Хліб з тарганами, кислі вершки замість сметани, напівгнила риба та курчата з мухами – такі продукти харчування трапляються покупцям на закарпатських ринках. Це визнають органи, що здійснюють перевірки.
НОРМИ ПРОТИПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ І САНІТАРІЯ
Торік перевірили 75 підприємців, що торгують на ринках, і в усіх виявили порушення: це і торгівля продуктами харчування невідомого походження, і продуктами, термін придатності яких збіг, і, нерідко, навіть гнилими чи з пліснявою. Саме задля цього санепідемстанція області постійно проводить перевірки, зазначає головний санітарний лікар Закарпаття Віра Чиж: «Майже кожна перевірка закінчувалася торік застосуванням заходів адміністративного впливу до керівників ринку і винесенням постанов або про призупинення експлуатації ринку, або про заборону експлуатації окремих груп продуктів».
ТИМЧАСОВЕ ЗАКРИТТЯ РИНКІВ ПРОБЛЕМИ НЕ ВИРІШУЄ
Часто один ринок закривають, а буквально поруч, за метр-два, відкривають новий ринок, або ж виникає стихійний. І на них уже про дотримання вимог пожежної, ветеринарної, санепідеміологічної безпек практично не йдеться. Через це на половину ринків нині, в разі потреби, навіть не зможе заїхати пожежна машина.
На двох третинах торговельних майданчиків у Закарпатті нема лабораторій для перевірки якості продуктів. Ветеринари ж нарікають, що бракує і потрібної кількості спеціалістів для контролю через численність ринків.
"СМІШНІ" ШТРАФИ
А санкціями та штрафами мало кого налякаєш, каже заступник головного ветеринарного лікаря Закарпаття Зіновій Романович: «У межах своєї компетенції ми здійснюємо певні міри адміністративного впливу. Тільки для прикладу: за 2006 рік за порушення ветеринарно-санітарної правил для ринків притягли до адмінвідповідальності 790 осіб. Але ті штрафи, що передбачені для ветеринарної служби, сміхотворні: за порушення з фізичної особи знімають 8,50 грн., з юридичної — 51 гривню».
Голова Закарпатської облдержадміністрації Олег Гаваші називає ще одну причину безладу на ринках: «Повірте мені, стільки створили контролюючих органів на ті нещасні ринки, мабуть, ні по одному питанню немає таких прав і можливостей. Тому не плачте, будь ласка, що у вас немає прав. І забуваєте про те, що крім прав є ще й обов’язок. І в першу чергу – перед людьми».
ШТАТ БЕЗРОБІТНИХ МОЖЕ ЗРОСТИ
Підприємці, які торгують на ринках, вважають, що з їхнім закриттям додасться ще одна проблема: кількість безробітних у Закарпатті збільшиться щонайменше на 8 тисяч. Говорить 36-річний підприємець Валентин: «Черчіль cказав: ринки – загибель економіки. Думаю, що ринки наші треба закривати, але сьогодні вони ще дають змогу нашим людям заробити копійку, а тим, хто мало заробляє – купити продукти харчування дещо дешевше. Думаю, базари ніколи не відімруть і вони мають право на існування».
У той час, як санепідемстанція обіцяє закривати всі ринки, на яких виявлять порушення, голова Закарпаття Олег Гаваші встановлює терміни для наведення порядку на ринках – вересень 2007 року.
На ФОТО: Так виглядає один з найбільших стихійних ринків в Ужгороді — так званий "П’яний". Щоправда, день видався невдалим: щойно пройшлася міліція й розігнала торговців.
Надія ПЕТРІВ, "Радіо Свобода"
07 березня 2007р.
Теги: