У мукачівському живому куточку 6-річний страус Григорій вивів у світ чергове потомство

Цьому велетню, який вважається племінним, кілька років тому, в примусовому порядку, видали мукачівську прописку. Оселили його ніде-інде, як на території колишнього військового об'єкту в приміській зоні Павшино.

Тут любителі фауни та флори створили зелений куток, в якому охоче відпочивають мукачівці та гості нашого міста. Постійними ж його мешканцями залишаються згаданий Григорій та три його дорослі самиці (в природному середовищі самець має 5 подруг). Гришко, побачивши нас, як справжній господар тримався попереду. Разом з охоронцем Сергієм, який прихопив кошик з травою, підхожу ближче до вольєра. Хазяїн території привітав нас своєрідним 5-хвилинним танком, схожим на ламбаду. Коли ми підійшли зовсім близько, страус змістився ближче до мене, оскільки відчув з мого боку більше небезпеки. Я відійшов, щоб не провокувати його і не завадити процесу прийому їжі. Гришко почав їсти зелений корм безпосередньо з рук Сергія:

– Я єдиний з охоронців наважуюсь годувати його з рук. В природі їх головна їжа – трава та дрібні гризуни, однак тут залюбки ласують пшеницею та кукурудзою. Африканський страус, пропорційно власній вазі, їсть значно менше, ніж та ж курка або качка. На 9 страусів ми видаємо близько 15 кілограмів зерна. Він звик щипати траву і тому потрібно бути обережним – може й шкіру до крові прокусити. Самички несуть по 2 яйця в тиждень, а він їх охороняє і не дає яйця забирати. Він пам'ятає, що ми це періодично робимо і злиться. Всередину вольєра нікого не допускає. Навіть на зерно не реагує, коли охороняє. Відчуваючи загрозу відразу йде в атаку. Це фантазії, що страус пряче голову в пісок. Тікаючи, він розвиває швидкість до 70 кілометрів. Якщо знайдеться такий герой, який захоче зайти до нашого Гришка, то невідомо хто першим встромить голову в пісок. Мені розповідали, що коли його тільки привезли сюди, хтось з відпочиваючих, добряче хильнувши, вирішив приручити неслухняного птаха і заліз до нього всередину. Однак через хвилину зрозумів, що йому там не зраділи. Непроханий гість отримав стусана ніжкою і як результат три зламані ребра. Самички, всі як одна, більш спокійні. Тому всіх звемо Машками. Їх можна навіть погладити, якщо Григорій не проти.

Далі Сергій зробив кілька агресивних рухів по відношенню до головного героя нашої розповіді, і той одразу став агресивним щодо нього. Зокрема, не став брати траву з його рук. І не давав охоронцю навіть торкатись до своїх подруг. Довелось корм кидати перед ними на землю.

Пильно придивившись, я побачив, що нижні кінцівки страуса мають два пальці і схожі на кінцівки динозаврів. Взагалі представники цього виду є чимось середнім між птахом та вівцею. Вони єдині серед птахів мають окрему сечову систему. Дорослі самці дуже сильні. На найкрупніших з них влаштовують навіть перегони. Були випадки коли африканський страус, захищаючись, смертельно травмував лева.

Ціна дієтичного м'яса страуса по Україні коливається близько 20 умовних одиниць, а шкіра – прирівнюється до крокодилячої. З їх пір'я виготовляють боа, з вій – пензлики для художників. Жир використовують в косметичних засобах.

До згаданих страусів в зеленому кутку додали новий вольєр із ще одним страусом, який вже встиг набрати вагу близько 100 кілограм, та 4-ма самичками минулорічного виводку, які не є прямими нащадками Гришка. Однак і сам Григорій не витрачає даремно часу і слідкує, щоб його самички вчасно відкладали яйця велетенських розмірів вагою до 2 кілограм. Їх відбирають і вносять до інкубатора, в якому перебувають 54 дні під пильним оком людини.

В природі дорослий "африканець" висиджує до 60 яєць. Як мені стало відомо, господар пернатих Володимир в іншому місці вже має страусят від Гришка цьогорічного виводку, які за величиною наздоганяють минулорічних самичок. І це не дивно. Весняні яйця значно якісніші, ніж осінні або літні. Головним у справі є ретельний догляд в перші три місяці життя, коли малеча дуже ніжна і чутлива до хвороб.

Компанію пернатих в зеленому куточку доповнила парочка лебедів. З часів військового використання тут залишились два озера, наповнені коропами та карасями, ці водойми колись використовували як протипожежні. Сергій каже, що спочатку птахів випустили в одне з них. Однак там не було місця для ночівлі і вони плавали посередині. Тоді їх перемістили в інше, де були острівці, які й облюбували красені. Як я переконався, вони значно спокійніші за страусів, однак з обережної поведінки було видно, що вони ще остерігаються сторонніх людей.

Охороняють всю цю живність 4 кудлаті собаки, які патрулюють територію зони відпочинку. В найближчому майбутньому місцеву фауну планують поповнити дикими качками, павичами, оленями та конями, та й наявні мешканці даватимуть нове потомство.

Теги: страус, потомство, Павшино

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати