОТО)

Ця гра в місті над Ужем за декілька років стала дуже популярною і охопила чимало людей. Зокрема, цей вид спорту розвивається настільки швидко, що якщо раніше Ужгород претендував на звання столиці українського петанку, то в майбутньому, цілком можливо, переросте в центральноєвропейську. Тому що ужгородці полюбляють не просто кидати кульки, а й уміють це робити досить вправно.

Заборонена гра

Сама назва "петанк" походить від французького словосполучення "провансальські кулі". Мета гри полягає в тому, що гравці двох команд на майданчику розміром 12 на 3 або 15 на 4 м по черзі кидають металеві кулі, намагаючись як можна ближче покласти свою кулю поряд з маленькою дерев'яною кулею – кошонетом (фр. cochonnet – порося). При цьому металева куля може зачепити кошонет або збити кулю суперника, щоб відштовхнути його. Головне, щоб у кінці гейму одна чи декілька куль твоєї команди виявилися до кошонету ближче, ніж кулі суперника. За кожну таку кулю нараховується одне очко. Гра триває до 13 очок.

Подібний спорт виник ще в Древній Греції і Древньому Римі. Греки, зазвичай, використовували круглі камені і вправлялися у дальності кидка, а римляни кидали обковані залізом дерев'яні кулі на точність попадання. Після падіння Римської імперії ця гра була забута і відродилася в середньовіччі під французькою назвою "bouleurs". Вона стала настільки популярна, що в XIV столітті була введена заборона на цю гру, щоб піддані займалися кориснішими вправами: фехтуванням або стрільбою з лука. Відомий такий курйоз: у 1792 році в Марселі при грі в кулі загинуло 38 чоловік. Річ у тому, що на території монастиря, де проходила гра, розміщувався пороховий склад, а в якості куль гравці використовували гарматні ядра. Незважаючи на заборони, цей вид спорту дожив до наших днів. У різних формах, під різними назвами гра існує в багатьох краї¬нах Середземномор'я й у Великобританії. У тому виді, в якому він відомий у наші дні, петанк з'явився в 1907 році.

Нині в нього грають в усьому світі – тільки офіційно зареєстровано 108 федерацій з цього виду спорту. Відповідно, проводяться чемпіонати світу, континентів, різноманітні Кубки та турніри. Цілком можливо, що скоро петанк стане й  олімпійським видом. Зрештою, в той же керлінг грає набагато менше людей, а цей вид спорту включений у зимову олімпіаду. До речі, у так званих неофіційних олімпійських іграх, які проводяться так само раз у 4 роки, петанк є чи не наймасовішим видом. 

Подивився французький фільм і створив столицю петанку

В Україні ця гра з'явилася не так давно. Але по-справжньому прижитися зуміла саме в Ужгороді. "Заразив" петанком місто над Ужем журналіст Олександр ПОПОВИЧ. Причому, ця історія виглядає як справжній голлівудський фільм. "Одного дня  випадково подивився якийсь французький фільм, – розповів він. – І там грали в незрозумілу гру: люди кидали металеві кульки на галявині. Мені гра припала до душі, правда, про неї нічого не знав. Але дуже хотів навчитися. Тому спочатку почав шукати металеві кульки – ходив по старих заводах, просив зробити їх на замовлення – нічого не виходило. Знайшов їх, знову ж таки випадково, у магазині в Києві. Коштували вони дорого, але бажання грати взяло наді мною верх. Далі, повертаючись додому, знайшов у київському журналі замітку про петанк. І зрозумів – це саме та гра, про яку стільки мріяв і для якої купив ці кулі! Зателефонував до редакції, познайомився з тим журналістом, який про це написав, а він, у свою чергу, підказав мені, що до Києва приїде голова федерації петанку Росії, який проводитиме майстер-клас для охочих. Приїхав, навчився і привіз свої знання та бажання грати в Ужгород..."  А далі гра почала "заражати" інших. Сьогодні в неї грають десятки, а то і сотні ужгородців. У місті є два клуби – Закарпатський та Ужгородський. Саме в цьому місті заснував і федерацію петанку України, яку очолює депутат обласної ради Петро ГОЙС. "Сам зацікавився цієї грою, – розповів він, – і вирішив, що цей процес потрібно якось організувати. Так створили федерацію, почали проводити різні турніри".

Від Ужгорода до Лаосу

Інтерес до петанку з часом почав з'являтися і в інших містах – Харкові, Донецьку, Черкасах, Івано-Франківську, Житомирі, Херсоні. Але центром українського петанку залишається Ужгород. "По-перше, саме в Ужгороді проходять два відомі турніри "Каштан" та "Сакура" – єдині серед усіх країн СНД, які проводяться під егідою Всесвітньої федерації з петанку, – зазначив Гойс. – Вони вважаються чи не найпрестижнішими в усій Центральній Європі. По-друге, завдяки близькості кордонів маємо змогу вчитися та закуповувати інвентар для змагань, що доволі накладно для спортсменів з інших регіонів країни. По-третє, саме ужгородці, завдяки наполегливим тренуванням та бажанням, є кістяком чоловічої та жіночої збірних України з цього виду спорту". Зокрема, мова йде про Михайла Тарканія, Івана Колодія, Інну Гойс, Олену Попович, Валентину Вторую, Олександру Шевченко. "На двох останніх чемпіонатах Європи, на жаль, не змогли пробитися до вісімки кращих, – розповів президент федерації, – занадто велика конкуренція та відсутність досвіду грає свою роль. Але за ці 4 роки вже змогли вголос заявити про себе в Європі: зокрема, українські петанкісти перемагали на турнірах у Словаччині, Угорщині, Чехії. А це багато про що говорить".

І це при тому, що в багатьох країнах світу ним займаються професійно, а в Україні ця справа тільки зароджується на професійному рівні. До речі, моду на петанк диктує Франція. "Вони найсильніші в світі, – зізнався Петро Гойс, – а ще доволі потужні колишні французькі колонії. Дуже сильні збірні таких країн, як Марокко, Туніс, Мадагаскар, В'єтнам. Той же Лаос, де інколи нема що їсти, проте в кожному селі є поле для петанку".

Грати може кожен

Чим корисний петанк, спитаєте ви? Відповідаємо – всім. Як розповів Петро Гойс, цікавий цей вид спорту тим, що в нього може грати кожен, незалежно від віку та статі. Відомо, що у Франції в петанк грає бабуся, якій 102 роки. "Петанк має багато переваг: по-перше, це командна гра, по-друге, тактична, по-третє, доволі азартна, по-четверте – має непогане фізичне навантаження". До того ж, грають на відкритому повітрі. "Я підготував програму для школярів, – розповів президент федерації, – в якій йдеться про те, що звільнені від фізкультури учні можуть займатися петанком, а не важкими фізичними навантаженнями. Це було б їм цікаво і корисно. Тепер залишилося лише її втілити в життя". 

А поки в Ужгороді готуються до вже вищезгаданого турніру "Каш¬тан", який буде проводитися цими вихідними в Боздоському парку. Очікують багатьох гостей з-за кордону. Як зазначив Петро Гойс, у турнірі може взяти участь кожен, хто знає правила. Реєстрація учасників стартує з 9-ої ранку в суботу. Тим то і чудова гра – сьогодні ти простий вболівальник, а завтра чемпіон. З петанком і мрії збуваються.

Теги: петанк, куля, турнір, Гойс, спорт

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати