На Прикарпатті заопікувалися збереженням гуцульського діалекту

Про представницький склад конференції, основні питання та підсумки роботи прошу розповісти кандидата філологічних наук, доцента кафедри філології Коломийського інституту, члена оргкомітету конференції Михайла Ковальчука.

— Пане Михайле, чия присутність надала особливої ваги конференції?

— Для нас було великою честю приймати кожного гостя. А це 12 докторів наук, 47 кандидатів наук, 20 аспірантів. Відрадно, що на наше запрошення відгукнулося стільки відомих науковців, кожен із них заздалегідь надіслав нам свій ваговий доробок — і ми мали змогу надрукувати матеріали конференції ще до її початку у Науковому віснику Прикарпатського університету. У збірнику подано матеріали 77 авторів, з яких п’ятеро — викладачі Коломийського інституту.

Особливо приємно, що ми мали змогу послухати доповіді й просто поспілкуватися з доктором філологічних наук, професором, директором Інституту української мови НАН України, заввідділенням діалектології Павлом Гриценком; доктором філологічних наук, професором, завідувачем кафедри української мови Прикарпатського національного університету, співголовою конференції Василем ґрещуком, доктором філологічних наук, професором Віталієм Кононенком... (на знімку — сидять в президії).

— Як і чому виник задум провести конференцію саме з гуцульською тематикою?

— Це спільний проект Інституту української мови НАН України, Прикарпатського університету та Коломийського інституту. І перша конференція, присвячена вивченню гуцульського діалекту, відбулася у стінах нашого інституту ще два роки тому з ініціативи та за участю тодішнього директора Інституту української мови, заввідділенням історії мови і граматики, член-кореспондента НАН України, доктора філологічних наук Василя Німчука.

Мета проекту — всебічне дослідження гуцульських говірок у мовознавчому аспекті, збереження їх оригінальності. Адже, на жаль, у наш час гуцульський діалект почав втрачати свою самобутність під впливом різних причин. Підсумком роботи першої конференції став висновок, що її треба зробити традиційною, проводити раз у два роки. Було вирішено розширити аспекти мовознавчого вивчення, укласти словник гуцульських діалектизмів у мові художніх творів українських письменників. Проект словника фінансуватиметься Міністерством освіти, він на стадії завершення. В його розробці беруть участь і науковці нашого інституту.

— Що ж стало підсумком другої конференції?

— У результаті плідної роботи на пленарному та секційних засіданнях учасники конференції прийняли рішення щодо низки важливих заходів, спрямованих на вдосконалення і розширення досліджень гуцульського діалекту на матеріалах говіркового мовлення, художньої літератури, історичних писемних пам’яток.

— Яке завдання, в рамках проекту, відведено Коломийському інституту, викладачам, студентам?

— Зокрема, системний збір матеріалів говіркового мовлення за місцем проживання, цілеспрямовані експедиційні діалектологічні поїздки. Напрацьоване стане основою для написання курсових робіт, бакалаврських дипломних. Адже чимало наших студентів вихідці якраз з Гуцульщини. Це і Коломийський район, Верховинський, Косівський, Надвірнянський... Таким чином, оригінальний та багатий гуцульський говір збережеться не тільки на діалектологічній карті України, але удосконалиться його наукове вивчення.

Теги: гуцул, діалект

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати