Національні парки: Від Єллоустону до "Зачарованого краю"

На державному рівні дбати про унікальні ландшафти, флору і фауну у світовій практиці усталилась традиція створення таких структур як заповідники і національні парки. Останні зародились порівняно недавно і від заповідників відрізняються, передусім, більш інтенсивним веденням рекреації.

Перший у світі національний природний парк Єллоустонський був створений у США 1872 року. Його територія, покрита хвойними лісами і гірськими лугами, однак, найбільше він славиться гарячими джерелами, гейзерами, скам’янілими деревами. Серед понад ста великих гейзерів найбільш відомим є "Гігант", який викидає стовп води на висоту понад 90 метрів. А от гейзер "Касл", окрім викиду води, здійснює великий шум і стрясає землю. За даними вчених, води гейзерів Єллоустонського національного парку сильно насичені мінеральними солями.

Незадовго після створення цього парку, у 1890 році Йосемітська долина у штаті Каліфорнія також отримала статус національного природного парку, хоча вона вже була взята під охорону держави у 1864 році, тобто, ще раніше, аніж був створений перший у світі національний парк. Тут зберігаються цінні хвойні ліси, зокрема тисячолітні секвої. Велика територія парку сприятлива для життя диких тварин, яких тут водиться близько 80 видів. Мальовнича природа цього краю щороку приваблює до себе понад чотири мільйони чоловік.

Канада також перейняла досвід сусідніх Сполучених Штатів Америки, утворивши у 1885 році національний парк "Банф". Його чарівні ландшафти гір і лісів із озером у формі зірки притягують до себе численних мандрівників. Однак, першими американський досвід створення природно-заповідних територій нового типу підхопила далека Австралія, заснувавши у 1879 році свій національний парк.

Ще одним із найвідоміших у світі парків є "Цаво", що знаходиться у Кенії. Хоча він утворений пізніше, аніж вище згадані піонери, у 1948 році, проте його площа вражає – 2 млн. га. савани, гірських лісів і кущових заростей. Ця територія є середовищем проживання ряду видів антилоп, а ще таких великих тварин як слони, носороги, жирафи, щоправда їх кількість за останнє півстоліття значно скоротилась через браконьєрство. Попри значну територію, "Цаво" не є найбільшим парком у світі. Цей титул належить Північно-східному гренландському національному парку, що заснований у 1974 році. Його площа становить близько 70 млн. га.

У Європі перші національні парки з’явилися на початку XX століття у Швеції.

На теренах колишнього Радянського Союзу одними з перших національних парків стали "Лахемаа" в Естонії та "Гауя" у Латвії, які були створені у 70-х роках XX століття. До речі, делегація співробітників парку "Гауя" два роки тому відвідала ряд природно-заповідних установ на заході нашої країни з метою обміну досвідом роботи.

В Україні першою такою природно-заповідною установою став Карпатський національний парк, утворений 31 червня 1980 року на площі 50,3 тис. га у Івано-Франківській області. Саме тут розміщені такі цінні природні об’єкти як найвища гора України Говерла, найбільший в Українських Карпатах водоспад Гук, кілька озер льодовикового походження, найбільші в країні острівні осередки реліктових угрупувань сосни звичайної, сосни кедрової і берези повислої. Тут зростає понад 70 видів флори і понад 30 видів фауни, що занесені до Червоної книги України.

Північно-західна частина Волинської області, що відома своїми численними озерами, серед яких найбільше в Україні Світязь, також потребувала статусу національного парку. Річ у тім, що тут під час весняно-осінніх міграцій зупиняється від 8 до 12 тис. водоплавних птахів. Загалом, територію в межах Шацьких озер можна назвати країною пернатих, адже тут водиться більше 240 видів птахів, близько тридцяти з яких занесені до Червоної книги України. Статус національного парку ця перлина поліської природи отримала у 1983 році.

Третім національним парком України став "Синевир".  Він був створений у 1989 році на території Горганського високогір’я у Закарпатській  області. Новостворена природоохоронна територія відома завдяки  своїм мальовничим ландшафтам, передусім, найбільшим озером Українських Карпат Синевиром, озером Озірцем, сфагновими оліготрофними болотами Глуханя і Замшатка. На території парку зростає 53 види рослин і водиться 43 види тварин, що занесені до Червоної книги України. Серед історико-культурної спадщини регіону на той час найбільше уваги привертав  музей лісу і сплаву, єдиний подібний заклад у Європі.

Зі здобуттям Україною незалежності, у 1991 році держава отримала закон "Про природно-заповідний фонд", що регулює діяльність національних парків і інших природно-заповідних установ. Визначаючи статус національних природних парків, документ наголошує, що це    природоохороні, рекреаційні, культурно-освітні, науково-дослідні  установами загальнодержавного  значення, що створюються з  метою  збереження, відтворення і ефективного  використання  природних  комплексів  та об'єктів,  які  мають   особливу    природоохоронну,    оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

На час прийняття цього закону в Україні діяло 13 заповідників і лише три національні парки. Починаючи з 1993 року в країні ледь не щороку утворювався  новий парк, а в окремі роки – по декілька. Зараз у державі нараховується 23 національні природні парки: Карпатський, Шацький, "Синевир", Азово-Сиваський, Вижницький, "Подільські Товтри", "Святі Гори", Яворівський, "Сколівські Бескиди", Деснянсько-Старогутський, Ужанський, "Гуцульщина", Ічнянський, Галицький, Мезинський, "Прип’ять-Стохід", Голосіївський, Нижньодністровський, Гетьманський, "Бузький Гард", "Зачарований край". Три останні створено протягом 2009 року, а також є Указ Президента (ще Віктора Ющенка) про створення цілого ряду нових подібних установ, щоправда на це наразі немає фінансування.

На даний момент наймолодшим національним парком України можна вважати "Зачарований край". Природно-заповідна територія, що стала відома завдяки оліготрофному болоту Багно, буковим пралісам і рідкісній флорі,  знаходиться у Іршавському районі Закарпаття на площі понад шість тисяч гектарів.

Загалом у світі нараховується понад 1200 національних парків і подібних до них територій. Україна у цьому контексті не відстає, беручи участь у розбудові екологічної мережі, яка повинна стати системою охорони природної спадщини Європи.
 
P.S. 7 липня в Україні відзначається День працівників природно-заповідної справи.

Теги: національний парк, заповідник, Карпати

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати