На Рахівщині пройшов етнофестиваль "Гуцульська ріпа" (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Потім святкування плавно перемістилося на узгірок, куди урочистою ходою потягнулися мешканці села в народних строях та гості.  А там як на долоні видно не тільки самі "ворота" Закарпаття (так називають Лазещину ті, хто в'їжджає в нашу область з Івано-Франківщини), а й чудові краєвиди з Говерлою та Петросом. Тут  і почалися справжні гуляння. Звуки трембіт змінювалися піснями та танцями.

У  рамках святкування Дня села пройшов міжнародний етнофестиваль сільського туризму "Гуцульська ріпа 2010". Так на Рахівщині називають картоплю. Хоча ця трав'яниста рослина з родини пасльонових має на Закарпатті й інші назви - крумплі, бараболя,  бульба, мандибурка, компітери, гарбузи.

Саме з цією багатої на назви  культури на святі були приготовані всі страви: вареники, картопляники (прості і з різними начинками), деруни, галушки, фарширована картопля,  солодкі гомбовці. Угорці з села Варієво Берегівського району приготували свою національну страву - папрікаш-крумплі. Місцева газдиня Ольга Тафійчук наварила смачнющого борщу, в якому красувалася червона від буряку бульба. Найшвидше розійшлися вареники з картоплею у працівників сільської амбулаторії. А працівники дитячого садка приготували величезник ріпляник, на який пішло 50 кг картоплі, 1,5 кг масла, по 1,5 кг сиру та бринзи. Складався він з 6 коржів, які виховательки  пекли дома у печі.  Тож, загалом на фестивалі можна було скуштувати картоплю як у вареному, смаженому, так і пареному вигляді. Більшість страв були приправлені бринзою – традиційним верховинським продуктом. Запити всю цю смакоту можна було різними напоями, починаючи з кислого молока і закінчуючи яфинівкою.  Необхідний градус алкоголю кожен вибирав собі індивідуально.

Як розповіла вихователь дитсадка Василина Делятинчук, картопля використовується у селі не тільки як харчовий продукт, а й як лікувальний засіб. Так, соком сирої ріпи селяни лікують язву шлунку і стимулюють травлення, а нарізана кружечками сира картопля і прикладена до чола помагає від головної болі.

Смакування стравами з картоплі відбувалося під виступи місцевих і не тільки народних колективів, серед яких був фольклорний гурт "Газдині" з с.Пацканьова Ужгородського району, 10-річний ужгородець Віктор Пап, соліст продюсерського центру Падіюну,  колектив зі словацького села Водераді округу Трнава. До речі, на свято завітав і староста цього села Марек Туранський, який розповів, що їх село вже третій рік теж проводить фестиваль під назвою "Руками і серцем". Староста був вражений тим, що селяни на святкування прийшли у вишиванках.

Ідея картопляного фестивалю належить родині Пранничук. Голова сімейства Богдан Дмитрович, який очолює Закарпатський обласний центр розвитку сільського туризму, є незмінним організатором заходу, який вже п'ятий рік поспіль святкується у першу неділю вересня. Фінансову ж підтримку фестивалю  цього року здійснило Міністерство України у справах сім'ї, молоді і спорту.

Теги: фестиваль, Гуцульська ріпа

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати