На Сумщині поліг Василь Цинканич з Бегендяцької Пастілі Великоберезнянської ...
На війні з росією поліг Олексій Кобець з Ужгорода (ФОТО)...
Апеляційний суд скасував виправдання суддею Софілканич упійманого на хабарі ...
Ужгородку, немовля якої померло від переохолодження викинутим в пакеті на вул...
Апеляційний суд залишив без зміни "запобіжку" шахраєві, що видурив $10,5 тис. у дружи...
Дубівська громада сьогодні попрощається з Василем Скрипником з Красної, що за...
На Сумщині поліг Василь Цинканич з Бегендяцької Пастілі Великобер...
Хартія для постколоніалізму
Європейська хартія регіональних мов дає політикам підстави для вигадування "зручних" мов і маніпуляцій із постколоніальними культурними поділами
У наш час, коли на зміну ідеологіям прийшли технології, мовне питання належить до найсильнішого арсеналу політичної боротьби, надто в країнах, чиє населення далеко не однорідне. На жаль, Україна – цьому чудовий приклад. Колоніальне минуле під різними "сюзеренами" відобразилося на сучасній мовній карті держави. А кожен соціокультурний поділ потенційно може стати поділом електоральним, що, як манна небесна, паде на столи передвиборчих штабів. Чинний стан справ ускладнюється ще й тим, що сьогодні у царині мовної політики на допомогу внутрішньолегіслативному арсеналу приходить міжнародний.
З останніх заяв новообраного президента можна зробити висновок, що у мовній політиці він спиратиметься на міжнародно-правову базу. Йдеться про Європейську хартію регіональних або міноритарних мов, метою якої є "захист і розвиток історичних регіональних мов і мов національних меншин у Європі". Вона повинна вберегти від зникання загрожені мови та забезпечити паралельне функціонування міноритарних мов (поруч із офіційною мовою) на територіях їх поширення.
Цей документ Ради Європи належить до найвпливовіших регуляторних міжнародних актів у мовному питанні. Однак попри, здавалося б, абсолютно благі наміри, чомусь не всі демократичні країни відразу кинулися його підписувати. Поміж непідписантів фігурують Бельгія, Болгарія, Грузія, Естонія, Литва, Латвія, Ірландія та Туреччина. Всі ці країни є "мовно-вибухові" або такі, що мають суперечки на мовному ґрунті з сусідами. В Бельгії, як відомо, фламандсько-франкомовний конфлікт ледь не призвів до розпаду країни в 2007 році. Болгарія має серйозні мовні претензії до Македонії й численну турецьку громаду. Туреччина бореться з курдським сепаратизмом. Мовна ситуація в країнах Балтії, Ірландії та Грузії – постколоніальна, подібна до української.
Підписання Хартії – це перший крок. Наступні кроки - ратифікація й введення у дію. Дотепер її не ратифікували, приміром, Італія, Франція та Росія, хоча підписали десять років тому. Всі три підписанти у мовному аспекті далекі від гомогенності й мають свої "лінгвально нестабільні" території.
У Європі цей міжнародно-правовий акт має гострих критиків. Скажімо, Івон Больман у своїй праці "Мовні війни в Європі" зауважує, що Хартія – це "німецька машина війни проти Франції". Якщо згадати про Ельзас і Лотарингію, корсиканську, провансальську, окситанську й деякі інші мови та тверду унітарну мовну політику Франції, то такі побоювання можна зрозуміти.
То, власне, що і як захищає цей документ? І чому його ратифікували далеко не всі члени Ради Європи? Звернімося до тексту Хартії, а саме статті 1:
Термін "а) регіональні мови або мови меншин" означає мови, які:
і) традиційно використовуються в межах певної території держави громадянами цієї держави, які складають групу, що за своєю чисельністю менша, ніж решта населення цієї держави; та
іі) відрізняються від офіційної мови (мов) цієї держави;
він не включає діалекти офіційної мови (мов) держави або мови мігрантів;
b) термін "територія, на якій використовується регіональна мова або мова меншин" означає географічну місцевість, де така мова є засобом спілкування певної кількості осіб, яка виправдовує здійснення різних заходів, передбачених у цій Хартії (тут і далі виділено автором – Л.Б.).
Хартія також спрямовує свою діяльність на підтримку міжетнічних контактів у межах однієї та кількох держав. Так, її країни-учасниці зобов’язуються гарантувати:
Підтримання й розвиток стосунків з питань, що охоплюються цією Хартією, між групами, які використовують регіональну мову або мову меншини, та іншими групами населення держави, які вживають мову в такій самій або схожій формі...(стаття 7, 1:е)
Розвиток відповідних форм транснаціональних обмінів з питань, що охоплюються цією Хартією та що стосуються регіональних мов або мов меншин, які використовуються в такій самій або схожій формі у двох або більше державах (стаття 7 , 1:і).
Хартія не захищає мов нових економічних мігрантів. Теоретично вона також не опікується діалектами.
Кожна країна, що ратифікувала Хартію, склала список мов, яким надається статус міноритарної (чи нетериторіальної). Всі дані, пов’язані з її реалізацією країнами-учасницями, можна знайти на сайті Громадської фундації компаративного вивчення європейських меншин. За даними цієї організації, Хорватія, Румунія, Сербія, Словаччина визнають як міноритарну українську мову. Водночас вони такий самий статус надали й русинській, яка чудово пасує до хартійного формулювання "такої самої або схожої мови". Польща надала такий статус українській та "лемківській". Це явище безпрецедентне в практиці застосування цього правового акта: вищезгадані держави свідомо розділяють українські громади за цілковитої мовчазної згоди нашої дипломатії. Аналогічна ситуація з ромською мовою. Так, Словаччина захищає мову Roma, Німеччина – Romany, а Румунія – Romani. На відміну від України, мовні інтереси ромів немає кому захищати з об’єктивних причин: своєї держави й дипломатії вони не мають.
Підписанти Хартії здають періодичні формальні звіти про виконання взятих зобов’язань. Якщо проаналізувати звіт України від 2 серпня 2007 року, то складається враження, ніби мовна ситуація в нас абсолютно здорова. Хоча насправді це "потьомкінське село", збудоване для європейських "ревізорів", за межами якого мовні групи гострять ножі. Думаю, звіти інших країн мають подібну якість.
Наглядові органи Хартії не мають навіть єдиного переліку всіх європейських міноритарних мов. Звідси й казуси на зразок паралельного визнання русинської або лемківської поруч із українською. Анекдотичним є також те, що в цьому документі серед міноритарних мов України фігурує "єврейська". Це лінгвістичний нонсенс: невідомо, про яку саме мову йдеться – іврит чи їдиш.
У світлі всіх наведених казусів, які можна помітити навіть неозброєним оком, важко повірити в якусь ефективність чи хоча би об’єктивну дорадчість Хартії в мовних питаннях Європи. Зате вона може послужити інструментом для політичних ігор. Україна, на відміну від країн Балтії та Грузії, 1996 року підписала, а 2005 року ратифікувала її. На наслідки не довелося чекати довго. Вже в 2006 році Хартія стала каменем спотикання, коли деякі місцеві ради, посилаючись на неї, надали російській мові статус регіональної. Тоді Міністерству юстиції вдалось оскаржити їхне рішення. Однак новообраний президент уже встиг пообіцяти реанімувати це питання. Є реальна небезпека, що під прикриттям міжнародного документа нові керманичі країни розширять і без того широку сферу використання російської мови в південно-східних регіонах України, не завдаючи собі клопотів зі зміною статті 10 Конституції України.
У радянський період усі мовознавчі праці рясніли кліше "благотворний вплив російської мови", який та нібито справляла на українську й інші "малорозвинені" мови СРСР. Сьогодні Україна отримала новий "благотворний вплив". Цього разу – європейський.
Із широкого спектра заходів із захисту мов країни-учасниці зобов'язуються вжити щонайменше 35 конкретних механізмів
Ділитись
На головну
Версія для друку
ПереслатиДодати коментар
Коментарі
2010-05-26 / 21:28:00
Уважаемые украинцы, если вы не принимаете отдельной нацией русинов, почему удивляетесь, что русские тоже не принимают вас таким же??
RUSYN 2010-05-22 / 21:43:00
Jak chocthu tak besiduju, jak chocthu tak pyshu
Komu sa ne ljubytj naj sy popravytj!
KK 2010-05-21 / 17:24:00
Старику - Не в жеж Вас бере try дні знайти в словакії перекладача який компетентний по-русинськи щоби відповісти на моє до Вас дуже легоньке питання??
' "Якщо Ви так болієти за русинську мову і граматику, то чому Ви її не вживаєти???"
KK 2010-05-21 / 17:22:00
Вітаю Вас назад до цивилізованого світу українців!
JEDNO LYCE 2010-05-21 / 17:11:00
RUSYN - naj ocinjuej tebe i tviju robotu bo i ty je SORRY LYCO!!!
RUSYN 2010-05-21 / 17:03:00
KK naj ocinjuej tebe i tviju robotu bo i ty i SORRY SJTE JEDNO LYCE::::::
KK 2010-05-21 / 08:02:00
RUSYN - Що ся стало? В яку ти себе халупу знайшовся? Видно що тебе скрізь 'банують' і я себе запитав чи наш шановний RUSYN справді
це заслужив? І зоглянув до словаря і перевірив значіння слова 'банальний' і ось що я знайшов:
'БАНАЛЬНИЙ, -а, -е. Який утратив виразність через часте повторення; заяложений, неоригінальний. // Буденний, звичайний.'
Та видно з цйого що адміністратор тебе і правільно оцінив!
RUSYN 2010-05-20 / 21:26:00
Коментар видалено через порушення "Правил поведінки у рубриці коментарів". Адмін
KK 2010-05-20 / 19:55:00
Старику - Не в жеж Вас бере два дні знайти в словакії перекладача який компетентний по-русинськи щоби відповісти на моє до Вас дуже легоньке питання??
KK 2010-05-20 / 01:25:00
сорри - Ти (не на 'Ви' бо ми товариші, або як ти раз згадував мене 'українським братом') правий, я тебе не зрозумів. Між братами можуть бути тільки дрібні різниці? Говорючи про братів, я памятаю що ти раз питав про Оrange. Десь він уже давно
пропав? Не чув щось про нйого?
KK 2010-05-20 / 01:10:00
Старику - від Вас тільки чути одне і то саме, давно зів'яло бла бла бла, бла бла бла. Ану попробуйте сконцентруватися і відповісти на одне дуже пряме і легоньке питання:
' "Якщо Ви так болієти за русинську мову і граматику, то чому Ви її не вживаєти???"
старик 2010-05-20 / 00:50:00
Сорри, язык общения- веский аргумент, так-же как и все остальное,тупо выложено с ваших уст. То вы вопроса не видели, то вам язык подавай, все вам не так, особенно ссылки. А все потому, что ваша демагогия по русинскому вопросу -шита белыми нитками. Все вам кажется , мерещится,- креститесь хлопцы. И еще раз, для тех кто в "танке",я вас просил высказать свое мнение, а не вешать на меня разные ярлыки..
Больше не желаю с вами вести дискуссию, не о чем говорить..
сорри 2010-05-20 / 00:13:00
старику, ви чого від мене домагаєтеся? Щоби я ставився до вас як до русина? Ну, тоді, для початку, перейдіть на спілкування зі мною на нашу бесіду, або літературну мову усіх русинів України - українську. А інакше, не знаючи вас особисто, а бачачи вашу штучну, на тлі російського менталітету, гру на русинстві, я з повним правом підозрюватиму вас в ГRUшних забавах. Абсолютно правий КК: "Якщо Ви так болієти за русинську мову і граматику, то чому Ви її не вживаєти???"
КК, ви не правильно розтлумачили мою тезу "патріоти живуть на батьківщині". Я зовсім не мав на увазі людей, котрих з рідної землі зірвала недоля - чи то економічна, чи то політична. Старик (думаю, ви погодитеся) не схожий ні на несчасного заробітчанина, ні на політеміґранта. Якщо наша земля і справді є його батьківщиною ( в чому я маю всі підстави сумніватися), хай повертається, займається її розбудовою, а не повчає нас здаля, як нам жити тут...
