Таку назву митець вибрав невипадково – і замки, і замки створені людством із захисною метою. От тільки маленькі механізми є ближчими людині, персональними, а фортеці призначалися для захисту групи людей, а тепер стали суспільним (загальним) надбанням.
Уродженець прекрасного міста Лева уже багато років мешкає на Закарпатті у Великому Березному. Будучи архітектором за професією, крім проектних робіт, займається і живописом. Але його картини далекі від традиційних полотен, що ми звикли бачити. Роботи митця є своєрідними рельєфними колажами, де всі елементи, виковані кожен окремо з металу, монтуються на лист картону. Потім наноситься густотерта рельєфна фарба, яка тонується патиною і бронзою. Таким цікавим способом постають на картинах добре відомі закарпатцям Ужгородський, Мукачівський, Невицький замки, Ужгородський греко-католицький кафедральний собор, Ужоцька та Костринська дерев’яні церкви. Раніше автор називав свої картини рельєфним живописом, але на них є не тільки рельєф, але і горельєф, і барельєф, тому вважає, що найкраще підійде назва просторовий живопис.
"Мої картини не мають ніякого відношення до чеканки, вони некарбовані, - зазначає автор. - Кожен елемент виковується окремо нахолодно, тільки деколи застосовується горно, коли метал дуже товстий. Потім деталі збираються до купи і закріплюються на картоні металевими скобами. У ранніх роботах ці монтажні елементи я не приховував, вони були частиною декору, а тепер я їх маскую".
В останні роки пан Ігор почав використовувати цю техніку для створення металевих панно. Картина повністю робиться з металу. Всі елементи між собою зварюються електрозваркою. У фактурі іде проковування і застосування інших матеріалів, які автор тримає у таємниці. Окрасою виставки стало чудове металеве панно Невицького замоку, зроблене на замовлення для готелю "Камелот".
Митець застерігає, що зображені ним замки і церкви, а також краєвиди можуть відрізнятися від оригіналів. Пов’язане це з тим, що, як архітектор, він виправляє неточності народних умільців-майстрів минулих століть.
Художник підписує свої картини абревіатурою Sigoris – початкова літера від прізвища Стадницький, ім’я Ігор та закінчення "іs" (від початкових літер слів - Івана син). В перекладі з латинської "Sigoris" означає "той, що говорить символами" (si - сигнал, символ, goris - говорити).
До виставки, крім картин, входять 2 цікаві композиції, які і визначили її назву - "Замки і замки". Основою першої є система замків, що складається з двох дерев’яних замків посиленої складності і секретності, які відкриваються всліпу. Ці експонати пан архітектор представив із своєї колекції, яку він зберігає вже понад 20 років. Друга композиція має пряме відношення до фортець. В ній зображено переломний момент в долі всіх замків цілого світу.
Містяться тут і оригінальні двосторонні картини, які зустрічаються не так часто. Вони також відносяться до просторового живопису, хоча і виконані зовсім в іншій техніці.
Це вже третя виставка митця. Присвячена вона 65-літтю Закарпатського краєзнавчого музею і є своєрідною прелюдією до виставки, яка буде відкрита 9 липня на 55-ліття митця. Як обіцяє автор, саме тоді і будуть розставлені всі крапки над "І". Раджу всім спочатку побачити ці чудові "І", щоб потім лише насолодитися крапками.
.jpg)
.jpg)
