Досьє:
Дата народження – 22.03.1982
Громадянство – Чорногорія
Зріст – 178 см, вага – 75 кг
Кар'єра
2001/2003 – "Младі Обіліч" (Югославія)
2002/2003 – "Житораджа" (Югославія)
2003/2008 – "Будучност" (Подгоріца, Сербія і Чорногорія)
2008/2009 – "Зоря" (Луганськ)
2009/2010 – "Чорноморець" (Одеса)
З 2010 – в складі ФК "Закарпаття"
Зіграв три матчі за національну збірну Чорногорії
– Після серії виграшних матчів у двох останніх матчах з лідерами "Закарпаття" демонструє не ту гру на яку очікують уболівальники. У чому ж причини?
– Ми старалися – це однозначно. Матч зі "Сталлю" був одним з найкращим у цьому сезоні. Ми не використали багато стовідсоткових моментів, у яких легше було забити, аніж навпаки. В результаті – забили нам і ми поступилися. А от вже наступний матч в Молодіжному проходив за іншим сценарієм – добре, що зуміли втримати нічийний результат і зберегти місце у п'ятірці лідерів. Як бачите, щільність між командами така, що одна перемога, при позитивному збігу обставин, може вивести нас впритул до лідера першості.
– Щодо матчу зі "Сталлю", то тут виникли суперечки відносно другого гола. І тренер, і оборонці, які були поруч у цьому епізоді стверджують, що м'яч не пересік лінію воріт...
– Слід відмітити, що був за 20 метрів до цього ігрового моменту і, навіть, здивувався, коли автогол журналісти записали на мене. Воротар і хлопці в один голос заявили, що м'яч повністю не перетнув лінію воріт. В цьому епізоді навіть гравці "Сталі" жодного протесту не висловлювали, а відійшли назад, щоб вибудувати оборону, аж раптом асистент арбітра просигналізував головному судді, що було взяття наших воріт.
– Питання суддівства дуже актуальне в останній час, особливо після появи нового куратора вітчизняних суддів в особі П'єрлуіджі Колліни. В тебе є досвід виступів за межами України, чи можеш порівняти рівень суддівства в рідній Чорногорії і Україні..
– Особливих претензій до роботи арбітрів не маю. Вони займаються своєю роботою як у нас, так і тут на Україні, а помилки є у всіх, не помиляється хіба що той, хто нічого не робить.
– Зараз у команді багато нових футболістів. На твою думку вони вже влилися в колектив?
– Саме награвання певної манери гри, влиття нових гравців у колектив нам трохи завадило у перших матчах, як наслідок - дві поразки на початковій стадії першості. Тепер же адаптацію пройшли всі і команда більш-менш збалансована.
– Наступний матч проведете в рідних стінах проти овідіопольского "Дністра". Чи вивчали вже манеру гри суперника, як готуєтеся до матчу?
– На жаль, через перебір гірчичників не зможу допомогти партнерам у цьому матчі. Серйозно готуємося до цього протистояння , матчі зі "Сталлю" і "Кримтеплицею" вже позаду, дивимося лише вперед, і звісно, прагнемо порадувати наших уболівальників яскравою перемогою.
– Декілька слів про родину Райчевічів.
– Народився в Подгориці, столиці Чорногорії. Окрім мене, в родині ще троє братів – двоє старших, один молодший. Останній теж займається професійним футболом, захищає кольори ФК "Петровац". У минулому сезоні у складі команди грав у кваліфікації Ліги Європи, у ході якого переграли кіпрський "Анортосіс", а потім випали з розіграшу після двох поєдинків з німецьким "Штурмом".Щодо мене, то вже одружений три роки, кохана Бояна родом з Белграда. Нині чекаємо на поповнення у сім'ї.
– Як тобі наше місто?
– Мені тут дуже подобається, чудова атмосфера, хороший клімат, привітні люди, та й додому недалеко, всього 500 кілометрів до Белграда.
– Що б хотів побажати уболівальникам "Закарпаття"?
– Велике Вам спасибі за підтримку. Незважаючи на те, що не зуміли зберегти прописку в прем'єр-лізі, вболівальники нас не полишили. Ви разом з нами як в дні перемог так і тоді, коли поступаємося, тож хай так буде і надалі.
Роман Сенишин, інформаційний відділ ФК "Закарпаття"