KK 2010-05-19 / 23:33:00
'Ваше мнение панове сорри и КК' Про що саме? Я уже Вам один раз сказав що коли Ви вживаєти русинсий діалект, то мені на багато більше подобається чим коли Ви вживаєти мову імперіалістичну чи окупамтську. Якщо Ви так болієти за русинську мову і граматику, то чому Ви її не вживаєти???
старик 2010-05-19 / 21:13:00
старик 19.05.2010 10:25
старик 18.05.2010 23:02
Сорри, вы почитайте документы, и скажить,....кому "оно" нужно? или хоть мнение свое выскажите, чтоб я вас услышал по существу поднятого вопроса о языках и русинах. КК, можете присоединятся....
план мероприятий", (сrанированный оригинал) разработанный на основании поручений Кабинета Министров Украины № 1626/31 от 05.09.96 г. и 176/34 от 25. 09.96 г.: " http://www.rossia3.ru/quotes/4815
И еще одна ссылка касаемо языка русинов на грамматику:
http://petrovtsiy.livejournal.com/5654.html (Тоже сканированный оригинал)
Ваше мнение панове сорри и КК.. Только давайте без ярлыков и перехода на личность, это вас не красит....
KK 2010-05-19 / 18:27:00
до Адмін: Слава Богу. Було уже давно тому цйого дикуна виправити назад до темнявих печер звідки прийшов.
RUSYN 2010-05-19 / 18:10:00
Коментар видалено через порушення правил поведінки у рубриці коментарів. Далі буде бан. Адмін
KK 2010-05-19 / 17:37:00
Сорри - думаю що Ваш погляд тут дуже не правильний: 'Бо патріоти сидять вдома, а заробітчан мотає світом за довгим рублем...' Чи то не Ви які не давно хвалили патріотичні настрої Омеляна Довганича? У моєму випадку, народився в америці, то мав прикрасну можливість бачити як українські емігранти (багато з них правдиві патріоти!) жили за кордоном і чим займалися. Ці емігранти будували українських шкіл і церквів, щоби вони могли виховувати їхніх дітей по-українському. Брали участь у політичних партіях, і висовували українську ідею перед світом, спеціально під час 'холодної війни'. Уже коли війна кінчалася, ці патріоти бачили що тількии їм лишилося загинути в дома? Який сенс тільки умерти? Це уже більш похоже було б на самогубство? Я сам був знакомий з багатьма дивизійниками, упівцями, мельниковцями, бандерівцями (і навіть одного Петлюрівця!), і можу тобі сміло сказати що їхня мотивація не була спрямована у шукання 'довгого рубля' (але і знав, богу дякувати, не одного емігранта міліонера!)
Оглядач 2010-05-19 / 14:43:00
Із спадщини закарпатського сатирика Марка Бараболі
Чи не найбільше переймався Бараболя спекуляціями сусідніх держав на мовному питанні в Закарпатті, яке й сьогодні знову актуальне не лише для Закарпаття, а й для цілої України. На відміну від сьогоднішніх політиків і політиканів письменник не ховався за ширмою толерантності. В своєму творі "Продукція язиков" (граматична комедія в 1 дії) в гіпотетичній "комісії по язиках" він зібрав представників з полярними поглядами для вирішення мовного питання на Закарпатті. Ось окремі фрази з цього твору, вкладені в уста дійових осіб: " В нас біда, що до язика кожен пхає свого носа". Інший фахівець пропонує вирішити мовне питання так -"Хлопа кожного питати: "Хлопе! Покажи язик! Чи до нього ти привик? Чи тобі він відповідний, або може невигідний?". Не залишають байдужими такі віршовані рядки з цього твору
" Русин наш - кедь так уж треба-
Ни вкраинець, ни москаль,
Он упал себі из неба;
Правда се есть исторична.
Нам соборности не треба!
Наша шкіра еластична"....
"Дайте нам язык у школы
Всякий - хоч и хінський,
Хоч мадярській, хоч кацапській,
Лем не украинський"
сорри 2010-05-19 / 12:36:00
Який онлайн? Де виріс?.. 0_О
НОВИНИ: Політика
© 2003-2024 Закарпаття онлайн Beta