Закарпаття онлайн » Новини » Політика

III "Закарпатський інтернаціонал" проти Августина Волошина

В Ужгороді 11 березня 2010 року втретє було створено "Лігу національностей Подкарпатской Руси". Її заснували 8 "русинських", 3 румунські, 2 німецькі, 2 єврейські та по одній угорській, ромській і російській організації. Гучна назва покликана засвідчити перед громадськістю нібито широкий спектр представництва в ній жителів Закарпаття.

III "Закарпатський інтернаціонал" проти Августина Волошина

В якості одного з перших своїх рішень Ліга запропонувала Президентові України В.Януковичу скасувати Указ про присвоєння звання Героя України Августину Волошину. "Інтернаціоналісти" стверджують, що Президент Карпатської України був колаборантом Гітлера, зрадив інтереси "Республіки Подкарпатська Русь" і порушив присягу на вірність "підкарпаторусинському народу" та єдності "Чехословацької Республіки". Абсурдність аргументації у світлі відомих історичних документів й елементарної логіки настільки очевидна, що вона не вартувала б уваги. Адже достатньо поглянути хоча б на те, що серед підписантів цього звернення немає представників чеської і словацької меншин Закарпаття, зате присутні угорці, які завжди виступали проти Чехословаччини і не хотіли визнавати її існування, та "русини", лідери яких – Степан Фенцик та Андрій Бродій – на гроші Варшави і Будапешта у свій час методично боролися за знищення Чехословацької республіки!

 
"Русини"
 
У чехословацький період на території сучасного Закарпаття серед місцевого населення існували два напрямки: український, який гуртувався навколо товариства "Просвіта", комуністичної і ряду інших партій, та русофільський, представлений "Обществом ім.А.Духновича", парті­ями Автономний Землеробський Союз (АЗС), Русская Національно-Автономная партія (РНАП) та деякими іншими організаціями. Прихильників русинського напрямку (в розумінні, що русини – окремий народ) було мало, й вони не відігравали помітної ролі в суспільному житті. Фактичний керів­ник "Общества ім.А.Духновича" Степан Фенцик, він же лідер профашистськой РНАП і "вождь" напівмілітарної органі­зації "чернорубашечников", з початку 1930-х років став платним агентом Польщі й проводив підривну діяльність проти Чехословацької держави. Його "чорнорубашечники" разом з угорськими військами брали активну участь у боротьбі проти Карпатської України. На його честь угорці перейменували одну з гір Воловецького району в гору Фенцика. Після приєднання краю до Угорщини був запрошений в угорський парламент, де пропрацював до 1944 року. У 1946 році засуджений і розстріляний радянськими органами.
 
Інший впливовий "русинський" лідер того часу Андрій Бродій, який очолював партію АЗС, знаходився у підпорядкуванні Будапешта й вів непримириму боротьбу з Чехословаччиною. Пізніше був запрошений до угорського парламенту. 2 червня 1944 року, уже після того, як гортіївську Угорщину окупували фашистські війська (!), створив профашистську Підкарпатську Русинську Автономну Партію Народної Єд­ності, зав’язавши тісні контакти з угорською фашистської партією нілошів. У 1946 році засуджений і страчений радянськими органами. Як бачимо, найбільш впливові "русинські" лідери міжвоєнного часу, члени і керівники "Общества ім.А.Духновича" виявилися абсолютно вороже налаштованими проти Чехо­словаччини, але лояльними до гортист­ської Угорщини та фашистської Німеччини.
 
Румуни
 
У міжвоєнний час Румунія була союзницею Чехословаччини і Югославії по Малій Антанті, покликаній стримувати ревізіоністські намагання Угорщини. У березні 1939 року відносно лояльно ставилася до Карпатської України (до сойму останньої був обраний і румунський священик із Білої Церкви Григоріє Мойш). Саме через Румунію змогли покинути наш край Августин Во­лошин і його оточення. Правда, чи то через непорозуміння, чи то навмисне, саме ру­мун­ські прикордонники повернули Угорщині кількасот січовиків, більшість яких потім було страчено. У роки Другої світової війни, до серпня 1944 року, Румунія і її лідер Антонеску були вірними союзниками фашистів, а румунські армії брали участь у боях на східному фронті.
 
Німці
 
Більшість із них – нащадки німецьких ко­лоністів XVIII ст. З приходом до влади Гіт­лера у 1933 році підпадають під вплив метрополії. Їхні лідери в Чехії, Словаччині і Під­карпатській Русі діяли в руслі німецької зовнішньої політики. 9 листопада 1938 року Ріббентроп доручив генералові СС Вернерові Лоренцу розпочати таємну розвідкову діяльність в Карпатській Україні. Лоренц очолював так звану Volksdeutsche Mittelstelle (VdM)", яка "допомагала" німецьким меншинам в Чехословаччини і Польщі, а насправді займалася збором інформації та ідео­логічною обробкою своїх членів. Організа­ційно ді­яльність VdM здій­снювалася через Німецьку Народну Раду, очолювану інженером Біглем. Німців у Карпатській Україні нараховувалося близько 9,5 тис. чоловік. Тут діяли осередки профашистської організації "Volksdeutsche". Німці мали свого представника і в соймі Карпатської України (інженер Антон-Ернест Ольдофреді). Після того, як у червні 1941 року Угорщина оголосила війну Радянському Союзу й разом з Німеччиною рушила на схід, місцеві німці також взяли участь у військових діях на східному фронті: чи як воїни угорської армії, чи, піз­ніше, як воїни спеціальних наборів, які проводили есесівці.
 
Євреї
 
У міжвоєнні роки їх кількість сягала більше 100 тис. чоловік. Становище євреїв почало різко погіршуватися після 2 листопада 1938 року, тобто 1-го Віденського ар­бітражу, коли міста Ужгород, Мукачево й Берегово разом із переважно угорськими селами були віддані гортіївській Угорщині, де, як і в Німеччині, швидко ширився антисемітизм. У Карпатській Україні євреї почувалися безпечніше, ніж їх родичі і близькі в Угорщині. Уряд Волошина не прийняв жодних антиєврейських законів. Проте в середині березня 1939 року Карпатську Україну захопила Угорщина, де того ж року був прийнятий 2-й антиєврейський закон. І дарма місцеві євреї намагалися бути дуже лояльними до нової влади й масово записувати себе угорцями – це не допомогло. У серпні 1941 року угорці депортували з тодішнього Під­карпаття 8–10 тисяч євреїв, які майже всі були вбиті німцями під Кам’янець-По­ді­льським. Того ж року, 8 серпня, угорський парламент приймає 3-й, найбільш суворий, антиєврейський закон. Нарешті протягом квітня – травня 1944 року органи місцевої влади при допомозі жандармів і поліції зібрали в гетто і від­правили в табори смерті близько 100 тис. закарпат­ських єв­реїв. Один із членів колишньої пар­тії АЗС, радник регентського комісара Підкарпаття Юлій Марина доповідав шефові, що у зв’язку із виселенням єв­реїв кіль­кість дітей у школах зменшилася на 10212 чоловік і що це ви­кликає занепокоєння, бо доведеться зві­ль­няти вчителів (!). А що 10 тисяч нещасних дітей загинуть у концентраційних таборах – це, виявля­ється, не така вже й велика проблема. То, може, керівники сучасних єв­рейських ор­ганізацій спро­бували б спочатку скласти хоча б список палачів закарпатського єврейства, а вже потім вирішувати, чи Августин Во­лошин зраджував нині вже не існуючу Чехословаччину?
 
Угорці
 
У 1919 році на базі чотирьох комітатів (Унг, Берег, Угоча і Мараморош) була створена автономна Підкарпатська Русь у складі Чехословаччини. Розчленування Угорщини закріпив Тріанонський договір 1920 року. Як Угорщина, так і місцеві угорці завжди плекали надії на ревізію нових кордонів. Особливі надії в цьому керів­ництво Угорщини покладало на допомогу Німеччини, яка теж постраждала від мирних угод, укладених в Парижі. Тож і не дивно, що регент Угорщини Міклош Горті й німецький диктатор Адольф Гітлер дуже швидко знайшли спільну мову. У серпні 1936 року (!) Горті направив Гітлеру меморандум, в якому пише: "Ми далекі від того, щоб прискорювати війну, бо знаємо, чим ризикуємо. Одна програна війна стерла б Угорщину з карти. Але рано чи пізно катастрофа повинна статися, і до цього моменту нам всім необхідно підготуватися".
 
Фюреру по­стійно потрібно було стримувати свого союзника. Першим придбанням стала Карпат­ська Україна. Керівництво рейху використало цю невеличку територію як карту у великій геополітичній грі. Стосовно Угорщини це означало зробити її зобов’язаною фашистській Німеччині. 13 бе­­резня Гітлер доручив повідомити Гортія, що ні­ме­цькі війська вторгнуться в Чехію, а Угорщина протягом 24 годин матиме можливість розпочати наступ на Карпатську Україну. На це Горті склав гарячу подяку в листі до фюрера й відправив війська на захоплення українських територій. За Карпатською Україною послідувала Трансільванія. Горті не любив румунів. "Я знаю приблизно весь світ, – писав він Гітлеру, – але румуни – єдиний вид, який я зневажаю. Там усі крадуть, брешуть й обманюють; усіх можна купити; й протягом своєї короткої історії вони зрадили та обманули усіх своїх друзів і союзників". Тому приєднання Трансільванії, що належала до Румунії, у 1940 році надзвичайно припало Гортію до душі. (Одну з гір в Марамороші – нині на території Румунії – назвали в його честь піком Гортія).
 
Але за допомогу фашистів треба було платити. Коли навесні 1941 року Гітлер попросив Гортія пропустити німецькі війська в Югославію, з якою незадовго до того угорці уклали "вічний мир", регент Угорщини погодився і на віроломство. Зупинити моральне падіння Угорщини намагався прем’єр-міністр країни Пал Телекі, коли 3 квітня 1941 року покінчив життя самогубством. У передсмертній записці до Горті він написав: "Ми порушили обіцянку… стосовно вічного миру… Ми стали на бік мерзотників… Ми будемо мародерами, найпаскуднішою нацією…". Але моральному падінню ще не настав кінець, адже Гітлер вимагав від свого найвірнішого союзника більшого. І ось 26 червня 1941 року угорці оголосили війну Радянському Союзу, який перед тим, 20 березня, на знак добросусідських відносин передав угорцям 56 знамен часів Кошутової революції, які у свій час (1849 р.) захопила російська армія. Трагізм цього кроку полягав у тому, що десятки тисяч військовозобов’язаних закарпатців – угорців, українців, румунів, німців та інших – змуше­ні були воювати на боці фашистських військ, а українці – ще й проти своїх єдинокровних братів. У листопаді 1944 року радянське військове командування зібрало й відправило в трудові табори близько 15 тисяч військовозобов’язаних угорців віком від 18 до 50 років. Кілька тисяч із них так і не повернулися до­дому.
 
Росіяни
 
Стосовно Карпатської України потрібно говорити не про них, а про ставлення до неї Радянського Союзу. Керівництво останнього уважно стежило за подіями в Чехословаччині, адже у 1935 році між двома країнами був підписаний договір, який передбачав і військову взаємодопомогу. В Підкарпатській Русі діяла потужна комуністична організація, яка мала тісні контакти і з радянським керівництвом. Але тут діяли й українські організації, метою яких було об’­єднати всі українські землі в одній державі. Оскільки Підкарпатська Русь, а потім Карпатська Україна мала вже автономію, то українські кола розглядали її як можливий вихідний пункт об’єднання всіх українських земель. Це знали і в Москві. Недарма на XVIII з’їзді партії сам Сталін гостро критикував і висміяв цю ідею, сказавши, що приєднання Радянської України до Карпатської України виглядало б так, ніби слона приєднали до моськи.
 
Але попри це радянське керівництво було серйозно стурбовано українським національно-визвольним рухом. Після того, як Угорщина, з дозволу Німеччини, захопила Карпатську Україну, совєти заспокоїлися і зрозуміли, що Гітлер не має наміру створювати Українську державу. Падіння Карпатської України – це сигнал фюрера Сталі­ну на зближення двох тоталітарних режимів. 18 березня 1939 року радянський уряд в окремій ноті ще засудив розчленування Чехословаччини й окупацію Закарпатської України Угорщиною. Але далі два диктатори почали швидко зближатися й перетворилися на союзників. 23 серпня 1939 року в Москві підписано німецько-радянський договір про ненапад, а 28 вересня (після розчленування Поль­щі) фашистська Німеччина й комуністичний Радянський Союз укладають договір про дружбу (!) й пограничну угоду (ось хто в дійсності був колаборантом Гітлера). До нападу Німеччини на Радянський Союз 22 червня 1941 року останній справно виконував підписані угоди, допомагаючи фашистами захоплювати Європу… І ось 20 червня 1945 року Августину Волошину, заарештованому радянськими органам в Празі і доправленому в тюрму в Москву, висувається звинувачення: "… проводил враждебную деятельность против Советского Союза".
 
