Нові рахунки за газ збурили досі спокійну закарпатську Ізу

Для сільського жителя, та й для будь-котрого пересічного українця платити таку суму щомісяця за газ — річ нереальна.. Зрозуміло, що після предявлення цих рахунків ізяни збунтувалися. Близько 70 чоловік виїхали в Хуст, щоб зустрітися з районною владою і керівництвом філії "Закарпатгазу". Проте неспокійні переговори виявилися безрезультатними, а представника громади, сільського голову Івана Пристаю навіть, каже, викликали в СБУ.

Наступним кроком ізян стало звернення до прем'єр-міністра, Верховної Ради і НАК "Нафтогаз України". "Більшість мешканців нашого села, говориться в листі, підпала під категорію споживачів, які змушені платити за спожитий природний газ ціну в розмірі 98 копійок за 1 кубічний метр. Ізяни не мають таких доходів, щоб оплачувати газ за такою високою ціною. А тому просимо Вас втрутитися в ситуацію."

Тим часом у селі — передстрайковий стан. На столі у голови вже назбиралося понад 20 заповнених підписних листів від мешканців, на кожному з яких близько півсотні прізвищ.
Але ні з боку місцевої влади, ні з боку газовиків співчуття до ізян не відчувається.
"За споживання газу треба заплатити, — сказав голова Хустської РДА Володимир Качур. — Мені самому прийшов рахунок на суму понад 600 гривень за місяць. І що робити? Мушу чимскоріше поміняти старий КЧМ на сучасний економний котел. А людям ми пояснювали кілька разів ситуацію, дали детальне роз'яснення в газеті і їм доведеться зрозуміти, що іншого виходу нема".

Тепер — про "історію хвороби". Іза, як відомо, дещо виняткове село. Основним способом заробітку тут віддавна було виготовлення всіляких виробів з лози. Робота виснажлива, цілорічна, але вона давала в сімейний бюджет непогані гроші, особливо в кінці 80-х на початку 90-х років. Порівняно з іншими селами Іза стала виглядати
значно заможніше (тому й нинішня проблема тут особливо масштабна. — Авт.). Люди ставили кількаповерхові будинки, заводили газ (із тодішніми марнотратними котлами. — Авт.), і поки він був дешевий, могли обігрівати сотні своїх квадратних метрів. Однак настало свято св.Миколая 2006 року. Саме 19 грудня Національна комісія регулювання електроенергетики України зробила українцям подарунок у вигляді постанови "Про роздрібні ціни на газ, що використовується для потреб населення", згідно з якою для тих, у кого обсяг споживання газу перевищує 6000 кубів на рік, ціна "голубого палива" становить не 47,8, а 98 копійок - удвічі більше. Чимало ізян в міру можливостей почали економити. Переселялися всією сім'єю в одну кімнату, відключали опалення на другому поверсі
тощо. Звичайно, нічого приємного в цьому для щоденного життя нема, та й з будинком, який опалюється наполовину, внаслідок різниці температур з часом виникнуть проблеми. Інші, очевидно, мають намір після зимового сезону
замінити котли, провести енергозберігаючі заходи, щоб скоротити споживання газу. Але проблема в тім, що ціну за газ населенню визначали за рівнем споживання у 2006 році, коли й ціни були не такі і обсяги споживання, враховуючи й значно холоднішу зиму, перевалювали далеко за 6 тисяч кубів на рік. Щодо цього року, то, якщо споживач укладеться у шеститисячний ліміт, стягнуті сьогодні гроші зарахують в оплату за наступні місяці.

— А що нам робити тепер? - питає мене сільський депутат. - Грошей нема. Хіба що брати кредит у банку. Але чому нас примушують кредитувати газовиків, та ще й у такий жорстокий спосіб?
Здається, при бажанні вихід можна знайти. Адже, наприклад, тим, хто встановив опалення наприкінці минулого року, не нараховують ціну за рівнем минулорічного споживання. Чому б такий підхід не поширити на всіх споживачів? І таким чином дати людям шанс перейти на ощадливі технології.

Але це тільки пропозиції. А поки що ізянська територія - у передвибуховому стані. Газовики готові відключати паливо, а ізяни, як вони запевняють, — вдатися до "адекватних заходів".

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати