ЯКА ДОЛЯ ЧЕКАЄ НА ЗАКАРПАТСЬКІ "ХРУЩОВКИ"?

Та відомо, що в державі грошей на це немає. Тому проблема ця досить довго ходить-бродить по різних щаблях влади.

— У 1999 році була прийнята урядова постанова, згідно з якою мала розпочатися масова реконструкція перших будинків, — розповідає головний архітектор Закарпатської області Василь КОБЛИК. — Питання стояло як? "Хрущовки", як відомо, морально застаріли і нині хотілося б їх бодай реконструювати. Тобто надбудувати поверхи, розширити житлові площі. На превеликий жаль, в обласному центрі цього робити не можна. Чому?
За словами мого співрозмовника, для Ужгорода це питання є досить проблематичним. По-перше, у нас сейсмічна зона, і саме тому всі п'ятиповерхові «хрущовки» не вдасться надбудовувати. Бо, щоб зробити надбудову, необхідно звести залізобетонний каркас, який би витримував навантаження. Але в цьому у нас немає сенсу, оскільки це дуже дорого і, чесно кажучи, неефективно. Натомість такі будівлі можна реконструювати і то лише їхні сегменти. До прикладу, каже Василь Коблик, взятися за енергозбереження, звівши шатрові покрівлі, зробивши утеплення на останньому поверсі, а також між підвалом і першим поверхом. Відтак треба замінити системи теп-лоспостачання, водопостачання, водовідведення. Бо всі комунікації, які є в «хрущовках», - фізично і морально застаріли.

Цікаво, що у «хрущовках» не можна змінювати висоту поверху, а також переносити несучі стіни. Тобто розширити одну квартиру за рахунок іншої, що поряд, теж нереально, бо нині майже все житло приватизовано. Але робити щось конче треба, оскільки житловий фонд в Україні (а це — мільярд квадратних метрів), майже наполовину зношений. Капітально ремонтувати треба кожен третій будинок. В аварійному стані перебувають 2% споруд. Саме через це держава і вирішила нарешті взятися за «хрущоби». Так, 22 грудня 2006 року Президент підписав Закон України «Про комплексну реконструкцію кварталів мікрорайонів застарілого житлового фонду».

Про що, власне, йдеться? Насамперед, про реконструкцію того житлового фонду, якому вже понад 60 років. Винятком є приватне житло, або будинки котеджного типу. Решта — житлові будинки, яким вийшов термін експлуатації, за цим законом підлягають реконструкції. Як, до речі, і ті, яким менше 60 років, але вони є складовими житлового кварталу.

Звідки на все це візьмуться гроші, поцікавилася.

— Фінансування тут може бути потрійне, і воно вже визначено законодавством, — каже Василь Коблик. — Це — кошти інвесторів, органів місцевого самоврядування, а також з інших джерел, які не заборонені законом.
Цей закон покладає обов'язки прийняття рішень про реконструкцію застарілого житлового фонду на органи місцевого самоврядування, каже архітектор. Центральні органи мають свої повноваження — забезпечують весь цей процес законодавчими актами. Наприклад, вони повинні розробити типовий договір з власниками квартир, що підлягають реконструкції, або ж порядок проведення інвестиційного конкурсу. Натомість на місцевому рівні визначатимуть, які саме житлові будинки будуть реконструюватися, а які підлягатимуть знесенню, якою буде пайова частка інвесторів у виконанні цієї програми, та, зрештою, й сама програма.

Але найбільше, зрозуміло, в регіонах переймаються нині тим, як сформувати фонд для відселення городян, чиї будинки планується реконструювати? Або ж тим, який порядок набуття права власності на вже реконструйоване житло? На все це потрібні додаткові кошти, г чималі. До того ж, в Україні будують неймовірно мало, а продають ще менше...

Що стосується конкретно УЖГОРОДА, то цього року тут планується розпочати реконструкцію "хрущовок" на проспекті Свободи (№№ 40, 45, 51), по одній - на площі Богдана Хмельницького та на Київській набережній. Всього ж по області під цю програму "делегують" 9 житлових будинків. У МУКАЧЕВІ — на вулицях Драгоманова та Окружній. У ТЯЧЕВІ потребує капремонту «хрущовка» по вулиці Вайди, 4, а також будинок по вулиці Гаворів у селищі місцевого типу ДУБАВЕ. Ці об'єкти на сьогоднішній день фінансуються за державні кошти.

До речі, є обов'язкове рішення, за яким органи місцевого самоврядування забезпечують фінансування у розмірі ЗО відсотків, решту — 70% бере на себе держава.

Але про глобальну реконструкцію «хрущовок», за словами Василя Коблика, нині на Закарпатті навіть не варто і думати. Особливо, коли йдеться про Мукачево та Ужгород. Причина все та ж: ці міста не мають вільного фонду житла для відселення мешканців з будинків, що підлягають реконструкції.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати