ОCТАННІ ПОСЛУГИ

Часто вживаємо вислів «Усі там будемо», надто й не замислюючись над його змістом. Хоч насправді нікому «там» бути не хочеться, і тема смерті на багатьох людей наводить жах.

До смерті в різні часи ставилися по-різному. Для когось це була навіть радісна подія, оскільки людина, як вірили, вмираючи, позбавлялася земних мук і переходила у краще життя. Таке звільнення обіцяє й християнська віра. Утім нині ця тема в суспільстві є табуйованою. Хоча не для всіх.

Є професії, тісно пов’язані з людською смертю. Серед них – патологоанатомія. Ми звернулися до патологоанатомічної служби Ужгородської обласної клінічної лікарні, щоб спробувати зрозуміти людей, які мають таку жахливу, на перший погляд, роботу. Хоч медики мають справу з мерцями зі студентської лави, далеко не всі здатні працювати з трупами. А от начальник патологоанатомічної служби обласної лікарні Наталія Токач присвятила цій роботі всю кар’єру, працюючи тут уже 34 роки.

«Нас не люблять, але поважають… І бояться»

– Патологоанатомічна служба в лікарні одна з найважливіших. Вона контролює лікарський діагностичний процес, – пояснює специфіку своєї роботи Наталія Гаврилівна. – Я розумію, що це неприємна спеціальність – ми нібито стоїмо осторонь лікарів. Нас не люблять, але поважають... І бояться, оскільки ми фактично перевіряємо роботу інших медиків.

А біля витоків патологоанатомії стояли художники – той же Мікеланджело розтинав трупи, щоб вивчити людську анатомію; на основі цих знань робили скульптури. Утім ці розтини не мали стосунку до медичної науки.

Вперше виявляти діагностичні помилки, безпосередньо досліджуючи внутрішні органи, розпочали десь на початку XIX століття.
Тоді приблизно 15% посмертних діагнозів не збігалися з установленими при житті. І що цікаво: наука нібито рушила вперед, з’явилися бактеріологічні дослідження, рентген, нині відома величезна кількість діагностичних методів, а відсоток розбіжності лишився тим самим.

– Є випадки, коли розтин – обов’язковий?
– Так, звичайно. Є, наприклад, судові розтини через насильницьку смерть. У такому разі ніхто нікого не питається дозволу на «втручання» судмедексперта. Бо ж як інакше дізнатися, що спричинило смерть. Утопленики, повішеники – треба з’ясувати: чи справді вони померли від води чи мотузки, або, може, їх вбили, а потім спробували видати це за самогубство. Тому в цих випадках з’являється постанова прокурора, міліції про розтин – і все.
Так само стовідсотково ми повинні робити розтин померлих породіль. Народження дитини –природний процес, і мати не повинна помирати. Тому, коли таке трапилося, отже, наявне якесь відхилення, яке ми повинні виявити. Часто жінки нездорові й не можуть виносити дитину. У таких випадках лікарі попереджають про ризик, утім материнський нерідко інстинкт перемагає. У нас був такий випадок із жінкою з Рахова. Її попереджали про високу ймовірність смерті під час пологів. Врешті, так і трапилося: дитина вижила, а мама – ні.

Також неодмінним є розтин при смерті через інфекційні захворювання, при нелегальних абортах. Зобов’язані зробити огляд, коли хворий помер при лікарських маніпуляціях – переливанні крові, операціях тощо. Цілком імовірно, що людина пішла зі світу зовсім з іншої причини, і її треба з’ясувати.
Буває, що захворювання становить суто науковий інтерес. От у нас нещодавно був розтин людини, що померла через пухлину в серці.
Це велика рідкість.

«Ми мусимо бути фахівцями широкого профілю»

– І що з вашими даними відбувається далі?
– Щотижня маємо нараду, на якій обговорюємо причини смерті хворих, аналізуємо, вказуємо на те, що лікарі не зробили, робимо обширний огляд, заносимо все у книжку, аби надалі помилок не повторювалося. Клініцисти не можуть цього робити. Наприклад, уролог може знати чудово свою спеціальність й ідентифікувати хворобу з огляду на свій напрямок, але в людини може бути й інакша хвороба, про яку уролог не знає.

Ми ж мусимо бути фахівцями широкого профілю, особливо в багатопрофільних лікарнях. Анатомія є всюди – і в науково-дослідних інститутах, і в університетах. В жодній країні ВНЗ не має права видати диплом за спеціальністю «Лікарська справа», якщо випускник не пройшов курсу патологоанатомії.

На Заході, якщо медик хоче стати завідувачем відділення, повинен три роки пропрацювати в патологоанатомії. Там зовсім інше ставлення до цієї професії. Коли з’явиться страхова медицина, ставлення до розтину стане набагато серйознішим і в нас, тому що страхова компанія вимагатиме детальних причин смерті свого клієнта. Лікарі змушені будуть відповідати за свої дії, якщо останні некваліфіковані. Тому, можливо, деякі медики й протиставляють себе нам, не дуже люблять, бо ми можемо попсувати їхні показники.

– І все ж таки, якщо людина померла, то хіба так важливо, через що саме?
– У нас був випадок, коли впродовж року трапилося 5 смертей через бактеріальний ендокретит – про нього просто забули! До того ж хвороба у всіх була одна – ускладнення різні, і лікарі це проґавили. Після того, як патологоанатомія виявила хворобу, лікарі вже були налаштовані діагностувати саме її. Так само забули про лептоспіроз, а коли 1998 року трапився паводок, вода пішла через хати, хліви, вимиваючи пацючий послід з лептоспірами, стали траплятися летальні наслідки через це захворювання.

Тоді про хворобу згадали, і нині дуже добре її діагностують. Якби не було контролю за роботою медиків, був би безлад – так само, якби КРУ не перевіряло роботу закладів.
Тож моя робота цікава, вона не дає людині закостеніти.

Оптимістична професія

– А чи впливає на психіку така специфічна професія?
– Ще колись раніше говорили, що патологоанатоми – це люди особливого мислення. Ми стоїмо на межі життя і смерті. Тому по-іншому дивимося на життя і проблеми, ним породжувані. Не надто страждаємо, коли бракує грошей, чи ще чогось. Ми щасливі, тому що не вважаємо такі проблеми за горе. Горе – це коли дитина помре через пухлину мозку в 5 років, коли здорові люди раптом гинуть в аваріях, коли батьки ховають дітей А всілякі дрібниці в житті – це все минуще. Треба радіти кожному прожитому дню. Людина розплющила зранку очі – Слава Богу! Скільки тяжко хворих, які йдуть на той світ у розквіті сил – просто засинають і більше не встають.

– Як реагуєте на мерців, що опиняються у вашому відділенні? Чи хвилює їхня смерть, чи за 34 роки роботи емоцій не залишилося?
– Звичайно, коли я тільки-но прийшла сюди працювати, для мене це був жах. Тоді я хотіла піти з патологоанатомії, але мене не відпустили. Людина виконуватиме будь-яку роботу, якщо вона її розуміє. Думаєте, в нас брудна робота? Ми перед розтином одягаємося в спецодяг, після цього миємося, обробляємо одяг хімічними речовинами – ми чисті. Скажіть, будь ласка, хіба в стоматолога чистіша робота? А в хірурга чистіша – з гангренами та іншим? Медицина взагалі не є чистою роботою, і патологоанатомія серед усіх спеціальностей не найбрудніша.

Так, ми хвилюємося, надто в молодості, та й з роками дуже неприємно, коли стається лихо. Я б сказала, що ми менш цинічні, аніж клініцисти. Вони звикли бачити процес помирання людини, на відміну від нас. У них набагато більш стресова робота. А ми спокійні – наше завдання знайти патологію в тілі, де вже нема життя. Але, звичайно, на те, що в останні роки, особливо після Чорнобиля, в нас зросли захворювання на рак, щитовидну залозу в молодих людей, реагую болісно. У такі моменти думаєш: Господи, як тобі добре – діти здорові, ситий, одягнений – чим бути незадоволеним? А грошей маєш стільки, скільки тобі потрібно. Якщо ти роботу добре знаєш, усвідомлюєш, що просто мусиш її виконати, – то й любитимеш її.

