На Закарпатті розробляють техніко-економічне обґрунтування будівництва річкового порту поблизу Чоп

Пріоритетним напрямом у політиці розвинутих країн стали інтеграційні процеси, що передбачає створення умов для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, робочої сили. Це обумовлює постійне зростання транснаціональних потоків і міжнародного транзиту вантажів. Для багатьох держав перевезення транзитних вантажів через свою територію стало важливим джерелом експорту послуг, валютних надходжень до бюджету, створення додаткових робочих місць. Питання розвитку транзиту посідають чільне місце у європейській транспортній політиці. Підтвердженням цього є розбудова міжнародних транспортних коридорів на основних напрямках транснаціональних перевезень.

Законом України "Про Комплексну програму утвердження України, як транзитної держави у 2002-2010 роках", від 2002 року, було передбачено проведення досліджень та експериментальної перевірки на базі Іллічівського, Одеського та Ренійського морських портів та Закарпатського транспортного вузла м.Чоп. За результатами та реалізацією цих заходів передбачалося активізувати розвиток інфраструктури міжнародного транзиту та підвищити ефективність діяльності і подальшого розширення мережі логістичних товаророзподільчих центрів у прикордонному регіоні у тому числі через модернізацію існуючих та будівництво нових річкових сполучень та портів.

Як водний шлях, р. Тиса може використовуватися від українсько-угорського кордону до впадіння в р. Дунай, це більш як 70 % від загальної довжини річки. Деякі притоки р. Тиси є судноплавними на короткі ділянки. Режим судноплавства на частини р.Тиса, від злиття р.Дунай та р.Токай, було встановлено двосторонньою угодою, підписаною ще у 1955 році колишньою Югославією та Угорщиною. Угода має зобов'язання щодо спільної діяльності з технічного обслуговування і модернізації водних шляхів, а категорії водного шляху і навігаційні умови передбачені не були. Прийнята у 1996 році Європейська угода про найважливіші внутрішні водні сполучення міжнародного значення, включала судноплавні водні шляхи на р.Тиса до м.Сегед в загальну європейську мережу, як міжнародний водний шлях. Що стосується української дільниці р.Тиса, то судноплавство вимагатиме виконання необхідних критеріїв для IV класу водних шляхів, у тому числі необхідний водний шлях глибиною від 2,5 до 2,8 м., мінімальна ширина русла 75 м. та відсутність крутих поворотів. Закарпатська область надзвичайно зацікавлена у організації вантажних та на перспективу, пасажирських перевезень, але їх організація можлива лише за умови відкриття української ділянки р.Тиса для міжнародного судноплавства, для чого необхідно передбачити укладання відповідних міжнародних домовленостей з такими країнами басейну р. Тиса, як Угорщина, Словаччина та Сербія.

Зацікавленими у вивчені перспективи розвитку судноплавства по р.Тиса є Міністерство транспорту та зв"язку України, Закарпатська обласна рада та Закарпатська обласна державна адміністрація. Раніше дослідження щодо можливості судноплавства проводились різними відповідними установами та організаціями, як з українського так і угорського боку. Через мережу торгівельно-промислових палат було оголошено угорську "Комерційну пропозицію щодо створення Захоньського промислового парку", одним із елементом якого є будівництво річкового порту. Виказувались інтереси британсько-швейцарської компанії "Vorskla Steel", а також фінансово-промислової групи "Фінанси та кредит" відносно будівництва поблизу угорського м.Захонь, металургійного заводу та річкового порту. Обговорювались умови розробки проекту будівництва річкового порту з проектно-вишукувальним та конструкторсько-технологічним інститутом річкового транспорту "Річтранспроект". Були розробленні попередні розрахунки, за якими потужність переробки складатиме 1 млн. тон вантажів на рік. Ініціаторами спорудження порту виступало ВАТ "Закарпатінтерпорт" з подальшим супроводженням ТОВ "Варіант-Логістик".

На жаль, за об"єктивними та суб"єктивними причинами, за останні роки ідея створення річкового порту не знайшла свого практичного застосування. Виникли нові умови прикордонних стосунків з Угорщиною, Словаччиною та Румунією. Приєднання цих країн до Європейського Союзу, вимоги до виконання "Шенгенської угоди", виконання умов приєднання України до СОТ, дотримання домовленостей та рішень останніх протоколів Дунайської комісії вимагатимуть нових підходів до розробки концепції судноплавства у верхній течії басейну р. Тиса. Не відомі можливості повернення пільг для іноземних інвесторів через застосування Спеціальної економічної зони "Закарпаття". До внутрішніх перешкод щодо будівництва під"їзних сполучень до річкового порту та створення припортової інфраструктури є і те, що прибережні земельні ділянки р.Тиса роздані для власного користування мешканцям села Соломоново, що знаходиться поблизу міста Чоп.

Тому, завданням проекту який розробляється за ініціативою Закарпатської обласної ради та Міжнародної Асоціації "МАІРР", є всебічне вивчення можливостей, умов та загроз щодо розвитку судноплавства, розробка концепції створення інфраструктури послуг для розвитку малого та середнього бізнесу, а також вивчення умов для розвитку туристичної галузі у прикордонній території України, Угорщини та Словаччини. З метою отримання ефективних результатів проведеної роботи, буде залучено провідних фахівців профільних галузей, українських та міжнародних експертів. Для фінансування заходів передбачених у проекті, планується залучити кошти для софінансування та можливості Програми Європейського Союзу ENPI Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2007-2013.

Теги:

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати