Звичайно, назвати підопічних Ігоря Гамули "солодкою булочкою" не можна, але все ж потенціал ужгородців серйозним чином відрізняється від можливостей "Карпат" та "Дніпра". На розстановку сил не могло і вплинути відсутність відразу трьох гравців основного складу Срни, Раца і Адріано, на чиїх позиціях розташувалися аборигени - Кобін, Шевчук і Гладкий. Був відсутнім також і основний в цю пору року центральний захисник Олександр Кучер, якого підміняв Іщенко. У принципі, виходячи з кілька нервової гри Олександра у Львові дана перестановка напрошувалася. На інших позиціях розташувалися всі знайомі обличчя: Пятов - у воротах; Ракицький в центрі оборони; Ферні і Хюбшман - пара опорних хавів; Ілсі, Жадсон і Вілліан працювали на атаку без конкретної прив'язки до позиції.
Ігор Гамула очікувано вибудував гру від оборони: "4-5-1". А як інакше? Так недовго й стопами В'ячеслава Грозного піти. Так що саме час забути про футбольну естетику (хоча про яку красиву гру можна говорити, маючи на увазі Ужгород?) І зіграти просто, але цілком надійно. Втілювати тренерські задуми на зеленому полі покликані були: Бабенко - Болохан, Хауш, Шендрик, Комарицький - Леандро (номінальний захисник), Бойко (ще один природжений бек), Гомес, Малиш, Лісіцин - Давидов. Не будемо забувати, що і коуч гостей був обмежений у своєму виборі: Трішович - травмований, а Райчевіч, Малигін і Микуляк відбували покарання. Так що саме такий вибір "основи" нічим не здивував.
З перших хвилин ініціативою, що було очікувано, заволоділи господарі, які вирішили не тягнути кота за хвіст і обійтися без нервування. З перших хвилин оборона ужгородців запрацювала на повну потужність, і часом тактична розстановка гостей набувала досить несподіваного вигляду "9-1".
Вже на 3 хвилині Ракицький виконував перспективний "стандарт" - мимо. Через дві хвилини Ілсіньо, накрутивши кількох суперників, впав у штрафному (Годулян цілком прогнозовано "промовчав"). Сфера відскочила до Шевчука, який точно прострелити не зміг, і м'яч став легкою здобиччю Бабенка. У наступній атаці господарів В'ячеслав Шевчук ще раз переконливо продемонстрував, чому Містер віддає перевагу Рацу. "Круглий" після навісу (якщо цю дію можна так назвати) полетів у невідомому напрямку, і Ілсіньо довелося діставати його практично з ауту. Бразилець м'яч врятував і навіть гостро прострілив, але Гладкий та Вілліан вже "відпочивали".
На цьому стартова активність "гірників" зійшла нанівець. Точніше, ужгородці досить оперативно відреагували, і залатали дірки, що утворилися в обороні, використовуючи при цьому призабуту персональну опіку (до кожного бразильця був приставлений "сторож"). Вона укупі з чудово налагодженим підстрахуванням і зупинила донецьку атаку: "гірники" просто загрузли в оборонних порядках гостей і до штрафної площі Бабенка доходили по великих святах (Жадсон, Ілсі і Віллі багато фінтили, але толку від цього було замало). На 17 хвилині Іщенко, зробивши перехоплення, добіг до штрафної площі гостей і ударив - сильно і неточно. Через дві хвилини Вілліан легко втік від двох опонентів, але вдарив вкрай неточно.
А потім послідувала найгостріша відповідь гостей. Слово взяв молдавський легіонер закарпатців Хауш. Богдан спершу класно пробив зі штрафного - Пятов перевів м'яч на кутовий. А потім, відірвавшись від заснулого Ферні, не менш здорово пробив головою - Пятов зробив другий сейв у матчі.
Показавши зуби, ужгородці знову глибоко сіли назад, за що і поплатилися. Заспівувачем багатьох господарських атак виступав Жадсон, що зірвав з себе кайдани персональної опіки. На 29 хвилині легіонер промчав по лівому флангу і досить гостро прострілив - тиша. Через десять хвилин донецький плеймейкер вивів на побачення з голкіпером Ілсіньо - всього лише кутовий.
Нарешті, на 44 хвилині рахунок був відкритий. Жадсон чудовим пасом на хід Вілліану застав зненацька оборону гостей (захисники ловили в мережі штучного офсайду Гладкого і упустили бразильця). Віллі промчав по лівому флангу і точно прострілив на Гладкого. Олександр зі своєю місією впорався. А через хвилину форвард відзначився ще раз, але замість поздоровлень від партнерів одержав "гірчичник" від Годуляна.
У перерві Ігор Гамула замінив форварда (Давидов за м'яч зачепитися не зумів) і дещо активізував гру своєї команди попереду. Але як це часто буває, за рахунок надійності оборонних порядків. У підсумку, гості не тільки в атаці не досягли успіху, але і якість гри в обороні втратили. Відчувши свободу, бразильські легіонери "Шахтаря" заграли легко і невимушено. Тільки ось відсутність швидкості і звичне бразильське піжонство зводило їх зусилля нанівець. Один лише Коста цілком міг оформляти хет-трик (намагався Жадсон, регулярно віддавав загострюючі паси): удар головою з класної позиції і два виходи практично один на один закінчувалися ударами повз. Так само безбожно мазав і Фомін (чого вартий момент на 63-й хвилині, коли Руслан з кута штрафного не влучив у ближній кут, а на 89-й хвилині не реалізував вихід 2 в 1). А ось Вілліан можливості відзначитися на табло не мав. Пофеєривши у четвер, цей бразилець взяв паузу, вважаючи за краще демонструвати техніку, але не грати на команду. Відверто розчарував і Фернандіньо, який, як здалося, прибирав ноги, та й взагалі грав досить пасивно. Тим не менше гості м'якістю опорного хава не скористалися. Та й до володінь П'ятова доходили вкрай рідко (можна пригадати удар у боротьбі із захисником у виконанні Малиша). У результаті в досить середньому темпі і при повному контролі господарів матч і підійшов до свого логічного кінця. Написаний Містером сценарій не зміг переписати навіть Лісіцин, який відрізнявся активністю, а на 90-й хвилині навіть подав кутовий. Який закінчився найгострішою контратакою на ворота Бабенка - Жадсон м'яко накинув м'яч в руки воротарю.
У результаті маємо мінімальну перемогу "гірників", які перемогли свого суперника за рахунок більш високого індивідуальної майстерності та діючи аж ніяк не на повну потужність. А головне, без допомоги третіх сил. Ужгородці ж сподобалися, перш за все, своїм настроєм і бажанням битися. А ось ігровий малюнок у команди дещо розмитий. Та й чотири очки в матчах з грандами - це вже вище даху! Розраховувати на ще одну сенсацію було наївно.