– Виходить трохи парадоксальна ситуація – ця робота додає вам оптимізму…
– Так, і я не бачу в цьому парадоксу. По-перше, я не дістаю негативної енергетики, як більшість лікарів. До речі, патологоанатоми взагалі, за статистикою, досить довго живуть. Хворі ж страждають – гадаєте, лікарі на себе ті болячки не перебирають? У нас дійсно дуже цікава робота, стільки нового можна дізнатися. Не треба розглядати розтини як щось жахливе. Повірте, ніхто померлих на дрібні шматочки не розрізає. Все це робиться делікатно. Але робити розтини потрібно. Нині до них ставляться як до жаху, але ж відомо, що раніше тіла бальзамували, для цього повністю видаляли всі внутрішні органи – тоді нікого це не шокувало. Бо до тіла ставилися просто як до тіла, яке з’явилося із землі і до неї повертається.

«Студенткою розтини прогулювала»

– Ви хотіли стати патологоанатомом?
– Ні, я не любила цього. На медфаку взагалі не ходила на розтини – просто прогулювала їх і йшла в кіно. Так тривало, доки викладачка не сказала мені, що не допустить до іспиту, якщо не буду присутня бодай на одному розтині. Тоді й пішла, мені стало зле, після чого мені дали спокій.

Нині те, що я стала патологоанатомом, вважаю, і мало трапитися. У перші роки роботи я ще не погоджувалася з таким станом речей, писала скарги, говорила, що не для цього здобувала диплом, дозволяла собі називати свою професію не надто пристойними словами. А тепер, коли чую таке на її адресу, дуже ображаюся. Не за себе, а за померлих, бо їх треба поважати.

– На телеканалі «Дискавері» йде документальний серіал, в якому головний герой – патологоанатом, який допомагає розкривати злочини. Тобто у США ця професія шанована. Натомість, коли люди у нас чують слова «морг» чи «патологоанатом», їх аж пересмикує від жаху... Ви це відчуваєте?
– Знаєте, не всі люди так сприймають. У декого, навпаки, з’являється інтерес. Мені здається, що тепер такого жаху, як колись, люди вже не відчувають. Не можу сказати, що від мене шарахаються. З іншого боку, що казати про простих людей, коли мене мої однокурсники питають: «Це тобі треба було медичний факультет закінчувати, щоб працювати в патологоанатомії?» Колись мені один лікар зізнався, що раніше патологоанатомів вважав за останніх людей і лише тепер поглянув на них по-іншому, усвідомивши необхідність цієї роботи. Може, це недоліки у викладанні медицини. Студентам слід пояснити корисність всякої роботи.

– Ви опинилися в цій галузі медицини десь випадково. А нинішні молоді патологоанатоми?
– Так, як і я. Добровільно йти ніхто не хоче. Всі йдуть неохоче, а потім виявляється, що це цікава, захоплива спеціальність. Взагалі-то, Закарпаття забезпечене патологоанатомами так, як не забезпечена жодна інша область в Україні: 90 % проти 30 % у середньому в державі. До того ж, в останні роки зменшилася плинність кадрів, яка традиційно в патологоанатомічних службах дуже висока. Зрозуміло, що нам це не подобалося, адже новий працівник повинен навчитися працювати. Раніше через плинність у нас були аврали, тепер цього вже, на щастя, немає.
«На бажання рідних, можемо повністю підготувати покійника до поховання»

– Чи правда, що працівники моргів, санітари багато п’ють?
– На жаль, так. У нас донедавна була така тенденція. Можливо, людина таким чином захищається від негативу. Це було хворим місцем професії. Дякувати Богу, нині у відділенні працює ще одна жінка-патологоанатом та двоє чоловіків, які спиртного не вживають. А раніше не знала, що з цим робити: треба їхати на виїзд, а санітари вже лика не в’яжуть.

Можливо, допомогло дати лад тут і те, що півтора року тому я запропонувала головному лікарю Юрію Яцині взяти на роботу дівчину, бо чоловіки не можуть приміщення утримувати в такому порядку, як жінки. Так і трапилося – тепер у нас порядок.

– Багато випадків, коли люди відмовляються від розтину померлих родичів? Чим це обґрунтовують?
– Всяке буває. Коли вони бачать, що людина довго хворіла, мучилася за життя, просять посмертний розтин уже не робити – пишуть заяву, що до лікарів претензій не мають, і їм видають мерця без розтину. Часто відмовляються з релігійних мотивів. Однак трапляються й інші ситуації, коли лікар, особливо початківець, не впевнений у точності свого діагнозу й боїться висновків патологоанатомів, тому намагається переконати родичів, щоб ті не давали дозволу на розтин. Це не стосується досвідчених лікарів – такі нас поважають, працю нашу цінують і самі хочуть дізнатися, чи правильно встановили діагноз.

– Які послуги надаються померлим, окрім власне розтину і встановлення причини смерті?
– Найперше наше завдання – видати свідоцтво про смерть. Санітари тіла миють, одягають, кладуть в домовину – оце наші послуги. Відкрилася в нас крамничка, де продається все потрібне для поховання, тому тепер, на бажання рідних, можемо повністю підготувати покійника останню путь. Послуги ці безкоштовні, вони входять до обов’язків санітарів, але якщо родичі хочуть їм за це віддячити, то це їхня справа. До того ж, відколи санітари припинили пиятику, стали набагато поряд ніші і справи в нас покращилися.
А в останні роки в патологоанатомічному відділенні проведені роботи, які покращили умови як працівників, так і померлих. Відремонтовані секційні зали, встановлений холодильник для збереження більшої кількості тіл і т.д.
Юрій Лівак, "Старий Замок "Паланок"
01 березня 2007р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Соціо

18:22
"Укрзалізниця" ще цьогоріч планує запустити потяг "Київ – Кошиці"
15:29
/ 2
Як "танець з бубном" за вітряки на Руні гудуть сільрада, лісівники та закарпатська влада
14:15
Приватний поїзд "Прага – Чоп" сьогодні здійснив свій перший рейс
11:22
/ 3
Запис мого діда і сепаратне святкування Паски
11:11
/ 1
У Ракоші Вишківської громади попрощалися з полеглим Героєм Святославом Корнійчуком
20:19
/ 4
В Ужгороді на об'їзній депутати-"слуги" планують "роздерибанити" понад 1 га землі із заниженням вартості в 10 разів
21:59
/ 20
На Закарпатті було зроблено спробу дестабілізації шляхом перекриття доріг "через мобілізацію". Поліція звільнила проїзд
18:44
/ 36
Головою Ужгородського міськрайонного суду переобрано Віктора Данка
18:38
На війні поліг Віталій Петах зі Страбичова Мукачівської громади
02:00
/ 29
Комбат Руслан Каганець: "Без людей виграти цю війну неможливо. Ми не зробимо мільйон роботів із штучним інтелектом, які за нас воюватимуть"
00:32
/ 1
Відсьогодні на Закарпатті розпочалася нерестова заборона
21:48
Біля Солотвинського солерудника виявлено смітники, пластикові пляшки в карстових проваллях і забруднення потоку Глод
16:44
/ 3
В Ужгороді пойдуть чемпіонат України з велоспорту-МТБ та чемпіонат області
11:26
/ 4
На війні з росією поліг Ігор Сакало з Горінчова Хустського району
10:53
У лютому споживчі ціни на Закарпатті в цілому не зросли – статистика
11:15
"Щасливі діти" запускають новий цикл відновлювальних ретритів для мам із дітьми "Сила Карпат"
10:56
/ 6
В Усть-Чорній на Тячівщині попрощалися з полеглим Героєм Октавіаном Коненком
22:53
/ 3
У понеділок в Сваляві проведуть в останню дорогу полеглого 21-річного Героя Василя Томащука
22:20
/ 2
У Великій Копані попрощалися з Віталієм Чонкою, що загинув на Запоріжжі ще торік у червні
15:31
У лютому в порівнянні з торішнім груднем ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%
14:57
Торік на Закарпатті прийняли в експлуатацію житла на 17,8% більше, ніж у 2022-му
14:10
/ 1
Кабмін перерозподілив освітню субвенцію на 2024 рік: місцеві бюджети Закарпаття втратили 2,4 млн грн
23:00
/ 3
На війні поліг ровесник Конституції України Василь Цьока з Крайникова Хустської громади
18:40
/ 1
Загинув Герой з Вишківської громади Святослав Корнійчук
11:17
/ 1
У Берегові діти принесли додому з річки стару протитанкову міну
» Всі новини