Августин Волошин
 
Відомий педагог, журналіст, церковний, культурний і громадсько-політичний діяч; моральний авторитет українського національного руху, автор понад 40 книг і бага­тьох тисяч статей; заможна людина і меценат. Перерахувати всі його посади й регалії майже неможливо. Як і всі, і він не безгрішний. У політиці десь наївний. На його плечі ліг тягар очолювати Карпатську Україну й приймати історичні рішення. Як християнин і людина європейського виховання і культури, він не сприймав комуністичну ідеологію і радянську владу. Волошин не­одноразово виступав проти руйнації церков (православних!) у СРСР, проти голодомору в Україні в 1930-х роках. Як голова уряду Карпатської України до останнього залишався найпалкішим прихильником Чехословацької держави. Відомо, що Гітлер розчленував Чехословаччину, змусивши лідера словаків Йозефа Тісо проголосити незалежність Словаччини. Це сталося перед обі­дом 14 березня 1939 року. Тільки після цього у пообідній час прем’єр А.Волошин відправив у Прагу телеграму. Він поінформував, що у зв’язку з проголошенням незалежності Словаччини Карпатська Україна не може надалі залишатися в складі Чехословацької федерації. Тому уряд проголосив незалежність краю. Волошин запевнив, що його уряд буде тримати якнайліпші стосунки з усіма країнами. Потім він подякував за двадцятирічну співпрацю, завдяки якій зросла самосвідомість людей і розвиток культури в краї. Законодавчо цей акт був оформлений наступного дня на засіданні сойму Карпатської України в Хусті. Августин Волошин кілька разів звертався до німецького керівництва як міжнародного арбітра, який гарантував недоторкан­ність кордонів Чехословаччини у Відні 2 листопада 1938 року, про захист від угорців, але даремно. Лише о 17.00 15 березня прийшло повідомлення не чинити опір угорським військам. Але, на відміну від чехів, словаків, а пізніше й угорців, які слухняно, без опору, здавали свої території, очільники Карпатської України, січовики перші не послухалися Гітлера. Вони виступили проти вимог найбільшого диктатора світової історії тоді, коли майже всі у Європі, в тому числі і Сталін, шукали з ним порозуміння. Вони перші зробили збройний опір фашизму, захищаючи маленьку Українську державу. Здається, саме це та українськість най­більше й турбує сьогодні "інтернаціона­лістів", і заради боротьби з нею вони готові фальсифікувати наше й своє минуле.
 
Йосип Кобаль, кандидат історичних наук, "ФЕСТ"
Йосип Кобаль, кандидат історичних наук, "ФЕСТ"
29 квітня 2010р.

Теги: Ліга національностей, Августин Волошин, угорці, русини

Share Ділитись Home На головну Add to favourites Додати в закладки Print version Версія для друку Send Переслати

Додати коментар

Коментарі

KK 2010-05-14 / 21:20:00
До адмін: цікаво кільки Ви ще будети приймати цих диких коментарів від цйого дикуна з далеких, далеких гір?

Добре порахуйте скільки разів тільки за останньий місяць Ви мусіли відділяти його коментарів за порушення правила повeдінки??

RUSYN 2010-05-12 / 11:33:00

Коментар видалено через порушення "Правил поведінки у рубриці коментарів". Адмін

Faust 2010-05-09 / 23:55:00
1. Пане Староста-Жалива, хочеться знати, яка у Вас освіта, де Ви вчились , коли і що закінчували? Адже пишете Ви страшно неграмотно! Будучи таким невігласом, Ви не можете вести будь-яку полеміку про історичні події... Раджу Вам вчитись, а потім, дасть Бог, Ви зможете "філософствувати", але Ви цього не будете робити, тому що освічена людина не може плести таку нісенітницю, як це робите Ви зараз! Чому серед "русинів" Закарпаття так много дурнів?? 2. Пане Кобель, Ви пишете, що Ви історик, та ще і кандидат наук. Невже Вам немає чогось іншого просити у проффесора Януковича, крім того, щоби він зняв звання Героя України з нашого А.Волошина? Не хочу з Вами спорити (немає з ким!), але представники великих, малих і дуже малих націй і народностей, племен... горді з того, що їх представник визнається іншими як Герой, як Великий! Невже Вам "нехрен" робити, тільки поливати брудом своїх видатних сородичів? Мені жаль Вас, пане "істерик", і Ваших недоносків-невігласів русинів!...

ember 2010-05-05 / 22:59:00
Zadaju vopros po drugomu: vid koly Kobály József stav spetsialistom tykh chasiv?!

сорри 2010-05-04 / 22:59:00
Пане Старосто, я просив вас навести фактаж, а ви знову навели власні домисли і фантазії...



Де посилання на джерела?..

ember 2010-05-02 / 23:35:00
Interesno, za shto Kobalj kandidfatskuju poluchil!?

Jesli eto bylo by tak prosto, kak on v neskoléjkikh rjadkakh napuisal!!!!! No duritl ertimi lzhifaktami ljuidej kanechno mozhno.

Kstati: vidkoly Kobalj stav takym shchyrym ukrajintsem. Paru rakov tomu, joho shche zvali: Kobály József. Pravda todi vin otrymuvav svoju zarplatu u berehivsjkomu uhorsjkomovnomu instituti!

pfr 2010-05-02 / 18:14:00
AЗС - хороша партія :)

RUSYN 2010-05-01 / 21:30:00
Rusyny nacija, rusyny narod, rusyny kuljtura !!!!!!

buda 2010-05-01 / 00:28:00
ja bov, jesm i rusyn!

Rusyn 2010-04-30 / 23:30:00
Ja rusyn bov,jesm i budu!

Микола Староста (Жалива) 2010-04-30 / 14:56:00
Стаття дійсно "з ніг на голову" цитую: "Лише о 17.00 15 березня прийшло повідомлення не чинити опір угорським військам" ...

а від кого прийшло повідомлення, хто дав команду припинити опір?

Юліян Ревай прем'єр-міністр, який дістав команду від фашистів, припинити.

дiдо Иван 2010-04-30 / 14:18:00
ЦЯ статья извращение фактiв, шо мало вiриться ош Кобаль кандидат, авать дуже бiдный, шо за грошi быстро стряпав дезу. Нi один абзац роботы не написан без логiчных помилок, i мягко казати на про...про.. сайтi, ото i можна было чекати. Автор добре iзвратив подii пуд свою iдейну орiентацiю, дуже файно, шоб не обiдити себе i чилядь. Ни едного слова на iсторичнi роботы, документы,авадь спомины, все розсчитано на рядового читача, якый не iнтересуеся iсторiею, а просто слiпо вiрить в рiзнi, такого рода статтi, пудпиcанi як "......... кандидат історичних наук, ................"... а де iсторичный аналiз????...а..кандидат...!!!


kuruz 2010-04-30 / 10:58:00
Миколо - заспокойся.Чим більше читаєш залишені пости про русинів - тим більша ганьба за них проймає. Хлопці зупиніться - краще щось робіть.

Микола Староста (Жалива) 2010-04-30 / 10:01:00
Волошин, далеко не втік від,Бродія,Фенцика...ті хоть дітей під танки не посилали.

Якщо провести аналогію русинсинського руху, то історія знову повториться,

зараз серед лідерів руху... таки же "бардак", просто наш край усе був, "лакомним кусочком".. тому різні держави шукали, та шукають "своїх".

ІВАН 2010-04-30 / 09:34:00
Цікавий аналіз, який приводить до висновків: русинські організації - ідейні спадкоємці зрадників Бродія та Фенцика, є колаборантами, квіслінгами; російська - сповідує сталінізм; угорська мріє про ревізію Тріанону, є іридентською; румунські та німецька "заблукали між трьох стовпів", а яка ідеологія в циганів? - мабуть циганська.

Микола Староста (Жалива) 2010-04-30 / 08:32:00
Якщо конкретно, то Волошин, "осів" в Празі, прикупив собі хорошу віллу, очолював український університет.

Доля інших "членів правительсва" склалася по різному, багато змінили прізвища(не без допомоги фашистів), даже умудрялися вступити в ряди комуністичної партії, інші втекли хто в Америку, хто куди.

Не можна сказати, що всі пристроїлися, багато згинуло в вирі війни.

сорри 2010-04-30 / 01:10:00
Пане Староста, а можна детальніше з приводу ось цього: "більшість втікачів, з Карпатської України, фашисти відправляли на роботи в Німеччину! біли табори в Словакії та Чехії, для таких втікачів. Волошин, та його міністри, що втекли як пацюки, втекли з грошима і не погано "пристроїлись" на окупованій фашистами території Європи.... хто де."?



І далі: Те, що Красне Поле "красне" в значенні не "червоне", а "гарне", знають навіть діти. А ви тільки недавно дізналися?.. :)

Микола Староста (Жалива) 2010-04-29 / 23:52:00
Не знаю як буде "ставитися" Йосип Кобаль, але живі ще свідки тих подій, тим більше, що я народився в кількох кілометрах від "Красного Поля".. не знаю чи знає автор, чому така назва у того поля.... чому красне, не червоне.


Думаю не знає... хай не "мучится" :)

KK 2010-04-29 / 23:21:00
Ваші остані два коментарі досить можуть бути принятим як 'ориганальним' і навіть 'провокаційним' Не знаючи докладно цю історію то сам не буду з Вами споричатися. Але було б цікаво знати як автор цієї статті, Йосип Кобаль, кандидат історичних наук, ставиться до Ваших зауваження?

Микола Староста (Жалива) 2010-04-29 / 23:13:00
З Галичини, Буковини прибували днями й ночами юнаки, більшість неграмотні, їх те треба було кудись примістити. Для інтелігентів знайшлася робота, але селянські хлопці тинялися по вулицях. Деякі з них попалися на підрядні місця в урядах, деякі стали поліцайтами, жандармами, а решту збили у барак за містом і там годували. Прошу звернути увагу, неграмотні юнці-галичани, ставали урядовцями, всю цю армію треба було платити, хто фінансував все це, здогадатися не важко. Гітлер хотів показати Сталіну, що при бажанні Українську державу, можна створити і на території СРСР...

НОВИНИ: Політика

18:39
/ 1		У Мукачеві почали встановлювати різдвяну ялинку
22:07
/ 3		Московськоправославному блогеру з Хустщини присудили штраф за розпалювання релігійної ворожнечі
21:01
/ 11		Зеленський призначив головою Закарпатської ОВА Мирослава Білецького
19:47
/ 2		Зеленський на Закарпатті повідомив, що Україна і угорщина готують двосторонній документ
18:44
/ 9		Зеленський в Ужгороді зустрівся з представниками бізнесу
17:47
Уродженку рф, що мешкає у Сваляві, судитимуть за підтримку путіна, росії і окупації
15:02
/ 68		У Закарпатській обласній прокуратурі виявили щонайменше 13 "юних" пенсіонерів (СПИСОК)
19:47
/ 8		У затриманої на організації "ухилянтської" схеми ректорки Несух виявили російські символіку, диплом і подяку, а також угорське посвідчення особи
11:45
/ 1		Прем’єри України і Словаччини зустрічаються під Ужгородом після заяв фіцо щодо НАТО
17:15
/ 6		На позачерговій сесії Оноківської сільради депутати достроково припинили повноваження сільської голови Марії Коваль (ОФІЦІЙНО)
22:51
/ 3		Депутата-"слугу" Рахівської міськради Пруцкова затримали за організацію переправлення "ухилянтів" через кордон
21:20
/ 7		У четвер облрада планує втаємничено, через "приватну" реставрацію, забрати у волонтерів "пам'яткову" будівлю в Берегові і, ймовірно, передати під контроль Угорщини
16:32
/ 7		Поліція й СБУ прийшли з обшуками до псевдоактивіста Стахіва, що з Павловим з "Доста" кошмарив Закарпаття під час ковіду
20:50
/ 23		В Ужгороді "кримінальний" депутат від ОПЗЖ Маєрчик за підтримки колег і правоохоронців легалізовує крадіжку в громади землі на пл. Петефі
16:10
/ 6		Справу ужгородського депутата Горвата, затриманого на вимаганні хабарів за відстрочку від мобілізації, передали до суду
17:56
На Берегівщині черговій прихильниці рф, путіна і "русского міра" оголосили про підозру
18:27
/ 8		Хто гальмує перехід православних громад Моспатріархату в ПЦУ?
04:48
/ 1		Житель Берегівщини уник реального покарання за заклик відокремити Закарпаття від України
19:52
/ 9		Зеленський призначив виконувачем обов’язків голови Закарпатської ОДА Мирослава Білецького
14:00
/ 8		Зеленський звільнив Микиту з посади голови Закарпатської ОДА і призначив заступником керівника свого Офісу
14:23
/ 13		Уряд погодив звільнення Микити з посади глави Закарпатської ОВА
17:35
/ 7		Як Падяк із Духновича "націоналіста" робить
12:05
/ 1		"Оптимізація" України
20:57
/ 39		Суд визнав голову Великоберезнянської громади Кирлика "корупціонером"
20:26
/ 5		В угорщині відкрили першу повноцінну середню школу з українською мовою навчання
» Всі новини