У закарпатській Тисі ловитимемо жаб?

Закарпаття завжди славилося рибою і рибалками. І це не з тої відомої пісні старих дідів “а давно і річки були глибші, і риба більша, і рибалки вправніші“. Справді, раніше риби в нас було багато, різної і за видами, і за розмірами.

У закарпатській Тисі ловитимемо жаб?Навіть національні рекорди ставили наші рибалки: кажуть, що найбільшу в Україні прісноводну рибину — триметрового сома — упіймали в 1970 році в Боржаві на околиця селища Великі Ком’яти Виноградівського району. Той 36-річний сомище важив майже чверть тонни — 230 кілограм.

А в 98-му році солдати МНС висаджували в повітря залишки поруйнованого моста біля села Чорнотисово, в тому ж районі, і оглушили 200-кілограмового вусача. Попри ці улови 70-кілограмова щука довжиною два з половиною метри, яку витягли з болота біля Боржавського місцеві легіні, — мальок.

Були часи, скажете. А тепер що маємо? Ми це вирішили з’ясувати, а заодно дізналися про особливості цьогорічного нересту, який розпочався минулого тижня. Державний інспектор рибоохорони Закарпатського рибоохоронного району Богдан Онуфрій розповів «Паланку», що рибалки-спортсмени і любителі під час нересту однаково зможуть порибалити у відведених місцях. Щоправда, максимум — з однією поплавковою вудочкою з одним гачком або спінінгом з блешнею. І тільки з берега. Триватиме нерест до 10 травня, а в придаткових системах річок, в тому числі й у протоках, старицях, меліоративних каналах, та інших водоймах, які тимчасово можуть заливатися водою, — з 1 квітня до 30 червня.

Упродовж нерестового періоду не можна проводити жодної господарської діяльності на рибогосподарських водоймах. Заборонений також несанкціонований вибір піску, гравію та каміння, трелювання лісу гірськими річками та потоками, захаращення їх порубочними рештками. І, звичайно, не можна мити автотранспорт в річках, забруднювати водойми та їх водоохоронні зони промисловими та побутовими стоками й сміттям.
Іхтіолог, себто дипломований рибознавець Ігор Великопольський, каже, що під час нересту риба втрачає обережність i стає легкою здобиччю браконьєрів. Він стурбований, що останнім часом рибальство у нашій області дійшло катастрофічного рівня. “Люди не розуміють, що кожна нечесно виловлена рибина, це велика шкода, — журиться спеціаліст. — А під час нересту браконьєр взагалі винищує не тільки наявну у річці рибу, а й потомство, яке б вона принесла. Власне, те потомство, яке мало б збагатити наші річки рибою. Уже є види, які в останні кілька років внесені до Червоної книги, хоча раніше представників цих видів у закарпатських річках було дуже багато.“

Богдан Онуфрій упевнений, що без активної роботи з охорони рибних ресурсів за пару років ми ловитимемо в Тисі жаб. “Риба вимирає, — каже рибінспектор. — Якщо два роки тому марена-вусач була в четвертій категорії, то зараз вона вже занесена до Червоної книги. Вже дійшли до того, що марени в нашій Тисі майже немає, рибалки зрозуміють, який це катастрофічний стан. Взагалі з усього Західного регіону України найбільше червонокнижних видів є саме на Закарпатті, бо ми — єдина область басейну Дунаю. Із червонокнижних видів у наших річках — харіус, андруга, заходить стерлядь, дунайський лосось. Тому Тису треба особливо берегти. І найбільше тепер, під час нересту, коли через систему гірських річок практично вся дунайська риба йде до нас розмножуватися.“

Охоронці нашої водної фауни розповіли, що нечесних рибалок, яких вдасться зловити, жорстко каратимуть. І хоча законодавство нині настільки ліберальне, що браконьєри майже нічого не бояться, принаймні конфіскація знарядь лову і штрафні санкції — у компетенції рибінспекторів. А штраф, передбачений за порушення правил риболовлі, становить від 1 до 6 мінімальних неоподаткованих мінімумів прибутків громадян (від 17 до 102 грн.) за одну рибину, а якщо це червонокнижний вид — то й значно більше. Залежить він і від розмірів улову. Правила любительського і спортивного рибальства встановлюють мінімальні розміри риб, дозволених до вилову, які визначаються віком настання статевої зрілості. Скажімо, найменший підуст і короп у вашій сітці має мати 25 сантиметрів, лящ —32, щука — 35, товстолобик і білий амур — 40, судак — 42, а сом — усі 70 см. Хоча в нас немає культури рибалки: майже кожна рибка, що потрапляє на гачок, стає здобиччю.

Інспектори кажуть, що найбільше браконьєрів на Тячівщині й Хустщині. А там, де живуть угорці, більше порядку. Якщо навіть ловитимете без білета (не те що забороненими засобами), можуть підійти, попросити білет і прогнати геть. До речі, безбілетний лов — незначне адміністративне порушення, за яке можна отримати штраф від 34 до 51 гривні. Найцікавіше, що купити білет на рік майже вдвічі дешевше, ніж заплатити мінімальний штраф. І все-таки купують не всі. Хоча могли б зрозуміти, що ці гроші підуть на оснащення рибінспекції, котра нині у жалюгідному становищі. Машин служба не має, їздять у рейди на власних автомобілях, зарплати в рибоохоронців малі, та й самих інспекторів на цілу область — четверо чоловік. Добре, що є хоча б громадські інспектори, котрі допомагають, та свідомі рибалки-любителі. На цьому й тримається уся закарпатська охорона водних живих ресурсів.

Ми дізналися, що для декого браконьєрство — серйозний, добре налагоджений бізнес. Рибу продають у кафе-бари, ресторани, на базарах, живу, морожену, копчену та сушену. Дехто навіть у Москву постачає екологічно чистий закарпатський продукт. “Єдиний глобальний вихід — це вирощування риби різними господарствами, і приватними, і рибгоспами. — каже Богдан Онуфрій. — Це в результаті здешевить її ціну. Треба наситити ринок дешевшою продукцією, і тоді автоматично відпаде охота вилазок з електровудочками, сітками та саморобними бомбами. Або якщо не відпаде зовсім, то все-таки число браконьєрів зменшиться. А з тими, що лишаться, ми вже справимося".
Андрій Дем’ян, "Старий Замок "Паланок"
26 березня 2007р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Соціо

00:55
Снайпер "Сєня"
14:20
/ 1
Підтверджено загибель Юрія Капка з Лютої на Ужгородщині, який понад місяць вважався зниклим безвісти
01:26
/ 1
На Донеччині поліг Федір Волос з Хуста
23:47
/ 8
Екологічні ризики нового Генплану міста Ужгорода
22:06
/ 6
Арештовані у справі Каськіва землі Боржави втретє не змогли продати – тепер на аукціоні зі зниженням ціни
21:07
/ 1
Поліція каже, що в конфлікті на Драгобраті поляків не було, хоча на відео є
19:38
/ 3
Ужгородці збирають підписи проти зведення МАФу на площі Кирила і Мефодія
18:30
/ 9
В Ужгороді на набережній Незалежності встановлять модульний туалет
16:45
/ 1
У Тур'їх Реметах на Ужгородщині попрощаються з полеглим ще в квітні 2024-го Михайлом Скубеничем
15:40
На Драгобраті п'яні поляки погрожували українцю "військкоматом"
11:06
/ 1
У п'ятницю в Ужгороді проведуть в останню земну дорогу полеглого захисника Андрія Матейку
20:29
/ 1
На війні з росією поліг Євген Балог з Бистриці Чинадіївської громади
11:08
З лютого вартість квитків на потяг до будапешта зросте на 17-21%
15:51
/ 13
30 бангладешців уже оформлюють візи для працевлаштування на Закарпатті
10:55
/ 2
У середу в Ужгороді попрощаються з полеглим на війні з росією Максимом Євдокимовим
06:16
/ 1
Кілька вражень про цьогорічних лауреатів премії Михайла Лучкая
15:33
/ 1
У Мукачеві в середу попрощаються з полеглим Героєм Валерієм Сідором
14:27
/ 1
На війні з росією поліг Мека Яшкович з Ужгорода
14:13
Пошуки 74-річного ужгородця, що тривали з кінця грудня, завершилися констатацією непоправного
20:01
/ 5
Петиція про запровадження мораторію на будівництво вітряків на гірських територіях Карпат, попри технічні збої, достроково зібрала необхідну кількість голосів
01:29
/ 1
Надходження загального фонду місцевих бюджетів Закарпатської області за 2024 рік зменшилися відносно 2023 року на 4,1%
17:31
/ 1
На війні з росією поліг Юрій Голінка з Ужгородщини
15:05
У Мукачеві в п'ятницю прощатимуться з померлим захисником Русланом Цибарем
14:32
/ 1
У п'ятницю в Ужгороді попрощаються з полеглим захисником Русланом Капальчиком
20:39
/ 4
У День Соборності України два береги Ужа з'єднав "Живий ланцюг"
» Всі новини