Майже 500 маленьких закарпатців мають шанс на всиновлення

Якщо раніше питаннями усиновлення займалося управління освіти, то відтепер усі функції покладені на місцеві служби у справах неповнолітніх. Вони ж надають інформацію про закарпатських дітей до всеукраїнського електронного банку даних "Дитина". Сьогодні в ньому є дані про 225 дітей із Закарпаття, які чекають на свою сім'ю.

Керівник Служби у справах неповнолітніх ОДА Світлана ЯКІМЕЛІНА розповіла, що найчастіше бажають усиновити здорових немовлят. Малюків ромської народності, навпаки, всиновлювати не поспішають. Хоча саме юного закарпатського рома із задоволенням всиновила сім'я із Франції. Фахівці розробили схему із 9 кроків процедури усиновлення - від подання заяви і до судового рішення. Важливим етапом є встановлення контакту майбутніх батьків із дитиною. Українці мають змогу зустрічатися із вихованцями інтернатів, тоді як іноземці знайомляться з дітьми лише через фотографії і зустрічаються лише з одною обраною дитиною. Перші 3 роки після всиновлення працівники служби у справах неповнолітніх контролюють умови життя дитини у сім'ї.

Нині у Чинадіївському дитячому будинку перебувають 133 дітей, з них 45 дошкільного віку. Його директор Софія СОФІЛКАНИЧ розповіла, що кожен із вихованців очолюваного нею дитбудинку має таку життєву історію, що може послугувати сюжетом для книги: „Діти пережили стільки, що не кожен дорослий витримав би". Тому для більшого комфорту тут створили родинні групи (братики і сестрички). Тут кожному із працівників дитбудинку діти кажуть „мама".

Наразі триває процедура усиновлення одного з вихованців будинку американською родиною. „Іноземці фотографують кожен його крок, де спав, що їв, аби потім, коли виросте, показати, де він колись жив", - розповідає пані Софія. У дитбудинку раді, коли колишні підопічні висилають фото, на яких вони щасливі з новою родиною.

Найчастіше потенційні батьки звертаються до обласного Будинку дитини, що у Сваляві: тут перебувають діти від народження до трьох років. Українці здебільшого беруть малюків, на відміну від іноземців, які охоче всиновлюють і доросліших дітей.

За словами головного лікаря Будинку дитини Віктора ТАРАСОВА, спостерігається тенденція до зменшення кількості підопічних: у 2005 році сюди прибули 77 дітей, а у 2006-му - вже 56. За минулий рік із свалявського закладу всиновили 23 дітей, одну дитину - родина з Іспанії.

На сьогодні вже відчувається нестача дітей для бажаючих всиновити. Пан Віктор каже, що трапляється, коли потенційним батькам доводиться чекати і по 2 роки. Щороку збільшується кількість громадян, які готові взяти на виховання дитину, що залишилася без піклування батьків, або всиновити її. Понад 12% опитаних засвідчили, що обговорювали можливість взяти на виховання або усиновити дитину. Близько 9% висловили свою готовність до такого кроку. Натомість кількість тих, хто вже виховує усиновлену дитину, дорівнює наразі лише одному відсотку опитаних.

Зокрема, опитування, проведене за замовленням Українського освітнього центру, свідчить, що соціально-демографічні характеристики тих, хто висловлює бажання усиновити або взяти на виховання дитину-сироту, такі: переважно це люди двох вікових категорій - 18-28 років (35%) та 29-39 років (27%). Більшість з них не мають дітей (60%) або мають одну дитину (32%). Працюючі громадяни складають 64% цієї групи і стільки ж з них перебувають у зареєстрованому шлюбі, 37% мають вищу освіту.

Цікавою є ще одна закономірність: майже 50% тих, хто готовий стати усиновителем, мають друзів або знайомих, які усиновили дитину.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати