Олександр Тканко
З початком війни Тканко став інструктором політвідділу авіаційної частини. Саме тоді у нього визрів план знищення ворожих літаків на аеродромах, в німецькому тилу. Вперше перетворив задумане в життя 17 вересня 1942 року під Сталінградом.
З 1943 року підрозділ Олександра Тканка перейшов у розпорядження Військової ради 3-го Українського фронту. За вдалі дії на переправі Дніпра при визволенні Києва Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 січня 1944 року Олександру Тканку присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
На початку березня 1944-го нове завдання – допомогти червоним партизанам Буковини, які опинилися у складному становищі.
Пам’ятним для Олександра Тканка був день 21 липня 1944 року. Того дня його група висадилася на парашутах поблизу полонини Рівна на Закарпатті. Тканко часто згадував і розповідав, як його бійці ліквідували в селі Тур’я Поляна концентраційний табір “Білий хутір", де німці тримали до 700 місцевих жителів – комуністів, антифашистів, євреїв.
Після війни Народна рада Закарпатської України доручила Тканку керувати щойноствореними міліцією і народною дружиною. Згодом він очолив обласне управління внутрішніх справ.
Пізніше Олександр Тканко здійснив свою давню мрію – працювати на ниві освіти і науки. Довгі роки був ректором Черкаського педагогічного інституту. Та ніколи не забував Закарпаття, вважав його своєю малою батьківщиною. Часто її відвідував, підносив квіти до пам’ятника на полонині Рівній, зустрічався з побратимами по зброї.
Закарпаття online
18 квітня 2006р.
Теги: