Пізно ввечері 14 березня рятувальники дізналися, що в районі гір Великий Верх і Стій вирушили троє хлопців - кататися на сноубордах. Але ввечері два хлопці і дівчина не повернулися.
Часу на роздуми не було - синоптики обіцяли вночі на вершині гори мороз до 25 градусів, сильний сніг і лавини. І четверо рятувальників Воловецького загону вирушили на пошуки. Очолював операцію досвідчений скелелаз Василь Вербещук. Також в команді був і його син Іван. Тоді хлопець ще не знав, що через добу знову відправиться в гори. Але шукати він вже буде не туристів, а власного батька ...
НАЧАЛЬНИК СКОМАНДУВАВ "ВПЕРЕД"
Хлопці збиралися швидко. Через кілька хвилин вся команда була в теплих куртках, ватних штанах, черевиках і з рюкзаками спорядження. Застебнувши лижі, вони вирушили на вершину.
- Того дня чергову бригаду очолював наш командир, 65-річний Василь Вербещук, - кажуть скелелази, - Дуже досвідчений чоловік, 30 років прослужив в МНС. Спас сотні людей. На його віку були просто неймовірні історії. Доводилося діставати з-під снігу і жінок, і дітей.
До підніжжя гори команда дісталася за півгодини. На вулиці розбушувався сніг і вітер. Але командир прийняв рішення: йти вперед.
- За правилами, якщо в гору йдуть четверо, один повинен стояти біля підніжжя - раптом лавина, - каже рятувальник Ігор Степанович. - Того дня чергу стояти на "шухері" випала Івану, сину Василь Вербещук. Решта вирушили по схилу нагору.
Всю ніч метр за метром рятувальники досліджували місцевість. Стало ясно: якщо туристи не сховалися в печері, шансів вижити у них небагато. Мороз міцнішав з кожним метром підйому. Як тільки почало світати, рятувальники побачили бажаний вогник. У декількох кілометрах з'явилася сигнальна ракета. Не звертаючи уваги на втому, задубілі ноги і руки, команда кинулася на допомогу.
НЕ БУЛО НІ ВИДИМОСТІ, НІ ЗВ'ЯЗКУ
- Коли їм залишалося пройти метрів 300-400, на горі пролунав сильний тріск і з вершини пішла величезна лавина. Сенсу бігти вже не було, - каже Ігор Степанович.
Вона вмить накрила рятувальників. На щастя, двоє явно народилися у сорочках - розгрібаючи руками сніг, хлопці вибралися на поверхню. А ось командир Василь Вербещук впоратися зі сніговим полоном так і не зміг ...
- Ті, що вижили рятувальники дуже довго не могли отямитися від шоку, - розповідає співробітник Закарпатського гірського пошуково-рятувального загону Олександр. - Хлопці самостійно намагалися відшукати командира, але заважала нульова видимість, сильний, вітер і мороз - 24 градуси. Вони не могли навіть покликати на допомогу, зв'язок в цьому місці відсутній. Тому прийняли єдине вірне рішення - повернутися вниз і знайти радіоточку.
Першим про трагедію дізнався Іван Вербещук, син зниклого командира. Вже тоді він розумів, шансів на порятунок батька небагато. Через кілька хвилин до підніжжя гори почала прибувати спеціальна техніка та гірничорятувальні загони. Приїхали навіть скелелази з Києва. Три сотні людей почали ретельно обстежувати кожен сантиметр гори.
Рятувальники ще сподіваються ЗНАЙТИ ВАСИЛЯ ЖИВИМ
- На пошуки нашого співробітника кинуті 32 людини, - розповідає співробітник прес-служби Закарпатського УМНС Федір Філіп. - Роботи ведуться силами всіх рятувальників Закарпаття, допомагають і колеги зі Львова. На жаль, прогнози невтішні ...
А тим часом врятовані туристи вирішили більше не випробовувати долю. У понеділок на світанку вони почали спускатися вниз. У села Березники їх зустріли медики та працівники управління МНС. Двоє хлопців і дівчина від допомоги відмовилися. З'ясувалося, що вони так захопилися катанням, що навіть не помітили, як почало темніти. От і вирішили перечекати ніч на вершині гори.
З ПЕРШИХ УСТ
"Ризикуємо життям за тисячу гривень"
- У середньому зарплата наших рятувальників близько тисячі гривень, - розповів "КП" помічник начальника Головного управління МНС в Закарпатській області Федір Філіп. - Але за 30 років форс-мажорних обставин у нас не було. Так що інформація про нашого працівника, який не вибрався з-під лавини, ввела весь особовий склад у шок.
Всього, за даними Федора Філіпа, в Закарпатському управлінні МНС працює 62 рятувальника. Спорядження давно застаріло. Якщо в Європі рятувальники проводять операції, маючи сигнальні гармати, якими повідомляють про своє місцезнаходження, то наші хлопці виходять в гори, розраховуючи тільки на свої сили.
ТІЛЬКИ ЦИФРИ
У 2009 році рятувальники в Закарпатській області здійснили 1301 операцію з порятунку людей.
Микола, Іршава 2010-03-19 / 18:06:00
Туристам вдома не сидиться, від жиру бісяться -- а людина загинула... Дома би сиділи -- чоловік би ще жив і жив...