Особливості відпустки в будь-який період

Загальна тривалість може бути різною

За законом українські працівники мають в рік відпочивати не менше 24 днів. Зауважимо, що відпустка вираховується у календарних, а не у робочих днях. Крім того, є категорія працівників, котрим українське законодавство дає можливість відпочивати більше 24 календарних днів. До них належать педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники, які мають відпустку строком 56 календарних днів. Особи віком до 18 років мають право відпочивати 31 календарний день, а інваліди І та ІІ груп, а також державні службовці — 30 днів.

Свої законні 24 дні (і більше) можна розділити на частини. За законом, це має відбуватися за бажанням працівника, хоча в нашій країні найчастіше саме роботодавці змушують "дробити" відпустку. Тим не менш, основ­на і безперервна її частина має складати щонайменше 14 днів.

Відпустка може збільшитися, якщо під час неї ви захворіли. За статтею 78 Кодексу законів про працю (КЗпП), до щорічної відпустки не зараховуються дні тимчасової непрацездатності. Ви маєте викликати лікаря, оформити листок непрацездатності й сповістити про це роботодавця. Вашу відпустку продов­жать на весь період вашої хвороби.

Додаткові 10 календарних днів до того ж до основної відпустки додаються працюючим мамам двох дітей у віці до 15 років, матерям дітей-інвалідів, матерям-одиначкам, а також одному з прийомних батьків. Самотні батьки теж можуть розраховувати на продовження відпустки, стосується це чоловіків і в тому разі, якщо мати дитини перебуває на тривалому лікуванні в лікарні.

На жаль, українське законодавство не забороняє телефонувати співробітникові під час його відпустки з виробничих питань. Зате там чітко обумовлено, що викликати в цей період співробітника на роботу можна лише у разі форс-мажору. Тобто, якщо тільки ви спроможні запобігти стихійному лихові або усунути наслідки виробничої аварії. Поважною причиною також вважається запобігання нещасних випадків, простою, знищення або псування майна підприємства.

Право на відпочинок для "новобранців" і не за графіком

— Згідно з КзпП та ЗУ "Про відпустки" виняткове право надавати відпустку надано роботодавцю. Зазвичай на підприємстві на початку року складається графік відпусток, який враховує як фінансову можливість виплачувати відпустки, так і виробничу необхідність підприємства у співробітниках. І працівник має дотримуватися цього графіка. Таким чином, якщо ви хочете відпочити у липні, але за графіком відпустка припадає на грудень і керівник не погоджується надати вам відпустку раніше, то закон у цьому випадку на його боці, — зазначає Іван Іванович.

Прийнято вважати, що працівники, які працювали в компанії менше півроку, права на відпустку не мають. Насправді в Законі "Про відпустки" (стаття 10), говориться, що такі співробітники не мають права на щорічну і додаткову відпустку повної тривалості. Якщо ж ви працювали на новому місці менше шести місяців, то домовитися з роботодавцем можна, але тривалість відпочинку буде пропорційна відпрацьованому часу.

Також є цілий ряд працівників, які можуть вимагати повноцінну відпустку до того, як відпрацюють півроку. На це можуть розраховувати вагітні жінки (перед відпусткою з вагітності та пологів), матері двох дітей у віці до 15 років або дітей-інвалідів. Повноцінний відпочинок за законом мають отримати інваліди та працівники у віці до 18 років. Він також належить чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці з вагітності та пологів, звільненим після проходження строкової або альтернативної служби (якщо на роботу вони влаштувалися менше ніж через три місяці після звільнення). Наявність у вас путівки на санаторно-курортне лікування за законом також гарантує отримання відпустки.

Коли роботодавець складає черговість відпусток, побажання працівників враховуються, але інтереси компанії все-таки важливіші. Лише для деяких категорій працівників законодавство робить виняток.
Просити відпустку у зручний для них час можуть: працівники у віці до 18 років; інваліди; жінки перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами, а також після них; матері двох дітей у віці до 15 років; матері дітей-інвалідів; матері або батьки-одинаки; дружини або чоловіки військовослужбовців; батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу.

У літній період йде вступна кампанія у вузах. Випускника школи небагато хто з батьків наважиться відпустити в інше місто для вступу і влаштування на проживання. Закон "Про відпустки" гарантує батькам 12 календарних днів на супровід дитини. Якщо ж абітурієнтів у сім’ї є кілька, то таку відпустку передбачено для кожного з них.

Відпуска­ти без грошей не дозво­ле­но!

Вітчизняні роботодавці частенько затримують виплати співробітникам. Тим не менше, за законодавством (ст. 21 Закону "Про відпустки") працівник має отримати зарплату за час відпустки не пізніше, ніж за три дні до її початку.

Загальна тривалість відпусток у різних країнах

Данія 30
Франція 25
Німеччина 24
Великобританія 20
Сінгапур 7
Мексика 6
Філіппіни 5

Теги: відпустка, працівник, роботодавець

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати