Ці події постійно висвітлюються в засобах масової інформації. Але мало хто знає про те‚ яка ведеться робота‚ щоб вогнеборці з честю могли виконати всі покладені на них завдання.
Звісно‚ для успішного приборкання вогняної стихії дуже важливо‚ щоб рятувальні підрозділи вчасно отримали повідомлення про біду й прибули до місця виклику‚ але головне те‚ щоб не підвело оснащення‚ передусім пожежні рукави. Без них наймодерніша спецтехніка й найвправніші вогнеборці нічого зі стихією зробити не зможуть.
Сьогодні наша розповідь про командира відділення прапорщика служби цивільного захисту СДПЧ-1 м. Ужгород Олександра Рудницького. Хоча за рукавне господарство та водопостачання частини‚ яка опікується пожежною безпекою обласного центру Закарпаття‚ загалом відповідає другий караул‚ однак колеги справедливо називають Олександра головним майстром рукавних справ. Вогнеборці кажуть‚ що він ніби чарівник‚ має якісь свої особливі "рецепти" щодо їх ремонту‚ і перевершити його у вправності майже неможливо. Якось навіть неофіційні змагання провели в караулі. Після великої пожежі на місцевому сміттєзвалищі багато рукавів вийшло з ладу – утворилися свищі. Кожний собі взяв по рукаву, й почалася робота. Усі працювали за традиційною методикою: після очищення‚ миття та су-шіння їх клеїли вулканізаційним методом. Після цього всі рукави ви-пробували… І Олександрові витримали найбільше навантаження‚ а значить, його робота - найкраща. Сам вогнеборець власною майстерністю завдячує передусім колегам‚ які десять років тому‚ коли він вперше прийшов у пожежну охорону‚ передали йому свої навички. А далі – багаторічна копітка робота‚ винагородою за яку стали повага й визнання колег-пожежників. Тепер майстер ділиться своїм досвідом з іншими‚ готуючи собі надійну зміну. До слова‚ за ці роки‚ Олександр не одному десятку рукавів повернув друге життя‚ продовживши їх термін експлуатації. А у виграші – загальна справа боротьби з вогняною стихією. Судіть самі: вартість одного рукава (залежно від діаметру) коливається від 200 до 1000 гривень.
- З перших днів роботи відчув відповідальність‚ можна сказати‚ свою значущість‚ – говорить Олександр. – Відверто‚ кожного бойового виклику переживаю про те‚ щоб рукави "не підвели" під час гасіння, адже на їх ремонт за допомогою затискачів чи заміну знадобиться додатковий час‚ а це втрачене майно людей‚ яке наживалося багаторічною працею.
- Роботи вистачає‚ адже в загальній кількості на бойовому розрахунку знаходиться 3‚5 км рукавів. Окрім цього, на рукавній базі зберігається їх потрійний запас на кожну бойову машину. При потребі на спеціальному рукавному автомобілі вони доставляються до місця ліквідації. Кожний 20-метровий рукав вимагає належного зберігання‚ технічного обслуговування та обліку. Після кожного гасіння пожежі в спеціальній ванні рукави миються‚ потім потрапляють у сушильню‚ а звідти лише повертаються на автомобіль. А при експлуатації їх на пожежі в умовах високих температур або потрапляння на рукави шкідливих речовин (нафтопродукти‚ кислоти) перед постановкою на бойову вахту обов’язково їх випробовують: всмоктуючі на розрідження (вакуум)‚ напірно–всмоктуючі на гідравлічний тиск та розрідження (вакуум), а напірні – на гідравлічний тиск.
- Якщо за рукавами добре доглядати‚ то вони довго служитимуть‚ хіба що десь на пожежі можуть порватися‚ скажімо, за цвях чи щось гостреабо ж прогоріти‚ – каже Олександр Рудницький.
В основному роботи по ремонту рукавів проводяться ручним механічним способом. Приміром‚ з’єднувальні головки на рукави різних діаметрів нав’язуються за допомогою станка. Клеяться вони в основному сирою ґумою на вулканізаторі.
Окрім цього, двічі на рік (за правило‚ весною та восени) пожежні рукави випробовуються на придатність до застосування. Тоді в Олександра особливо спекотний час‚ а майстерня для ремонту рукавів уся аж до стелі в пожежних скатках рукавів. Тоді проводиться й оновлення рукавної бази,: старі‚ які відпрацювали свій ресурс (залежно від діаметру) та не підлягають ремонту і не придатні для подальшої експлуатації‚ замінюються на нові. Також для недопущення перетирання й появи свищів на кантах рукавів їх перекантовують.
- Дефіциту з рукавами нема‚ але останнім часом суттєво погіршилася їх якість‚ - каже досвідчений майстер. Буває та‚ що рукави‚ які мали б служити близько п’яти років‚ виходять із ладу вже через півроку. Так було‚ приміром‚ із новеньким автомобілем першої допомоги (АПД-2)‚ який був укомплектований рукавами діаметром 32 мм. Машину поставили в бойовий розрахунок‚ а через шість місяців усі десять рукавів вийшли з ладу: прорвалися на кантах‚ отож жодному ремонту не підлягали. Цілком ймовірно‚ що перед тим‚ як ними укомплектували АПД-2‚ вони не один рік пролежали на складі. Оскільки ці рукави досить дефіцитні‚ а відповідно й дорогі‚ то виникла неабияка проблема їх за-міни. На допомогу прийшли колеги зі Словаччини. Сусіди з Міхаловце подарували ужгородським вогнеборцям нові рукави підвищеної міцності‚ які практично не рвуться.
Отакі вони будні вогнеборця Олександра Рудницького‚ майстра пожежних рукавів ужгородського гарнізону.
На запитання‚ чи не шкодує Олександр про вибір фаху пожежника‚ чоловік був категоричним: "Хіба можна жалкувати про те‚ що займаюся улюбленою справою‚ яка потрібна‚ цікава й благородна?! Завжди приємно усвідомлювати себе потрібним людям. Чужої біди не буває: кожна пожежа – це горе для кожного з нас".
Один з давньогрецьких мудреців сказав‚ що справа розумних – попередити біду‚ поки вона не прийшла. Справа хоробрих – упоратися з нею‚ коли вона прийшла. Це про вогнеборців: сміливих і дуже скромних‚ які не вимагають до себе особливої уваги. Вони просто виконують свій людський обов’язок. У них робота така – рятувати!